До початку року опитування передбачали впевнену перемогу Консервативної партії під керівництвом П’єра Поал’євра, однак два тренди змінили всю динаміку: несподівана відставка Джастіна Трюдо та ескалація торговельної війни з США. Дональд Трамп, погрожуючи визнати Канаду «51-м штатом» і ввести 25–100% тарифи на ключові експорти, підірвав упевненість канадського бізнесу, особливо в автомобільному, металургійному та сільгоспвиробництві.
Найбільш відчутний удар завдали імпортні мита: 25% на легкові автомобілі та автозапчастини, алюміній і сталь. Ці галузі формують близько 17% від загального обсягу канадського експорту в США, а бізнес штучно шукатиме шляхи мінімізації втрат. Під загрозою опинилися робочі місця в Онтаріо та Квебеку — саме там зосереджені автоскладальні та металургійні підприємства.
Під тиском тарифів і національного протекціонізму поїздки канадців до США впали, супермаркети вилучили американські напої з полиць, а урядові компанії ввели роялті на ввезення американських товарів. Це породило хвилю патріотичного “buy Canadian” та змусило політичні сили зайняти чіткі позиції.
Після несподіваної відставки Джастіна Трюдо в березні ліберали обрали лідером Марка Карні — колишнього очільника Банку Канади та Банку Англії. Карні фактично зняв питання особистої популярності Трюдо з порядку денного і поставив в центр уваги економічну стійкість та “захист від тарифних шоків”. У передвиборних дебатах він наголошував: “Наша мета — показати, що ми контролюємо власну економічну долю, ми не залежимо від примх сусідської адміністрації”.
П’єр Поал’євр, натомість, зосередився на внутрішніх проблемах: він пропонує скоротити податки і регуляції, пришвидшити погодження інфраструктурних проектів та відновити зростання шляхом ліберальної політики. Однак його риторика, схожа на Трампову — різкі заклики до “боротьби з ідеологією woke” та скорочення соціальних видатків — відлякала частину поміркованих виборців, які побоюються посилення внутрішніх протиріч.
Замість близької 25-процентної переваги, яку мали консерватори на початку року, сьогодні у лібералів за Карні є невелика фору попереду у 3–5 відсоткових пунктів. Опитування Ipsos і канадських ЗМІ фіксують, що питання тарифів та стосунків із США нині вирішальне для бізнесу, а обіцянки Карні підкріплені реальними розрахунками: ліберали запропонували використати надходження від зустрічних тарифів на підтримку постраждалих підприємств — $2 млрд CAD на допомогу авто- та металургійникам.
Консерватори відповіли пакетом “протекціоністичних реформ”: вони обіцяють добудувати нафтопроводи до узбережжя Атлантики та Тихого океану, скоротити строки екологічних узгоджень та консультацій з корінними громадами. Однак ідеї прискорення процесів викликали критику екологів і лідерів племен, які нагадали про потребу дотримання міжнародних зобов’язань та прав людини.
Поза двома мейнстрим-партіями свої голоси розподіляють Нова демократична (NDP), “Зелені” та про-квебецький “Блок Квебеку”. Хоча вони не претендують на перемогу, їхні мандати у Палаті громад можуть стати вирішальними для формування меншості або коаліції: NDP уже уклала попередні домовленості з лібералами щодо соціальних видатків і захисту працівників.
Завершення голосування у всіх шести часових зонах країни відбудеться о 21:30 за східним часом. Підрахунок ручний, тому остаточні результати очікуються пізно вночі понеділка. Їх ретельно відстежуватимуть CBC, CTV та міжнародні медіа з аналізом перемог у кожному окрузі.
У підсумку, торгова війна Трампа стала каталізатором докорінних змін у виборчих настроях Канади та перевела економічні питання на перший план. Вирішальне сьогодні завдання для новообраного уряду — сформувати чітку, захищену від зовнішніх шоків стратегію, яка збалансує міцні торговельні зв’язки зі США та внутрішню економічну стабільність для всіх регіонів країни.
