Вранці вівторка російська ракета влучила прямо в дев’ятиповерховий житловий будинок у Солом’янському районі Києва, повністю зруйнувавши його конструкцію й поховавши під собою 23 осіб.
Голова Київської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив про 28 загиблих по всьому місту й 142 поранених, зокрема жінок та дітей. Президент Володимир Зеленський, разом із керівником свого офісу Андрієм Єрмаком та міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, відвідав місце трагедії, поклав квіти до руїн і вшанував пам’ять жертв. Цей ракетний удар став найкривавішим серед інтенсивної серії атак дронів та ракет по столичних кварталах за останні місяці.
З огляду на безперервну агресію з боку Москви, Зеленський у своєму Telegram-повідомленні наголосив, що напад є підтвердженням того, що Кремль не зацікавлений у жодному припиненні вогню. «Росія обирає вбивства, а не мир», — підкреслив глава держави та подякував країнам-партнерам, які готові посилювати санкції й тиск на військово-промисловий комплекс РФ, щоб Москва відчула реальну ціну війни. У відповідь на нову хвилю ракетних ударів Україна звертається до союзників із проханням надати додаткові системи ПРО, засоби протидії безпілотним апаратам і боєприпаси для артилерійської оборони.
У вівторок Росія випустила понад 440 безпілотників «Shahed» та 32 крилаті ракети по українських містах — одну з найбільших повітряних атак із початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Українські сили ППО зуміли збити 88% дронів, але кілька ракет пробилися крізь оборону, спричинивши вибухи та руйнування в житлових кварталах.
Міський голова Києва та керівництво Офісу Президента закликали профільні відомства пришвидшити побудову захисних бомбосховищ у житлових районах і розширити мережу укриттів для цивільного населення, що допоможе знизити смертність під час майбутніх ударів.
Незважаючи на гостру військову обстановку, українська дипломатія продовжує шукати шляхи досягнення миру. Однак російський президент Володимир Путін відхилив пропозицію Дональда Трампа про негайне 30-денне припинення вогню, висунувши умови — повну заборону мобілізації в Україні й замороження постачань західної зброї.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відповів на ці маніпулятивні заяви, зазначивши, що Київ «безумовно погодився» на мирну пропозицію США ще сто днів тому, але з боку Кремля продовжується ескалація терору, а не пошук конкретних домовленостей.
Паралельно з воєнними діями відбуваються дипломатичні кроки щодо обміну полоненими. У четвер у Чернігівській області пройшла чергова операція з повернення українських військовополонених, багато з яких три роки провели в ув’язненні в РФ після оборони Маріуполя.
Координаційний штаб з питань полонених повідомив, що серед звільнених — поранені та ті, хто потребує медичної реабілітації. Росія також підтвердила обмін відео, де її солдати повертаються з Білорусі. Зеленський подякував усім причетним до процесу й закликав не зупинятися, доки кожен українець не буде звільнений.
Між тим, події на Близькому Сході та торговельні суперечки між США та ЄС відвернули частину уваги західних медіа від України. Попри це, міжнародні партнери обіцяють продовжувати підтримку Києва — як фінансову, так і військову. Лідери ЄС готують новий пакет санкцій проти енергетичного та фінансового секторів РФ, що має скоротити надходження до бюджету Кремля й збільшити економічну ізоляцію агресора.
Українські експерти з безпеки зазначають, що нинішня ситуація демонструє важливість модернізації ППО, розвитку вітчизняного виробництва протидронних систем та посилення кібероборони. Оборонні аналітики пропонують наростити інвестиції в радіоелектронну боротьбу, щоб автоматично зупиняти ворожі безпілотники ще в повітрі, та активізувати виробництво реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) для ураження розконцентрованих цілей.
Додатковим завданням є інформаційна війна: Росія використовує потужні пропагандистські ресурси, щоб виправдати обстріли житлових районів і перекласти відповідальність на Україну за нібито «удари по своїх же людям». Офіційний Київ активно контратакує ці наративи у міжнародних ЗМІ, публікуючи докази злочинів РФ у Міжнародному кримінальному суді та національних трибуналах. Українські правозахисники документують кожен злочин проти мирного населення, аби жодна безневинна жертва не залишилася без справедливості.
Головний виклик для України зараз — зберегти єдність суспільства, мобілізувати ресурси та домогтися від партнерів надання довготривалих гарантій безпеки. Лише через посилення тиску на Москву — введення нових санкцій, продовження військової допомоги й посередництво нейтральних країн — можливо спонукати Росію сісти за стіл переговорів на реальних умовах. Водночас відновлення зруйнованої інфраструктури Києва, будівництво укриттів та організація цивільного захисту залишаються пріоритетними завданнями для столичної влади.
