Енергетичний конфлікт між Україною та окремими країнами Центральної Європи загострюється після заяви президента Володимира Зеленського щодо нафтопроводу «Дружба». Український лідер фактично підтвердив, що не поспішає відновлювати пошкоджену інфраструктуру, яка транспортує російську нафту до Європи.
Йдеться про ділянку трубопроводу «Дружба», що проходить територією України та забезпечує постачання російської нафти до Угорщини і Словаччини. Потоки нафти були зупинені ще 27 січня після пошкодження інфраструктури внаслідок атак безпілотників.
Українська сторона стверджує, що удари були завдані Росією, і саме вони спричинили пошкодження нафтопроводу. Водночас у Києві наголошують, що проведення ремонтних робіт у зоні регулярних атак становить пряму загрозу для інженерів і технічного персоналу.
За попереднім аналізом газети «Дейком», ситуація навколо трубопроводу «Дружба» стала одним із найбільш чутливих елементів енергетичної політики Європи під час війни. Питання транзиту російської нафти дедалі частіше перетворюється на інструмент політичного тиску між державами.
Під час пресконференції Володимир Зеленський висловив свою особисту позицію щодо відновлення трубопроводу. Президент прямо заявив, що не вважає за необхідне відновлювати постачання російської нафти через українську територію.
«Якщо чесно, я б його не відновлював. Це моя позиція», — сказав Зеленський. Його слова стали різкою відповіддю на вимоги урядів Угорщини та Словаччини відновити постачання енергоносіїв.
На думку Києва, навіть у разі ремонту трубопровід залишатиметься вразливим до нових атак. Через це інвестиції у відновлення інфраструктури можуть не мати довгострокового ефекту.
Однак для деяких країн Європейського Союзу нафтопровід «Дружба» залишається критично важливим джерелом постачання енергоносіїв. Угорщина та Словаччина продовжують імпортувати російську нафту, попри загальноєвропейський курс на зменшення залежності від російських енергоресурсів.
Особливо жорстку позицію зайняв прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Його уряд уже заблокував ухвалення кредитного пакета Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро, призначеного для підтримки України.
Будапешт заявив, що готовий ветувати подальші рішення ЄС на користь України, поки не буде відновлено постачання російської нафти через трубопровід «Дружба».
Орбан, якого часто називають найбільш проросійським лідером у Європейському Союзі, також посилив риторику щодо України на внутрішній політичній арені. Напередодні виборів у країні він активно використовує тему енергетичної безпеки.
У своїх виступах угорський прем’єр звинувачує Україну у спробах завдати шкоди угорській економіці. Він навіть заявив, що Київ нібито прагне «збанкрутувати» Угорщину, хоча жодних доказів таких тверджень не було представлено.
Під час економічного форуму Орбан заявив, що Будапешт має «політичні та фінансові інструменти», щоб змусити Україну відновити роботу трубопроводу.
«Ми переможемо і переможемо силою», — заявив угорський прем’єр, коментуючи суперечку щодо нафтопостачання.
Угорщина та Словаччина також запропонували направити спеціальну місію експертів до західної частини України, де розташована пошкоджена ділянка трубопроводу. Мета такої місії — оцінити масштаби пошкоджень і визначити можливість швидкого відновлення транзиту.
Президент України повідомив, що поки не отримував офіційного запиту від Європейського Союзу щодо доступу інспекторів до об’єкта. Водночас він не виключив, що така ініціатива може з’явитися найближчим часом.
Зеленський також висловив сподівання, що внутрішні політичні суперечки в Європейському Союзі не завадять фінансовій підтримці України. Кредит у 90 мільярдів євро є важливим джерелом фінансування оборони та стабільності української економіки.
У своїй заяві президент підкреслив моральний аспект питання. За його словами, російська нафта не може бути пріоритетом для Європи, поки Росія продовжує війну проти України.
«Це російська нафта, і є принципи, які не мають ціни», — наголосив Зеленський. Він також поставив риторичне запитання щодо політичних мотивів угорського уряду.
«Вони нас убивають, а ми повинні давати нафту Орбану, щоб він міг виграти вибори?» — сказав український президент.
Енергетичний конфлікт навколо «Дружби» демонструє глибокі суперечності всередині Європейського Союзу щодо політики санкцій проти Росії. Деякі держави наполягають на повній відмові від російських енергоносіїв, тоді як інші прагнуть зберегти доступ до дешевих ресурсів.
Ця ситуація також показує, як енергетична інфраструктура може перетворюватися на важливий інструмент геополітики. Трубопроводи, які десятиліттями вважалися лише економічними проектами, тепер стають ключовими елементами політичного протистояння.
Подальший розвиток конфлікту навколо трубопроводу «Дружба» може вплинути не лише на енергетичний ринок Центральної Європи, але й на єдність Європейського Союзу у підтримці України.
