Російська сторона вперше показала повноцінну роботу автоматизованого комплексу протидії безпілотним літальним апаратам під назвою Зубр. Як повідомляє Defence-Blog, оприлюднені кадри стали першим випадком, коли систему продемонстрували не як виставковий зразок, а як робочий бойовий комплекс.
На відео показано, як радіолокаційна станція виявляє повітряну ціль, після чого система автоматично супроводжує її та передає дані на вогневі модулі. Водночас остаточне рішення про відкриття вогню, за заявами розробників, залишається за оператором.
Як влаштований комплекс «Зубр»
Згідно з оприлюдненими характеристиками, комплекс складається з чотирьох вогневих модулів, центрального пункту управління та радіолокаційної станції. Кожен модуль оснащений чотирма кулеметами калібру 7,62 мм типу PKT або PKTM, що забезпечує високу щільність вогню по повітряних цілях.
У підсумку один комплекс може одночасно використовувати до 16 стволів, формуючи щільний вогневий бар’єр проти безпілотників.
Радіолокаційна станція, за заявами розробників, здатна виявляти повітряні цілі на відстані до 1,5 км. Це дозволяє системі починати супровід цілі заздалегідь і готувати вогневі засоби до ураження ще до входження дрона в зону ефективного вогню.
Водночас аналітики Defence-Blog зазначають, що проти малих FPV-дронів реальна ефективна дистанція може становити приблизно 370–450 метрів. Це відносить систему до категорії «термінальної оборони» — останнього рубежу захисту об’єктів.
«Останній рубіж» проти дронів
Комплекс «Зубр» позиціонується як рішення для ближньої протидії, коли дальні засоби ППО вже не можуть ефективно знищувати масові та дешеві цілі.
Його головне завдання — захист критичної інфраструктури: промислових об’єктів, складів, енергетичних вузлів та військових баз.
За задумом розробників, система поєднує автоматичне виявлення, супровід та напівавтоматичне прийняття рішення про відкриття вогню. Це має скоротити час реакції та підвищити ефективність перехоплення.
Контекст: нова реальність війни дронів
Поява «Зубра» відбувається на тлі різкого зростання ролі безпілотників у сучасних конфліктах. Масове застосування дешевих ударних дронів змушує сторони шукати економічно вигідні способи протидії.
Саме тому подібні системи розглядаються як спроба створити дешеву альтернативу ракетним комплексам ППО, які не завжди ефективні проти малих і численних цілей.
Аналітики відзначають, що це частина нової логіки війни, де головну роль відіграють масовість, швидкість реакції та вартість перехоплення.
Виробництво та застосування
За наявними даними, перші комплекси «Зубр» були передані Міністерству оборони РФ у січні 2026 року. Поставки підтверджує державна корпорація Ростех, яка відповідає за значну частину оборонного виробництва.
Російська сторона заявляє, що система вже використовується для прикриття важливих об’єктів на території країни, хоча незалежного підтвердження масштабів її застосування немає.
Український вимір технологічної гонки
Паралельно розвиваються й українські рішення для боротьби з безпілотниками. Зокрема, компанія Дикі шершні розробила дрон-перехоплювач Стінг 2, призначений для боротьби з швидкісними ударними БПЛА.
Це демонструє загальну тенденцію: обидві сторони конфлікту активно адаптуються до нової реальності, де дрони стають одним із головних інструментів ведення бойових дій, а системи їхнього знищення — критично важливою частиною оборони.
Висновок: новий рівень ближньої ППО
Поява комплексу «Зубр» підтверджує, що протидія безпілотникам перетворюється на окремий напрям військових технологій. Йдеться вже не лише про класичну ППО, а про спеціалізовані системи ближнього перехоплення.
Попри те, що реальна ефективність таких рішень ще потребує перевірки в бойових умовах, очевидно одне: технологічна гонка у сфері дронів і засобів їхнього знищення лише посилюється і стає ключовим елементом сучасної війни.
