Саме атака на South Pars, найбільше джерело природного газу в Ірані, стала одним із ключових поворотних моментів. Вона не лише спровокувала різке зростання цін на нафту, а й загрожує поглибити важку енергетичну кризу всередині самого Ірану. Наслідки цього вже виходять далеко за межі іранської території.
Одним із перших постраждав Ірак, який традиційно отримує приблизно третину імпортованого газу саме з Ірану. Після припинення поставок країна втратила близько 3100 мегават потужності в енергосистемі. Це створює додатковий тиск на іракську економіку й підвищує ризики нової внутрішньої дестабілізації.
У Катарі державна компанія QatarEnergy повідомила про масштабні пошкодження великого енергетичного вузла в Ras Laffan Industrial City. Катарське МЗС різко засудило дії Ірану, заявивши, що його ескалаційна політика штовхає весь регіон до критичної межі. Таким чином, конфлікт дедалі сильніше зачіпає стратегічну енергетичну карту Перської затоки.
Саудівська Аравія також опинилася під ударом. Балістичні ракети були націлені на Ер-Ріяд, а уламки впали в різних частинах столиці, зокрема поблизу нафтопереробної інфраструктури та житлового району. За попередніми даними, поранення дістали щонайменше четверо людей, що ще раз підкреслило масштаб загрози для цивільного середовища.
У регіоні Іракського Курдистану безпілотники атакували дві бази на території автономії, де розміщуються сили міжнародної коаліції на чолі зі США, створеної для боротьби проти “Ісламської держави”. Унаслідок ударів були поранені троє місцевих бійців. Це свідчить про подальше розширення географії війни та зростання ризиків для міжнародної присутності в регіоні.
На тлі цих подій у Вашингтоні пролунали важливі оцінки з боку американської розвідки. Директорка національної розвідки США Тулсі Габбард заявила в Сенаті, що, хоча іранське керівництво було значною мірою ослаблене війною, сама державна система Ірану все ще зберігає цілісність і не демонструє ознак повного розпаду.
Водночас вона підкреслила, що Іран наразі не має ракет, здатних досягти території Сполучених Штатів. Проте, за її словами, Тегеран може розпочати розробку міжконтинентальної балістичної ракети до 2035 року. Ця заява частково суперечить жорсткій риториці Дональда Трампа, який наполягає на максимально терміновому характері іранської загрози.
У самому Ірані ізраїльські авіаудари в середу вбили міністра розвідки Есмаїла Хатіба. Це ще один високопоставлений представник іранської влади, який став мішенню в нинішній фазі конфлікту. Напередодні був ліквідований Алі Ларіджані, очільник Вищої ради національної безпеки Ірану, а його похорон у Тегерані зібрав великі натовпи.
Паралельно удари по газовій інфраструктурі Ірану вже прямо вдарили по цивільному населенню. Для мільйонів іранців природний газ є основним джерелом тепла, гарячої води та можливості готувати їжу. В умовах війни це перетворює руйнування енергетики не лише на військовий, а й на глибокий гуманітарний виклик.
Ситуацію погіршує і майже повна інформаційна ізоляція країни. За даними моніторингових структур, більшість із 92 мільйонів жителів Ірану вже 19 днів фактично відрізані від зовнішнього світу. Така ізоляція ускладнює як обмін інформацією, так і реальну оцінку масштабів руйнувань, жертв та стану критичної інфраструктури.
У Лівані Ізраїль різко посилив удари по Бейруту, зокрема по центральних районах столиці, які раніше вважалися відносно безпечними. Один із ударів повністю зруйнував цілу будівлю в центрі міста. Це стало сигналом нової фази кампанії проти “Хезболли”, яка підтримується Іраном і залишається одним із головних учасників протистояння.
За даними ліванського міністерства охорони здоров’я, після поновлення бойових дій між Ізраїлем і “Хезболлою” загинули понад 960 людей, серед них щонайменше 110 дітей. Ще не менше 2400 осіб дістали поранення. Ці цифри показують, що конфлікт у Лівані дедалі глибше переходить у фазу широкомасштабної гуманітарної катастрофи.
Ізраїль також продовжує зазнавати втрат від іранських обстрілів. У середу вранці касетний боєприпас убив літнє подружжя у квартирі поблизу Тель-Авіва. Пізніше центральні райони країни знову опинилися під ракетним вогнем. Ізраїльські посадовці повідомили, що в останніх атаках були уражені велика залізнична станція та аеропорт Бен-Гуріон.
На Західному березі конфлікт також забрав нові жертви. Щонайменше троє палестинців загинули, ще кілька були поранені внаслідок удару по імпровізованому салону краси. Цей епізод став ще одним доказом того, що зона ураження давно вийшла за межі суто військових цілей, а цивільне населення дедалі частіше опиняється під прямою загрозою.
У Вашингтоні директор ЦРУ Джон Реткліфф під час слухань у Сенаті заявив, що війна з Іраном може тривати від чотирьох до шести тижнів і матиме свою ціну. За його словами, адміністрація Трампа розглядає нинішню кампанію як спробу розв’язати проблему, яка накопичувалася протягом 47 років американо-іранського протистояння.
Через різке зростання цін на паливо Білий дім уже змушений шукати інструменти стабілізації внутрішнього ринку. Адміністрація Трампа тимчасово послаблює дію морського закону, який обмежує внутрішні перевезення нафти. Це свідчить про те, що війна на Близькому Сході починає безпосередньо впливати і на американську економічну політику.
Ринки відреагували миттєво. Міжнародний нафтовий еталон після ударів по Ірану подорожчав майже на 4% і досяг 107,38 долара. Голова Федеральної резервної системи Джером Павелл заявив, що такий стрибок цін, імовірно, не дозволить найближчим часом знижувати процентні ставки. Це означає, що наслідки війни вже виходять далеко за межі регіону.
Отже, середа стала днем, коли близькосхідна війна остаточно продемонструвала свій трансрегіональний характер. Удари по енергетиці, загибель високопоставлених чиновників, атаки на столиці, цивільні втрати та нервова реакція світових ринків свідчать, що конфлікт стрімко переходить у фазу, де кожен новий день підвищує ціну не лише для учасників війни, а й для всього світу.
