Президент Володимир Зеленський виступив із надзвичайним зверненням до нації після того, як Сполучені Штати передали Києву мирний план, що передбачає суттєві поступки Росії. Звернення прозвучало на вулиці перед Офісом президента — місці, до якого він звертається лише у вирішальні моменти. Зеленський заявив, що готовий боротися цілодобово, аби Україна не втратила гідності та свободу.
За словами президента, країна зіткнулася з «одним з найважчих моментів історії», а тиск на Київ є рекордно високим. США висунули ультиматум із семиденною позначкою, вимагаючи від України погодитися з рамковою угодою. Утім принципові положення — територія, зброя, НАТО — залишаються неприйнятними для частини українського суспільства та політичних еліт.
За даними джерел, Вашингтон пригрозив припиненням постачання зброї та обміну розвідданими, якщо Київ відхилить план. Цей сигнал створює серйозний виклик: Україна намагається не втратити стратегічного союзника, зберігаючи при цьому державні інтереси. Зеленський наголосив, що не відкидає зусиль США, але мир має бути «гідним» і не може будуватися на капітуляційних умовах.
Суть американського плану включає територіальні поступки, відмову від НАТО та обмеження української армії до 600 тисяч військових. У цьому контексті Зеленський провів термінові переговори з лідерами Німеччини, Франції, Великої Британії та віцепрезидентом США Джей Ді Вансом, намагаючись сформувати політичну позицію, яка збереже підтримку партнерів.
Європейські столиці, що не були залучені до підготовки документа, миттєво висловили тривогу. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Росія «не має жодного юридичного права на поступки» і що момент є небезпечним для всієї Європи. Вона підкреслила, що мир не може бути досягнутий шляхом винагородження агресора.
Американські чиновники заперечують, що план був нав’язаний Україні в односторонньому порядку, стверджуючи, що він був підготовлений після консультацій із секретарем РНБО Рустемом Умєровим. Проте Умєров публічно спростував свою участь у погодженні пунктів, зазначивши, що мав лише технічну роль із організації діалогу.
Кремль відреагував очікувано: речник Пєсков заявив, що Росія не отримувала офіційних документів, але «Україна має зробити відповідальне рішення вже зараз». Це тлумачиться як спроба посилити політичний тиск і підкреслити безвихідь Києва перед вимогами США та зростаючим російським наступом.
Президент України Володимир Зеленський та Міністр армії США Деніел Дрісколл беруть участь у зустрічі в Києві, Україна, 20 листопада 2025 року, на тлі нападу Росії на Україну — Прес-служба Президента України
Найбільші суперечки викликає територіальний блок: Україна має відійти з частини Донеччини, яку контролює, тоді як Росія повертає незначні захоплені райони у кількох областях. Фактичне визнання Криму, Луганська та Донецька російськими, а також замороження Херсона та Запоріжжя на лінії фронту створює глибоку політичну кризу всередині України.
Експерти зазначають, що план «майже повністю задовольняє російські вимоги». Аналітик Chatham House Тім Еш попередив, що за згоди на такі умови в Україні може спалахнути масштабна політична, соціальна та економічна нестабільність. Це має стратегічні наслідки, оскільки країна входить у четвертий рік війни, переживаючи виснаження і потребуючи стабільної західної підтримки.
Безпековий блок також має розмиті формулювання. План обмежує українську армію та забороняє членство в НАТО, але пропонує лише загальну обіцянку «міцних гарантій безпеки». Жодних чітких механізмів — наприклад, автоматичного військового реагування — не передбачено. З іншого боку, за напад Росії санкції повертаються автоматично.
Економічний компонент створює також нові ризики. Росія повертається до G8, санкції знімаються поступово, а заморожені активи спрямовуються до спільних американсько-російських фондів. Україна отримує значні фінансові інструменти для відбудови, але ці кошти контролюватимуть партнери, а не сама держава. Частина прибутків від відбудови повертається США.
Політичний блок документа завершується вимогою провести вибори за 100 днів та надати повну амністію всім учасникам війни. Керувати втіленням миру має «Рада миру» на чолі з Дональдом Трампом. Така модель управління ставить під питання український суверенітет у процесі контролю за виконанням угоди.
Зеленський у зверненні наголосив, що «не зрадить Україну» та працюватиме над тим, щоб план забезпечував «справжній і гідний мир». Проте у суспільстві зростає тривога: частина політикуму вважає, що Україна опинилася у ситуації примусу, який може підірвати довіру до західних партнерів, якщо ті тиснуть на Київ у критичний момент війни.
Ситуація поглиблюється швидким розвитком подій: Москва посилює наступ на Донбасі, тоді як Вашингтон прагне швидкого завершення війни. У цьому контексті Україна стоїть перед вибором, який визначить геополітичний ландшафт на десятиліття. Президент закликає до єдності, наголошуючи, що під тиском не можна втрачати ні державності, ні гідності.
