У відповідь на масштабну суспільну реакцію та критику з боку міжнародних партнерів, президент Володимир Зеленський 24 липня погодив законопроєкт, який має гарантувати незалежність антикорупційної системи в Україні. Про це глава держави повідомив на своїй сторінці в соцмережі X.
Законопроєкт буде поданий до Верховної Ради і має на меті скасувати нещодавно ухвалені зміни, які надавали більше повноважень Генеральному прокурору щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
«Важливо, що ми зберігаємо єдність. Важливо, що ми зберігаємо незалежність. І важливо, що ми поважаємо позицію всіх українців», — заявив Зеленський. Він підкреслив, що новий текст документа є «збалансованим» і покликаний зміцнити правоохоронну систему без тиску з боку виконавчої влади.
Нагадаємо, раніше цього тижня парламент терміново ухвалив законодавчі поправки, які передбачали розширення повноважень офісу Генерального прокурора, зокрема в частині контролю над антикорупційними структурами. Це викликало хвилю обурення — як усередині країни, так і серед європейських дипломатів.
Зміни викликали рідкісні протести в умовах воєнного стану. Громадські організації, активісти та міжнародні партнери попередили, що подібні дії можуть поставити під загрозу процес євроінтеграції України та співпрацю з інституціями ЄС.
Особливе занепокоєння висловлювали через те, що контроль за антикорупційними органами мав переходити до політично призначеної особи — Генерального прокурора. Це могло відкрити шлях до зловживань та політичного впливу на розслідування корупційних справ.
У понеділок українські силовики затримали двох співробітників антикорупційних органів за підозрою у зв'язках з Росією. Одночасно були проведені масштабні обшуки серед працівників НАБУ та САП, що викликало підозри у політично вмотивованих діях з боку силових структур.
Опозиційні депутати у Верховній Раді оперативно зібрали підписи для реєстрації альтернативного законопроєкту, який мав скасувати скандальні зміни. Проте парламент встиг піти на літні канікули, і доля обох законопроєктів поки невизначена.
У Європейському Союзі ситуацію сприйняли з особливою увагою. Члени Єврокомісії неодноразово наголошували, що незалежність антикорупційних органів є ключовою умовою для продовження переговорів про вступ України до ЄС. Після заяви Зеленського європейські дипломати привітали крок назад та відновлення зобов'язань.
Критики президента підкреслюють, що зміни були ініційовані за підтримки «Слуги народу» — партії самого Зеленського. Це викликало сумніви в щирості спроб зміцнити антикорупційну систему. Але схвалення нового проєкту свідчить про готовність влади дослухатися до суспільства й міжнародної спільноти.
Юристи та аналітики вказують на необхідність максимальної прозорості в процесі ухвалення оновленого закону. Він повинен закріпити гарантії незалежності НАБУ та САП, унеможливити політичний тиск на розслідування та запровадити механізми громадського контролю.
Антикорупційна система України — один із головних здобутків після Революції Гідності. Вона складається з НАБУ, САП, НАЗК та Вищого антикорупційного суду. Саме ефективність цих структур була однією з ключових умов отримання кандидатського статусу в ЄС.
Міжнародні партнери неодноразово інвестували ресурси в розвиток цих інституцій. Спроба послабити їх сприймається як крок назад на шляху реформ. Саме тому реакція ЄС, США та громадянського суспільства була настільки жорсткою.
Новий законопроєкт, поданий Зеленським, покликаний не лише зняти політичну напругу, але й відновити довіру до антикорупційної системи. У разі успішного прийняття це може стати сигналом для Брюсселя про серйозність намірів України щодо інтеграції в європейську спільноту.
Українські аналітики очікують, що Верховна Рада розгляне обидва законопроєкти — президентський та опозиційний — у перші дні після завершення літньої перерви. Від вибору депутатів залежатиме, чи вдасться зберегти прогрес антикорупційних реформ та не втратити довіру ЄС.
