Представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький дав інтерв'ю The Economist. В якому не виключив, що втрата Часового Яру тільки питання часу, назвав травень складним для українців і розповів, де Росія ще може почати наступ у разі просування на Донбасі.
Головні заяви Скібіцького - читайте в матеріалі Дейком нижче.
Першочергове завдання РФ
Як прогнозує представник ГУР, Росія, перш за все, йде за своїм планом так званого "звільнення" Донецької та Луганської областей України. Це завдання, яке незмінне з 2022 року.
Він каже, що окупанти отримали наказ "взяти щось" до помпезного святкування Дня перемоги в Москві 9 травня, або, якщо це не вдасться, то до візиту диктатора Володимира Путіна до Пекіну тижнем пізніше. Швидкість і успіх просування визначатимуть, коли і де росіяни завдадуть наступного удару.
"Наша проблема дуже проста: у нас немає зброї. Вони завжди знали, що квітень і травень будуть для нас важкими", - каже Скібіцький.
"Втрата Часового Яру - це тільки питання часу"
The Economist пише, що висотний опорний пункт у місті Часів Яр є для України предметом занепокоєння, адже його втрата відкриває шлях на останні великі міста Донецької області.
Скібіцький каже, що, ймовірно, це лише питання часу, коли це місто впаде так само, як Авдіївка, яку росіяни розбомбили в лютому.
"Звичайно, не сьогодні завтра, але все залежить від наших резервів і запасів", - додає представник ГУР.
Росія готує наступ на Харківську та Сумську області
Якщо дивитися ширше, Скібіцький припускає, що РФ готується до наступу в районі Харківської та Сумської областей на північний схід. За його словами, час, коли це може статися, залежить від міцності української оборони на Донбасі. Він припускає, що основний наступ ворога почнеться "наприкінці травня або на початку червня".
Скібіцький розповів, що країна-агресор має загалом 514 000 сухопутних військ, залучених в українську операцію, що перевищує позначку в 470 000, наведену минулого місяця головнокомандувачем НАТО, генералом Крістофером Каволі.
За словами українського розвідника, російське північне угруповання, що базується на кордоні з Харковом, наразі налічує 35 000 військових, але, ймовірно, буде збільшено до 50 000-70 000. РФ також формує "дивізію резервів" (тобто від 15 000 до 20 000 осіб) у центральній частині Росії, яку вона може додати до основних сил. Утім, цього "недостатньо" для операції із захоплення великого міста, каже генерал-майор. The Economist зазначає, що такої ж думки дотримуються західні військові. Утім, можливі менш масштабні операції.
"Швидка операція, щоб увійти і вийти - можливо. Але операція із захоплення Харкова або Сум - це зовсім іншого порядку. Росіяни це знають. І ми це знаємо", - акцентує Скібіцький.
"Тришаровий" план дестабілізації
Травень буде ключовим місяцем, каже генерал-майор, оскільки Росія застосовує "тришаровий" план дестабілізації країни. Головний фактор - військовий. Незважаючи на затримку допомоги від США, сама зброя надходитиме на українські позиції тижнями. Розвідник зазначає, що навряд чи вона зможе зрівнятися з російськими запасами снарядів або забезпечити ефективний захист від низькотехнологічних, руйнівних керованих авіабомб, якими щодня РФ атакує Україну.
Другий фактор - це російська дезінформаційна кампанія в Україні, спрямована на підрив української мобілізації та політичної легітимності Володимира Зеленського, чий президентський термін умовно спливає 20 травня. Скібіцький заявив, хоча Конституція чітко дозволяє його продовження на невизначений термін у воєнний час, його опоненти вже підкреслюють вразливість президента.
Третім фактором, за словами представника ГУР, є безперервна кампанія Росії з міжнародної ізоляції України. Він каже, що росіяни "розхитуватимуть ситуацію в будь-який спосіб".
Мобілізація в Україні
З грудня ситуація трохи покращилася, але генерал-майор Скібіцький не хоче оголошувати про припинення надзвичайної ситуації. Українські чиновники занепокоєні тим, що наступна хвиля мобілізованих новобранців призведе до невмотивованих солдатів із поганим моральним духом, пише видання. Єдиним рятівним моментом, за словами генерала, є те, що Росія стикається з аналогічними проблемами. Її армія невпізнанна серед професійного корпусу, який розв'язав війну. Але Росії ще належить кинути його в бій, розтягуючи і без того напружену обороноздатність України.
Про перемогу України і переговори з РФ
Скібіцький вважає, що Україна не зможе перемогти Росію тільки на полі бою. Навіть якби вона змогла відтіснити російські війська до кордонів - а це дедалі більш віддалена перспектива - це не закінчило б війну. Такі війни можуть закінчитися тільки договорами, каже він.
Розвідник зазначив, що наразі обидві сторони намагаються зайняти "вигідну позицію" перед потенційними переговорами, але змістовні переговори можуть початися не раніше другої половини 2025 року. На той час РФ зіткнеться із серйозними "зустрічними вітрами".
Російські військові виробничі потужності розширилися, але досягнуть плато на початку 2026 року через брак матеріалів та інженерів, вважає генерал-майор. За його словами, обидві сторони можуть нарешті зіткнутися з нестачею зброї, "але якщо нічого не зміниться - в України вона закінчиться першою".
"Росія може взяти країни Балтії за сім днів"
На думку Скібіцького, найневідомішим фактором війни є Європа, а якщо сусіди України не знайдуть способу збільшити оборонне виробництво для допомоги в боротьбі з російською агресією, вони теж зрештою опиняться під прицілом Росії.
Він зменшує значення 5 статті НАТО (якщо член НАТО зазнає збройного нападу, всі інші члени Альянсу розглядають цей напад як напад на них усіх і вживають заходів, які вони вважають необхідними для надання допомоги члену блоку, який зазнав нападу, - ред.) та навіть присутності військ НАТО в країнах, які межують з Україною. Ця стаття, на його думку, може виявитися малозначущою на практиці.
"Росіяни захоплять Прибалтику за сім днів. Час реакції НАТО - десять днів", - стверджує Скібіцький.
При цьому він зазначає, що хоробрість і жертовність України дали Європі багаторічну фору, усунувши безпосередню загрозу з боку колись страшних російських повітряно-десантних військ і морської піхоти щонайменше на десятиліття.
Тепер, за словами представника ГУР, питання полягає в тому, чи віддячить Європа за це, залишивши Україну в грі.
"Ми будемо продовжувати боротися. У нас немає вибору. Ми хочемо жити. Але результат війни [...] залежить не тільки від нас", - підсумував Скібіцький.
