Президент України Володимир Зеленський анонсував створення спільного плану з боротьби з корупцією. Заява пролунала після масових протестів, що охопили країну у зв’язку зі спробами обмежити незалежність ключових антикорупційних органів. Українське суспільство, за словами глави держави, вимагає справедливості та дієвості інституцій.
У середу, наступного дня після протестів, Зеленський провів зустріч із керівниками СБУ, НАБУ, НАЗК, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Офісу Генпрокурора. Підсумком стало рішення про розробку спільного антикорупційного плану дій, який має бути готовий протягом двох тижнів. Його мета — консолідувати ресурси держави у боротьбі з корупцією.
Масові акції, які пройшли 22 липня в Києві, Львові, Одесі та інших містах, були спричинені законом, що обмежує автономію антикорупційних структур, зокрема НАБУ і САП. Активісти назвали документ “ударом по реформам” та “поверненням до ручного управління”. Після суспільного резонансу законопроєкт було розкритиковано не лише всередині країни, а й на Заході.
Європейський Союз та посольства країн G7 вже неодноразово наголошували на важливості збереження незалежності антикорупційних органів як ключової умови для продовження фінансової та політичної підтримки України. Нещодавно Брюссель чітко заявив: ефективна боротьба з корупцією — критичний елемент шляху до членства в ЄС.
На фоні триваючої війни, падіння довіри до окремих гілок влади та загального суспільного напруження, питання доброчесності набуло особливої ваги. Довіра до держави напряму залежить від її здатності забезпечити справедливість не лише на фронті, а й у мирному тилу. Саме тому Зеленський наголосив: “Ми всі чуємо, що говорить суспільство”.
Протидія корупції — не лише питання довіри. Це ще й фактор виживання держави у часи війни. За оцінками експертів, кожен втрачений мільярд через корупційні схеми — це сотні дронів, систем ППО та місяці затримки на шляху до перемоги. Тому новий антикорупційний план має стати не черговим документом, а дієвим механізмом.
Уряд вже анонсував низку ініціатив. Зокрема, йдеться про обов’язкову цифрову звітність усіх держзакупівель оборонного сектору, публічну перевірку декларацій чиновників та створення спільного координаційного штабу при Офісі Президента. Саме цей штаб координуватиме реалізацію антикорупційного плану.
Окрему увагу буде приділено боротьбі з корупцією в системі мобілізації. За останній рік було зафіксовано десятки випадків хабарництва у військкоматах, що призвели до суспільного резонансу та втрати довіри. Зеленський пообіцяв “жорстку реакцію на кожен факт зловживання”.
Проте виклики залишаються. За даними міжнародних рейтингів, попри частковий прогрес, Україна все ще має один із найвищих рівнів корупційних ризиків у Європі. В умовах війни ці ризики лише загострюються — через швидкість ухвалення рішень, скорочення процедур перевірок і концентрацію повноважень.
Аналітики наголошують: щоб новий антикорупційний план був ефективним, він має передбачати не лише каральну функцію, а й системну профілактику — зменшення “спокуси” через прозорість, автоматизацію процесів і громадський контроль. Лише так можна зламати системну корупцію, а не боротися з її наслідками.
Україна вже має позитивні приклади. Робота НАБУ у 2023–2024 роках показала ефективність незалежного слідства. Було викрито корупційні схеми в Оборонпромі, Міненерго, митниці. Але кожен випадок вимагає політичної волі, а не лише реакції на скандал.
Очікується, що перші пункти нового плану буде представлено вже в серпні. Учасники громадянського суспільства вимагають включення в план публічного моніторингу, участі аналітичних центрів і повного розсекречення оборонних витрат — принаймні в тиловій частині.
Зеленський вкотре опинився перед вибором: або підтримати реальну реформу, або втратити довіру як усередині країни, так і на Заході. Новий план має стати точкою відліку — не лише у війні з Росією, а й у війні з корупцією.
