Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні в соціальній мережі X привітав готовність Росії розпочати прямі переговори без “попередніх умов” як позитивний сигнал світовій спільноті, проте наполіг, що першим і найважливішим кроком має стати безумовне припинення вогню. Він нагадав, що “немає жодного сенсу продовжувати вбивства навіть на один день” і закликав Москву підтвердити, що з 12 травня діятиме повне, тривале й надійне перемир’я, після чого Україна готова сісти за стіл переговорів.
Попри заяви Кремля про тимчасове припинення бойових дій з 8 по 10 травня, яке, за словами офіційних російських представників, мали на меті створити умови для мирного діалогу, у ніч на 11 травня Росія відновила масовані атаки українських міст безпілотниками. За даними Повітряних сил ЗСУ, було запущено 108 бойових та декілька десятків навчально-тренувальних “симуляторних” дронів із шести напрямків, з яких 60 безпілотників було збито, а решта змушені були змінити курс завдяки системам радіоелектронного придушення.
Водночас у Москві звинуватили Київ у нібито “14 000 порушень” режиму припинення вогню протягом триденного “перемир’я”. Українські дипломати відкинули ці обвинувачення, назвавши саму ідею односторонньої паузи фарсом. Міністр закордонних справ України підкреслив, що Україна не погоджувалася на перемир’я 8–10 травня і не припиняла власних дій оборони, реагуючи на ворожі обстріли.
На тлі відновлення обстрілів та зростання напруги Зеленський вкотре запропонував розпочати безумовне 30-денне припинення вогню з 12 травня. “Ми чекаємо підтвердження — повного, тривалого та надійного припинення вогню, що розпочнеться завтра, 12 травня, і після цього Україна готова зустрітися”, — написав він.
У відповідь російський президент Володимир Путін у нічному зверненні відхилив умову про попереднє перемир’я, запропонувавши провести перші прямі переговори в Стамбулі вже в цей четвер за відсутності “умов”, однак зазначив, що під час діалогу можна буде узгодити й режим тиші. За словами прес-секретаря Кремля Дмитра Пєскова, це “дуже серйозна” ініціатива, яка “підтверджує реальне прагнення знайти мирне рішення конфлікту” та має на меті “усунути корінні причини кризи й врахувати інтереси Російської Федерації”.
Президент Росії Володимир Путін виступає перед ЗМІ в Кремлі, Москва, Росія, 11 травня 2025 року. Сергій Бобильов/РІА Новини
Одразу після заяви Путіна колишній президент США Дональд Трамп опублікував власний коментар у соціальних мережах, назвавши день “потенційно великим для Росії та України” і пообіцявши “продовжити працювати з обома сторонами, щоб це відбулося”. Трамп наголосив, що Сполучені Штати прагнуть зосередитися на “відбудові та торгівлі”, та анонсував “велику тижневу роботу” в регіоні.
У Брюсселі лінія Євросоюзу залишається незмінною: європейські лідери під час зустрічі в Києві в суботу виступили унісон за безумовне 30-денне припинення вогню. У разі відмови Кремля від цієї умови ЄС погрожує “масштабними” новими санкціями. Аналітики вказують, що саме від першого кроку — припинення солдатських і цивільних жертв — залежатиме подальший формат переговорів і шанси на довготривалий мир.
Експерти наголошують, що дві сторони говорять різними мовами: Україна вимагає гарантованої паузи між пострілами, а Росія продовжує сприймати припинення вогню як елемент дискусії, а не як передумову. Саме це технічне й юридичне питання порядку денного свідчить про серйозність позицій обох сторін. Без чіткої домовленості про припинення бойових дій усі подальші пункти — безпекові гарантії, статус Криму, питання Донбасу — опиняються під сумнівом.
При цьому відновлені російські атаки дронами продемонстрували, що Москва може одночасно декларувати миролюбність та продовжувати військовий тиск. Для України це означає, що навіть найменші зрушення в дипломатії ризикують бути знівельовані новою хвилею обстрілів. І хоча Путін обіцяє обговорити “нове перемир’я” під час перемовин, Україна наголошує: будь-яка домовленість повинна бути зафіксована та контрольована міжнародними спостерігачами ще до початку діалогу.
На фоні цих подій українське суспільство спостерігає за активністю дипломатичних каналів, а міжнародні ЗМІ наголошують: настав історичний момент, коли від згоди сторін на людяне перемир’я залежатимуть тисячі життів. Саме тому позиція Зеленського, який вважає мир можливим тільки після довгоочікуваного припинення вогню, відповідає не лише інтересам України, а й фундаментальним принципам міжнародного гуманітарного права.
Таким чином, виконання цього першого кроку — безпечної тиші з 12 травня — стане лакмусовим папірцем для готовності Росії та України перейти від війни до справжніх мирних переговорів. Без нього весь процес ризикує знову перетворитися на обмін заявами й контратаками, а не на реальну роботу над припиненням кровопролиття та відновленням стабільності в регіоні.
