Президент України Володимир Зеленський виступив із зауваженням, що майбутня угода щодо прав на природні ресурси не повинна підривати стратегічні інтереси України, зокрема її європейську інтеграцію. За його словами, жодна пропозиція, що вимагатиме повного контролю США над доходами від природних ресурсів на тривалий період, не буде прийнятною для Києва. «Ми не можемо погодитись на договір, який би поставив під загрозу нашу інтеграцію з ЄС», – зазначив Зеленський під час прес-конференції в Києві.
За інформацією, яку опублікували російські та західні джерела, новий проект договору, надісланий американською стороною, містить набагато розширені умови порівняно з попереднім варіантом, який Зеленський був готовий підписати ще до розриву переговорів із Дональдом Трампом минулого місяця. Попередня версія цього документу, за словами президента, вже була предметом широкого обговорення, але останній проект зазнав кардинальних змін, про що заявив Зеленський: «Рамковий документ змінився. Давайте спершу детально його вивчимо, а потім будемо говорити».
Нова пропозиція США, за підсумками, що отримали українські юристи, передбачає створення спільного інвестиційного фонду, через який будуть надходити доходи від видобутку природних ресурсів. Згідно з умовами проекту, до того моменту, коли Україна не поверне всю отриману у період війни допомогу, разом із процентами (за ставкою 4% на рік), всі прибутки від цього фонду належатимуть США. Для України це означає, що країна фактично має відмовитися від отримання доходів від власних ресурсів протягом багатьох років, що, за словами Зеленського, не може бути прийнятним рішенням.
За словами Зеленського, попередня американська допомога, яку надавали Україні, не є позикою. «Ми не визнаємо мільярди доларів допомоги, які отримали, як позику», – наголосив президент. Цей коментар важливий у світлі попередніх дискусій з представниками США, коли деякі американські експерти намагалися аргументувати, що ця допомога повинна бути відшкодована, що могло б додатково обтяжити український бюджет. Зеленський підкреслив, що така вимога недопустима, адже вона суперечить принципу взаємної вигоди і не враховує важкий контекст війни, в якій знаходиться країна.
З огляду на постійно змінювані умови переговорів із США, Зеленський наголосив на необхідності ретельного юридичного аналізу нової пропозиції. «Наші адвокати повинні детально розглянути цей проект, перш ніж ми зможемо прийняти остаточне рішення», – сказав він, підкреслюючи, що будь-яка угода має бути взаємовигідною для України і не позначатись на її стратегічних цілях.
Водночас, президент України визнає важливість партнерства з США. Він не хоче створити враження, ніби є принципова опозиція до будь-якої співпраці з Вашингтоном. «Я готовий обговорювати взаємовигідні проекти, але ті умови, які могли б знецінити наші природні ресурси та поставити під сумнів нашу незалежність, – не можуть бути прийнятними», – зазначив Зеленський.
Досвід попередніх переговорів із США, зокрема тих, що відбулися з Дональдом Трампом, навчив українське керівництво бути обережним. Розбіжності у підходах до співпраці вже призвели до припинення передачі розвідувальних даних і військової допомоги, що могло мати негативний вплив на обороноздатність України. Саме тому нинішні переговори проходять у вкрай чутливому дипломатичному контексті, коли будь-які компроміси можуть стати предметом критики як в Україні, так і на міжнародній арені.
За інформацією, отриманою з українських джерел, попередня версія договору, яка передбачала спільне управління фонду, передбачала рівний розподіл доходів від видобутку природних ресурсів, де Україна мала б отримувати 50% прибутку від державних підприємств, що займаються видобутком. Однак новий проект змінює цю модель, передбачаючи майже повний контроль США над доходами до моменту повернення наданої допомоги. Такий підхід, за словами експертів, може мати далекоглядні негативні наслідки для економічного розвитку України.
Поки що українське керівництво не оголосило остаточної позиції щодо нового мінерального договору. Заяви, зроблені Зеленським, свідчать про те, що наразі перебуває етап внутрішніх консультацій, і остаточне рішення буде прийняте лише після досягнення консенсусу серед ключових гілок влади. Заступниця прем’єр-міністра Юлія Свириденко зазначила, що публічне обговорення цієї теми на даному етапі може бути шкідливим, тому позицію України буде оголошено після завершення внутрішніх консультацій.
У контексті поточних переговорів надзвичайно важливою залишається думка про те, що природні ресурси України – це стратегічне багатство, яке не можна віддавати в оренду на умовах, що позначаться на довгостроковій економічній стабільності країни. Незважаючи на тиск і необхідність отримання додаткових ресурсів для відновлення після війни, будь-яка угода повинна зберігати суверенітет України та її можливість самостійно визначати економічну політику.
Останні коментарі представників США також свідчать про активізацію переговорного процесу. Міністр фінансів США, Скотт Бессент, заявив у інтерв’ю, що Вашингтон уже передав завершений документ щодо економічного партнерства, і очікується, що, можливо, вже наступного тижня сторони зможуть підписати угоду. Ці заяви свідчать про тиск з боку американської сторони, що прагне якомога швидше завершити переговори, що може вплинути на майбутній баланс сил у відносинах між США та Україною.
У цей критичний період українське керівництво намагається балансувати між прагненням до міцного партнерства із США та збереженням національних інтересів. Зеленський наголосив, що будь-яка домовленість повинна базуватись на принципах взаємної вигоди та не ставити під загрозу економічну незалежність країни. «Ми готові працювати з американськими партнерами, але кожна наша домовленість має бути вигідною для українського народу», – підсумував він.
Таким чином, питання нового мінерального договору стає одним із найчутливіших у поточних міжнародних переговорах. Україна стоїть перед вибором: прийняти умови, які можуть забезпечити короткострокову фінансову підтримку, але в довгостроковій перспективі поставити під загрозу економічний розвиток, або ж відстояти свій суверенітет, зберігаючи контроль над власними ресурсами. Очевидно, що остаточне рішення прийматиметься з великою обережністю та з урахуванням усіх стратегічних наслідків, адже саме від цього залежатиме економічне майбутнє країни в умовах постійної війни та глобальної невизначеності.
