Чому сигарети так різко подорожчали: роль акцизної політики
2025 рік став знаковим для українського тютюнового ринку. Пачка звичайних сигарет із фільтром подорожчала на третину, а преміум-сегмент — майже на чверть. Такий ціновий стрибок спричинило не бажання виробників отримати більше прибутку, а сувора податкова реформа, покликана вирівняти українські норми з європейськими стандартами.
Різке підвищення акцизів було закладене в законодавстві ще кілька років тому, але саме 2025 рік став переломним — ставки підскочили відчутно. Влада пояснює це необхідністю збільшити доходи бюджету та стимулювати відмову від шкідливих звичок. Але для тих, хто щодня курить, це стало не стільки профілактикою, скільки фінансовим шоком.
На сьогодні сигарети становлять 3,9% у структурі споживчих витрат українців. Ця цифра може здатися невеликою, але вона репрезентує реальні суми: для людини, яка викурює пачку щодня, це понад три тисячі гривень на місяць. І це лише тютюнові вироби, не враховуючи супутніх витрат.
Паралельно з тютюном дорожчає й алкоголь, хоча не такими темпами. Горілка подорожчала на 3,6%, вино — на 8%, пиво — на 12,5%. Причина цього — відносна стабільність акцизної політики щодо алкоголю, яка майже не змінювалася з 2018 року. Вочевидь, уряд вирішив сконцентрувати увагу саме на тютюновій сфері.
Таким чином, нова податкова стратегія робить тютюн недоступнішим для населення. Але чи справді це зменшує кількість курців, чи просто змушує їх шукати дешевші альтернативи?
Соціальні наслідки подорожчання: хто платить найбільше
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 31% українців вживають тютюнові або нікотинові вироби. Щоденних курців — 27%. Ці цифри залишаються відносно стабільними протягом останніх років, попри всі інформаційні кампанії про шкоду куріння та подорожчання продукції.
Особливо яскраво зростання цін вдарило по вразливих верствах населення. Пенсіонери, безробітні, студенти, які мають залежність, змушені або зменшувати споживання, або переходити на дешевші марки, а то й контрафактну продукцію. Це створює не лише економічні, а й соціальні ризики.
Чоловіки в Україні курять утричі частіше за жінок — 41% проти 16%. Тож саме вони першими відчули тиск змін. У робітничих колективах, на будівництвах чи в аграрному секторі, де поширення куріння традиційно високе, нові ціни стали предметом щоденного обговорення.
Деякі курці розглядають перехід на електронні пристрої для вживання нікотину як альтернативу. Однак і тут все не так просто — ціна рідин, картриджів та самих пристроїв зростає, а законодавство поступово уніфікує правила для всіх форм споживання нікотину.
Соціальний розлом стає очевидним: багатші курці не відчувають істотного дискомфорту, тоді як для менш забезпечених підвищення цін стає або стимулом кинути, або причиною звернутися до тіньового ринку.
Як реагує ринок: пошуки балансу між прибутком і попитом
Для виробників тютюнових виробів різке зростання цін — це виклик і водночас можливість. З одного боку, вищі ціни означають більші прибутки за умови збереження попиту. З іншого — ризик втрати клієнтів, особливо в економічно складні часи.
Компанії реагують по-різному. Деякі намагаються утримати покупця за рахунок знижок на великі обсяги або нових форматів продукції. Інші — вкладають кошти в просування «менш шкідливих» альтернатив, граючи на полі PR та змін у законодавстві.
Помітним стало також зростання популярності нелегальної продукції. Підробки, контрабанда, сигарети без акцизних марок заповнюють порожнечу, що утворилася між попитом і офіційною пропозицією. Це не лише б'є по бюджету, а й створює додаткові ризики для здоров’я.
Поведінка споживачів теж змінилася. Більше людей купують сигарети блоками, скуповують дешевші варіанти або переходять на спільні закупівлі з друзями. Такі тенденції свідчать про адаптацію до нових економічних умов, але не завжди ведуть до зменшення споживання.
У короткостроковій перспективі ринок, скоріш за все, стабілізується. Але в довгостроковій — виробники змушені будуть або змінювати стратегію, або втрачати частину клієнтів, які відмовляться від куріння назавжди.
Що буде далі: прогноз на 2026–2028 роки
Національний банк України вже заявив, що в найближчі роки подорожчання сигарет буде менш стрімким. У 2026–2028 роках акцизні ставки зростатимуть поступово, що дасть ринку більше часу на адаптацію. Це рішення виглядає як спроба зберегти баланс між фіскальною вигодою та соціальною напругою.
Проте навіть повільне зростання цін означає, що сигарети знову і знову дорожчатимуть. У довгостроковій перспективі це може призвести до суттєвого зменшення кількості курців — але лише за умови ефективної інформаційної підтримки та наявності доступних засобів для відмови від тютюну.
Серед ймовірних сценаріїв — подальша популяризація бездимних альтернатив, розширення програм для відмови від куріння та посилення боротьби з тіньовим ринком. Але всі ці заходи потребують не лише політичної волі, а й фінансування.
Варто також враховувати міжнародний контекст: багато країн проходили аналогічний шлях, і Україна нині лише наближається до середньоєвропейського рівня цін на сигарети. У деяких державах пачка коштує в еквіваленті понад 200 гривень, і саме до цього орієнтира ми рухаємося.
Таким чином, майбутнє виглядає доволі визначено: тютюн поступово стає не розкішшю, а табу. І хоча цей процес болісний для багатьох, він відкриває вікно можливостей для змін — на рівні індивідуальних звичок, здоров’я нації та економіки в цілому.
