Після чергового витка міжнародних переговорів тема майбутнього Донбасу знову опинилася в центрі уваги. Ідея створення вільної економічної зони на Донбасі звучить для багатьох як компроміс, що нібито здатен поєднати мир і економічне відновлення. Проте президент України Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти: за зовнішньою привабливістю цієї ініціативи приховані великі ризики, які можуть призвести до повторного вторгнення РФ.
Після участі у Мюнхенській конференції з безпеки глава держави окреслив позицію Києва максимально прямо. За його словами, створення вільної економічної зони на Донбасі та одночасне виведення українських військ не гарантують миру. Навпаки, такий сценарій може стати передумовою для нової агресії Росії. У цьому контексті ключовим є питання безпеки, а не економічних преференцій.
Зеленський наголосив, що будь-які територіальні поступки є неприйнятними. Він підкреслив: Україна не може погодитися на виведення військ із Донбасу в обмін на абстрактні обіцянки миру. Досвід попередніх років засвідчив, що декларативні гарантії без реальних механізмів стримування не працюють. Саме тому Київ оцінює ініціативу вільної економічної зони передусім через призму національної безпеки.
Позиція України ґрунтується на усвідомленні того, що Кремль може використати будь-яку паузу або ослаблення оборонної присутності для нової ескалації. Ідея економічної лібералізації регіону без надійного контролю та чітких гарантій безпеки створює вакуум, який може бути заповнений силовим сценарієм. Саме цього й намагається уникнути українська сторона.
Водночас президент визнав, що сама по собі ідея вільної економічної зони може обговорюватися. Проте це не означає поступок у питаннях суверенітету чи визнання контролю Росії над тимчасово непідконтрольними територіями. Україна готова до діалогу, але не ціною власної державності.
Безпекові гарантії як ключовий фактор
Головний аргумент, який озвучив Володимир Зеленський, стосується величезної ймовірності повторного вторгнення РФ у разі ослаблення військової присутності на Донбасі. За його словами, якщо російський диктатор Володимир Путін вирішить знову розпочати наступ, буде знайдено формальний привід. Провокації можуть стати інструментом легітимізації нової агресії.
Президент підкреслив, що навіть присутність іноземних військ або партнерських контингентів не гарантує стабільності. Існує ризик, що ці сили можуть бути виведені або змушені залишити регіон під тиском обставин. У такому разі Україна залишиться сам на сам із загрозою, а РФ отримає можливість діяти швидко та безкарно.
Створення вільної економічної зони на Донбасі без чітких безпекових механізмів може перетворитися на пастку. Економічна активність потребує стабільності, інвестиційного клімату та довіри. Але якщо в регіоні зберігатиметься потенціал для раптової ескалації, жодні економічні пільги не врятують від краху.
Зеленський застеріг: наслідком такої помилки може стати масштабна війна з великими втратами. Йдеться не лише про території, а про людські життя, інфраструктуру та майбутнє країни. Україна вже заплатила надто високу ціну за ілюзії швидкого миру, тому сьогодні підхід до будь-яких компромісів є максимально обережним.
Питання гарантій безпеки стосується не лише України, а й держав, які можуть виступити гарантами. Якщо механізми захисту виявляться формальними або нестійкими, відповідальність за нову ескалацію ляже і на міжнародних партнерів. Саме тому Київ наполягає на реалістичності та дієвості будь-яких домовленостей.
Суверенітет і межа компромісів
У дискусії про вільну економічну зону на Донбасі важливо розуміти: економіка не може замінити політичну суб’єктність. Будь-який формат, який передбачає особливий статус без повного відновлення контролю України над територією, створює небезпечний прецедент. Це може стати сигналом, що силовий тиск приносить результати.
Зеленський наголосив, що обговорення економічних інструментів не означає визнання втрати контролю. Україна не погоджується на сценарії, які закріплюють вплив Росії на Донбасі. Суверенітет залишається безумовною цінністю, і жодна економічна модель не може його підмінити.
Ключові слова цієї дискусії — безпека, гарантії, вторгнення РФ, суверенітет, Донбас. Саме вони визначають рамки можливих рішень. Будь-яка вільна економічна зона повинна розглядатися лише в умовах повного відновлення територіальної цілісності та надійного захисту кордонів.
Емоційна складова цієї теми очевидна. За кожним формулюванням стоять роки війни, зруйновані міста, мільйони переселенців і тисячі втрачених життів. Для українського суспільства питання безпеки не є теоретичним — воно глибоко особисте. Саме тому пропозиції, які можуть знову відкрити шлях до агресії, викликають обґрунтовану тривогу.
Україна демонструє готовність до переговорів і пошуку рішень. Проте ця готовність не є безмежною. Вона завершується там, де починається загроза нової війни. І якщо створення вільної економічної зони на Донбасі без належних гарантій безпеки несе великі ризики, держава обирає шлях обережності.
У підсумку позиція Києва виглядає логічною та послідовною. Мир не може будуватися на ілюзіях чи короткострокових поступках. Він потребує реальних механізмів стримування, міжнародної відповідальності та незаперечного визнання суверенітету України. Саме на цьому наголошує Володимир Зеленський, пояснюючи, чому економічна зона на Донбасі без гарантій безпеки — це ризик, на який країна не готова йти.
