Президент Володимир Зеленський підтвердив свою готовність особисто вирушити до Стамбула в четвер для прямих переговорів з Росією, але лише за умови, що в них візьме участь сам Володимир Путін. «Я чекатиму на Путіна в Туреччині», — заявив він, наголосивши, що без його особистої присутності будь-які домовленості залишаться деклараціями. На думку українського лідера, саме від рішення Кремля про безпосередню зустріч залежить можливість обговорити ключові елементи миру.
Ключовим пунктом позиції Києва є безумовне 30-денне припинення вогню до початку будь-якого діалогу. Зеленський підкреслив, що «абсолютно все в Росії» координується особисто Путіним, і лише за його згодою можна перейти до обговорення безпеки кордонів, виведення військ та повернення контрольованих територій. Він також гостро зауважив, що Путін «боїться прямого діалогу» з українським президентом — мовляв, присутність глави держави безпосередньо за столом змінює динаміку переговорів.
Ініціативу прямих перемовин вперше озвучив Володимир Путін у недільному зверненні, відкинувши європейську пропозицію щодо безумовного перемир’я та запропонувавши провести зустріч у Стамбулі без попередніх умов. На цьому тлі Дональд Трамп включив українське питання до програми свого чотириденного турне країнами Перської затоки, а також запропонував відправити до Туреччини своїх спецпосланців Стівена Уїткoffа та Кейта Келлога і навіть сам розглядає можливість прибути особисто.
Президент США Дональд Трамп виступає під час прес-конференції в Рузвельт-румі в Білому домі у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 12 травня 2025 року. Нейтан Говард
Незважаючи на дипломатичний ажіотаж, жодних підтверджень щодо участі Путіна в майбутніх перемовинах із офіційного Кремля поки не надходило. Прессекретар Дмитро Пєсков зазначив: «Як тільки президент вирішить, ми повідомимо». Така ухильна реакція лише підсилює напругу, адже чим довше триватиме невизначеність, тим складніше координувати підготовку форматів безпеки та механізмів контролю.
Європейські союзники України рішуче наполягають: будь-які розмови можуть відбутися лише після встановлення реального перемир’я на всіх напрямках — суші, повітрі та морі. 11 травня лідери Великої сімки в Лондоні закликали Москву погодитися на 30-денне припинення вогню до опівночі понеділка або зіткнутися з новим пакетом санкцій проти енергетичного й фінансового секторів. «Не може бути діалогу, коли тривають бомбардування цивільних міст», — наголосили міністри.
У Києві також підкреслили необхідність залучення міжнародних спостерігачів та фіксації порушень перемир’я. Голова Офісу президента Андрій Єрмак офіційно підтвердив, що умови України залишаються незмінними: «Спочатку тиша, потім переговори». Він додав, що формат майбутньої зустрічі може поєднувати в собі політичні консультації на рівні лідерів та технічні сесії за участю дипломатів і представників безпеки.
У Вашингтоні висловили готовність підтримати будь-які зусилля задля стабілізації ситуації. Як повідомив один із високопосадовців Держдепартаменту, Сполучені Штати наполягатимуть на комплексному перемир’ї, яке включатиме повне затишшя на фронті та гарантії безпеки критичної інфраструктури. Водночас команда Трампа стикається з внутрішніми розбіжностями: спеціальний посол Келлог продовжував підтримувати європейську лінію щодо припинення вогню, тоді як сам президент радить «поспішати з переговорами».
Державні прапори України та США майорять над будівлею на тлі нападу Росії на Україну, Київ, Україна, 12 травня 2025 року. Томас Пітер
Ризики зриву переговорів залишаються високими. З одного боку, участь Путіна може кардинально змінити хід процесу та відкрити шлях до реальних угод. З іншого — сам факт його присутності не гарантує готовності Кремля виконувати домовленості. Досвід попередніх «мінських» зустрічей показав, що без чітких механізмів верифікації та відповідальності будь-які слова можуть лишитися на папері.
Втім, для Києва цей крок є принциповим: без прямого діалогу між лідерами домовленості втратять сенс. Незалежно від того, чи приїде до Стамбула Трамп чи з’являться там лише спецпредставники, головним маркером успіху стане поява Путіна за столом — саме він відповідає за «усі карти» російської влади. Якщо Кремль не наважиться на особисту зустріч, це означатиме відмову від реальних кроків до миру.
Таким чином, доля наближених прямих переговорів в Стамбулі залежить від двох суперечливих чинників: готовності Путіна визнати потребу у діалозі без ультиматумів та здатності міжнародних партнерів утримати єдність у позиції щодо перемир’я перш ніж переходити до політичних тем. Саме в цьому балансі криється ключ до реальної зміни формату війни та, можливо, до початку довгострокового процесу припинення вогню.
