В умовах безперервного протистояння на фронті, 11 травня 2025 року президент Росії Володимир Путін виступив із несподіваною пропозицією відновити пряму дипломатію з Україною в Стамбулі 15 травня «без жодних передумов». Ця ініціатива пролунала у відповідь на спільну заяву лідерів Франції, Великої Британії, Німеччини та Польщі, які закликали Москву погодитися на безумовне 30-денне перемир’я або зіткнутися з новими санкціями.
Попри те, що в Стамбулі вже відбувалися переговори навесні 2022 року — тоді безуспішні — Путін наголосив, що нині досягнуті нові передумови для «серйозного діалогу», та пообіцяв, що остаточне рішення щодо припинення вогню може бути ухвалене в процесі цих самих прямих перемовин.
Реакція Києва та західних союзників була стриманою: президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до будь-яких переговорів, але лише після фактичного «мориторію» на бої. Саме в цій вимозі — безумовного тижня тиші для розгортання гуманітарної допомоги та створення бази довіри — полягав суттєвий виклик для Кремля. Путін у своїх заявах дорікав Києву й Заходу, що попередні «мирні ініціативи» — наприклад, дво добове припинення ударів на Великдень та короткострокове перемир’я 8–10 травня — нібито були «саботовані» українською стороною. Українські офіційні особи, своєю чергою, вказують на факти численних порушень режиму припинення вогню з боку російської армії.
У своїй промові Путін згадав про ініціативу США та партнерів у березні 2025 року, коли за посередництва Вашингтона було запропоновано «обмежене, негайне» 30-денне припинення бойових дій. Україна його підтримала, проте Кремль вважав, що умови такого «мораторію» не відповідають його власним стратегічним очікуванням, які передбачають не лише паузу в боях, а й довгострокову «гарантію безпеки» Росії.
Путін повторив: «Ми прагнемо не тимчасової передишки для відновлення боєздатності супротивника, а дійсного миру, який не ставитиме під загрозу нашу безпеку».
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч), прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (праворуч) та президент Франції Еммануель Макрон (у центрі) розмовляють під час зустрічі в Києві, Україна, в суботу, 10 травня 2025 року. Стефан Руссо
Підкресливши готовність звернутися до президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана з проханням виступити посередником, глава Кремля фактично поклав на Анкару відповідальність за організацію зустрічі. Це рішення демонструє прагнення Москви використовувати Туреччину як «нейтральний майданчик», водночас залишаючись у зоні впливу свого північного сусіда.
Стамбульські переговори 2022 року завершилися безрезультатно через незгоду сторін у питаннях нейтрального статусу України та майбутнього Донбасу, але тепер Кремль намагається подати цю ініціативу як «новий шанс» для відновлення довіри.
Відзначимо, що західні лідери, які на думку Путіна мали б підтримати «будь-яку» ініціативу щодо діалогу, навпаки, відповіли жорсткою позицією. У спільній заяві п’яти президентів і прем’єр-міністрів лунало однозначне формулювання: «Безумовне перемир’я за визначенням не може мати жодних умов. Якщо Росія виставляє передумови, це лише шлях до продовження війни й підриву дипломатії». Франція, Велика Британія, Німеччина, Польща та США готові взяти на себе моніторинг режиму припинення вогню, а у разі порушень пообіцяли «масштабні санкції» проти енергетичного, фінансового та банківського секторів Росії.
Кирило, 22 роки, та Юрій, 33 роки, поранені українські військовослужбовці 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Закарпатської бригади Збройних Сил України, сидять у пункті медичної стабілізації на тлі нападу Росії на Україну в Запорізькій області, Украї. Аліна Смутко
Українські війська обстрілюють російські позиції в Донецькій області на сході України у березні. Європейські лідери заявили, що обговорять шляхи зміцнення українських збройних сил, щоб забезпечити міцність будь-якої майбутньої мирної угоди. Ніколь Танг
Ще одним важливим аспектом, який підкреслив Путін, стало звинувачення української сторони у «збиванні» раніше погоджених перемир’їв — зокрема нібито «декількох ударів по російських об’єктах» під час Пасхального затишшя. Офіційні представники Києва заперечують такі звинувачення, вказуючи на численні випадки порушення режиму тиші з боку Росії: авіаобстріли житлових кварталів, удари ракетами по цивільній інфраструктурі та залізничним вузлам. Українські дипломати також наголошують, що Москва навмисно вдається до «мирних ініціатив» лише як до спроби виграти час для ротації своїх підрозділів та поновлення боєприпасів.
На тлі цих суперечностей Путін представив свою ідею як «реальну пропозицію для переговорів, а не шоу». Він заявив: «Хто справді прагне завершення конфлікту, має підтримати нашу ініціативу». Водночас аналітики звертають увагу, що Кремль прагне здобути політичну легітимність, демонструючи готовність «говорити», але водночас не готовий поступитися ключовими вимогами — визнанням «нового статусу» окупованих територій та обмеженням збройних сил України.
Тим часом Україна та її союзники відзначають, що суттєвим є не формат переговорів, а предмет обговорення. Без гарантій зупинки бойових дій неможливо розпочати відкриту дискусію про політичні та територіальні питання. Президент Зеленський і його команда наполягають: переговори мають відбуватися «після припинення вогню», а не «без передумов». Цей принцип обумовлений не лише прагненням захистити мирне населення, але й виключити можливості Кремля використовувати діалог для просування своїх інтересів, залишаючи за собою право продовжити бої в будь-який момент.
Президент Франції Еммануель Макрон (ліворуч), президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (праворуч) сидять під час саміту в Маріїнському палаці в Києві, Україна, субота, 10 травня 2025 року. Людовік Марін
Важливо зазначити, що пропозиція Путіна пролунала на фоні дострокового візиту глави української держави до Києва лідерів Франції, Великої Британії, Німеччини та Польщі, які привезли спільний заклик до Москви припинити вогонь.
Саме цей візит став «сигналом єдності Заходу» і свідченням того, що Україна користується безпрецедентною підтримкою головних західних столиць. Путін, очевидно, прагне цю підтримку розколоти, протиставивши «готовність до діалогу» та «передумови союзників».
У підсумку, пропозиція Путіна про переговори в Стамбулі 15 травня «без умов» — це радше політичний маневр, спрямований на піар у внутрішньому медіапросторі РФ та підрив єдності міжнародної коаліції. Насправді ж мова йде не про щирий пошук миру, а про спробу отримати час і політичні поступки без зупинки бойових дій.
Українська сторона і її союзники зайняли чітку позицію: діалог можливий лише після встановлення реального, а не декларативного, припинення вогню. Саме від цього знайде свій початок будь-яка конструктивна дискусія щодо майбутнього Донбасу, Криму та гарантій безпеки для всієї Європи.
