Президент Володимир Зеленський призначив очільника військової розвідки Кирила Буданова керівником Офісу президента — посади, що координує дипломатію, безпекові рішення та роботу ключових відомств у воєнний час, фактично замінюючи «центральний штаб» політики.
Ротація відбулася в момент, коли дипломатичний тиск довкола миру посилився, а будь-яка управлінська помилка в Києві може коштувати і фронту, і переговорних позицій. Тому кадровий вибір читається як сигнал: пріоритет — оборона, безпека і контроль.
Буданов замінює Андрія Єрмака, який подав у відставку після дій антикорупційних органів і резонансу довкола можливих зловживань в енергетичному секторі. Для Зеленського це болючий удар по «внутрішньому кільцю» довіри та по архітектурі перемовин.
Сам факт, що на Банкову заходить чинний генерал-розвідник, ламає звичну модель цивільної адміністрації. Це може прискорити ухвалення рішень і підсилити таємність операцій, але одночасно підвищує ризики надмірної «силовізації» політики та закритості від суспільства.
Буданов очолював ГУР з 2020 року і став одним із найвпізнаваніших воєнних облич України. Йому приписують планування та координацію низки операцій проти російських військових активів, а також уміння тримати інформаційну рамку між сигналом союзникам і тиском на Москву.
Генерал-лейтенант Кирило Буданов, голова військової розвідки України, у своєму кабінеті у 2023 році — Сергій Моргунов
Його кар’єрний злет почався після 2014 року, коли Росія окупувала Крим і розгорнула війну на Донбасі. У ці роки він працював у спецопераціях та розвідмісіях, отримав бойовий досвід і репутацію офіцера, який мислить не «папером», а реальною операційною картиною.
Після 2022 року ГУР розширив інструментарій: від класичної розвідки до координації диверсій, спецоперацій і ударів по логістиці та командних вузлах противника далеко за лінією фронту. Ця «глибина» стала частиною стратегії виснаження Росії, а не лише оборони позицій.
Водночас публічність Буданова — окремий феномен. Він регулярно давав інтерв’ю й брифінги, поєднуючи стриману фактологію з психологічними меседжами. Для внутрішньої аудиторії це підсилювало довіру, для зовнішньої — демонструвало керованість і ціну помилок Кремля.
Росія сприймала його як пріоритетну ціль. Повідомлялося про численні спроби замаху, а в 2023 році його дружина потрапила до лікарні з отруєнням важкими металами. Такі епізоди підкреслюють: кадрові рішення Києва ухвалюються під прямою загрозою терору й диверсій.
Нова посада може змінити баланс усередині влади. Керівник Офісу президента впливає на порядок денний, доступ до президента, кадрові узгодження та переговорні «червоні лінії». Якщо цю роль бере генерал, система працює ближче до логіки воєнного штабу.
Ключове питання для партнерів України — як Буданов діятиме в дипломатичному контурі. Він уже входив до делегацій і мав контакти з російською стороною у гуманітарних темах, зокрема щодо обмінів полоненими. Але адміністративна координація — інший рівень компромісів.
Президент Трамп та президент України Володимир Зеленський поспілкувалися з журналістами в неділю після зустрічі в Мар-а-Лаго в Палм-Біч, штат Флорида — Тірні Кросс
Зеленський паралельно заявляв, що «мирна угода майже готова», але вирішальні відсотки стосуються територій та гарантій. У такій рамці керівник ОП стає менеджером ризику: він має не допустити, щоб тактична домовленість перетворилася на стратегічну пастку для країни.
Буданов може посилити акцент на оборонному плануванні й контррозвідці всередині держави. Після скандалу навколо Єрмака Банкова мусить відновлювати довіру громадян і партнерів, і силовик із репутацією «некорумпованого» виглядає як спроба перезібрати легітимність.
Окрема інтрига — майбутнє ГУР після переходу Буданова. Українська преса повідомляє про призначення нового керівника розвідки, що важливо для безперервності операцій і захисту агентурної мережі. Будь-яка пауза в таких структурах створює вікно для російських спецслужб.
Для внутрішньої політики призначення означає зміщення центру ваги від політичних «договорняків» до управління війною як системою. Це може зменшити хаос, але й збільшити напругу з частиною еліт, які звикли до неформальних каналів впливу й «ручних» рішень.
Для армії й спецслужб це також сигнал: досвід фронту й операцій у тилу противника стає валютою кар’єрного росту. Позитив — краща синхронізація між розвідкою, Генштабом і дипломатами. Негатив — ризик конкуренції відомств за увагу президента та бюджети.
Контекст миру робить будь-яку кадрову зміну дорогою. Якщо переговори входять у фазу деталей, Буданову доведеться говорити мовою гарантій, механізмів і строків, а не лише операційних успіхів. Інакше Росія використає «туман управління» як інструмент тиску.
Не менш важливо, як він вибудує комунікацію із суспільством. Буданов має сильний символічний капітал, але на посаді керівника ОП будь-яка помилка стає політичною. Публічна «таємничість», що працювала для розвідника, може дратувати виборця, який хоче ясності.
Відносини з Вашингтоном і європейськими столицями теж можуть змінитися. Партнерам комфортніше домовлятися з цивільними переговірниками, але вони цінують прагматизм і дисципліну. Якщо Буданов швидко покаже керованість процесів і чіткі рамки, довіра може зрости.
Держсекретар США Марко Рубіо, радник США з національної безпеки Майк Вальц, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, глава Офісу президента України Андрій Єрмак та міністр оборони України Рустем Умеров проводять зустріч — Сол Леб
Найжорсткіший виклик — корупційний фон. Відставка Єрмака після обшуків стала репутаційним ударом і подарунком російській пропаганді. Тепер Офісу президента доведеться показати процеси: аудит рішень, контроль інтересів і співпрацю з НАБУ та САП.
Є й інституційний ризик: керівник ОП не має перетворитися на «суперміністра», який заміщує уряд і парламент. Війна спокушає централізацією, але надмірна концентрація влади підриває стійкість держави в довгій дистанції та ускладнює євроінтеграцію.
З іншого боку, централізація може бути тимчасово потрібною, якщо країна входить у фінальну фазу домовленостей. У такому режимі критична швидкість реакції на провокації, зриви тиші та інфоатаки. Розвідник у центрі управління може закрити «дірки» між відомствами.
У короткій перспективі очікування прості: чи зменшаться внутрішні скандали, чи не зірвуться переговори, чи не послабиться координація допомоги. У середній — чи запрацює модель, де дипломатія підкріплена здатністю стримувати агресора асиметричними методами.
Призначення Буданова не гарантує прориву. Це інструмент: він може зробити машину управління точнішою, а може створити нові конфлікти між силовим і політичним блоками. Результат визначать перші 60–90 днів: кадрові кроки, стиль управління та межі повноважень.
Якщо підсумувати прагматично, Зеленський поставив на фігуру, що асоціюється з результатом і високою довірою. Але ціна цієї ставки — відповідальність за кожен крок у переговорах і в антикорупційній політиці. У 2026 році саме ця зв’язка визначатиме стійкість держави.
