Під час саміту «Великої сімки» в регіоні Кананаскіс (провінція Альберта, Канада) президент України Володимир Зеленський завершив переговори, отримавши від уряду прем’єр-міністра Марка Карні військову допомогу на 2 млрд канадських доларів, проте не зміг зустрітися з президентом США Дональдом Трампом і обговорити нові пакети озброєнь.
У ході дискусій лідери G7 врешті ухвалили декларацію, в якій висловили підтримку мирному врегулюванню та ще раз підтвердили необхідність максимального тиску на Росію через фінансові санкції, але без конкретних новацій із боку Вашингтона, який й надалі залишається головним постачальником зброї для Києва.
Попри те, що Канада очолює цьогорічне головування в G7, а її позиція традиційно проукраїнська, міць США у сфері оборонних гарантій важко перебільшити. Зеленський сподівався скористатися зустріччю з Трампом, аби добитися лізензії на виробництво комплексів Patriot та отримати додаткові ракетні системи, але президент США раптово достроково залишив саміт через загострення ураїн-ізраїльського конфлікту на Близькому Сході.
Повернувшись до Вашингтона, Трамп заявив, що вважає санкції проти Росії недостатньо ефективними та критикував виключення Москви з «Восьмірки» ще після анексії Криму, назвавши рішення «безглуздим».
У підсумковій заяві голови саміту Марка Карні наголошено, що G7 підтримує спільну декларацію про заклик до безумовного припинення вогню з обох сторін та продовження санкцій проти Кремля. Окремо було згадано про готовність розглянути ініціативу сенатора Ліндсі Грема щодо нової законодавчої ініціативи у Сенаті США.
Проте конкретні терміни ухвалення американського пакету озброєння залишаються невизначеними, а українська дипломатія опинилася в стані кризи через неможливість заблокувати проросійські настрої в Білому домі.
У ході переговорів із лідерами Франції, Німеччини, Японії та інших країн відзначалися єдність позиції щодо необхідності подальшого постачання ППО, ударних безпілотників і реактивних систем «HIMARS». Водночас з’явилися сигнали, що ЄС може прискорити передачу чеських та польських С-300, а Великобританія — надати додаткові Brimstone та Storm Shadow. Незважаючи на це, без США великі закупівлі високоточної зброї й надалі під питанням.
Президент Зеленський у своєму телеграм-повідомленні охарактеризував ситуацію як «дипломатичну кризу» і закликав колег «використати справжній вплив Дональда Трампа» для завершення війни. Він також закликав союзників посилити блокування фінансових потоків Росії та розглянути нові біллінг-ініціативи в парламенті США. Утім американська сторона наголосила на необхідності «правової бази» для кожної передачі зброї та пригальмувала прийняття рішення з політичних міркувань внутрішньої передвиборчої кампанії.
Канада водночас оголосила про нові фінансові санкції проти російських банків і підприємств військово-промислового комплексу. Цей крок мав стати сигналом про залучення фінансових важелів у рамках санкційної політики. У заяві G7 також згадано про подальшу підтримку економічних реформ в Україні, допомогу в енергетичній безпеці та інвестиції у відбудову критичної інфраструктури.
Аналітики називають результат саміту змішаним: з одного боку, вдалося мобілізувати чергову партію допомоги з Канади та ЄС, з іншого — відсутність США може стримати наступальні операції Збройних сил України на передовій. За даними Офісу президента, на Донбасі триває стратегічна оборона, а відсутність нових «Патріотів» і важких систем залишається головним ризиком для безпеки Києва та інших регіонів.
У підсумку G7 підтвердила рішучість залишатися єдиним фронтом проти агресії Кремля, але внутрішня політична ситуація в США та позиція Трампа суттєво обмежили потенціал саміту. Наступним важливим етапом для Зеленського стане візит до Брюсселя на саміт НАТО, де він сподівається отримати більш конкретні гарантії щодо захисту повітряного простору та стратегічних запасів боєприпасів.
