Коли Дональд Трамп доручив Ілону Маску та Вівеку Рамасвамі очолити новий Департамент урядової ефективності, їхнє завдання здавалося чітким: скоротити витрати та викорінити марнотратство. Однак перші результати їхньої діяльності показали, наскільки важко змінити фіскальний курс країни, де витрати на соціальну підтримку та відсотки за боргами перевищують будь-які зусилля зі скорочення видатків.
Ініціативи Маска і Рамасвамі: амбітні плани без важелів впливу
Маск і Рамасвамі розпочали свою діяльність із гучних заяв про намір скоротити федеральні витрати на 2 трильйони доларів шляхом оптимізації урядових структур та викорінення шахрайства. Вони домоглися блокування великого законопроєкту на 1500 сторінок, що ледь не призвело до тимчасового закриття уряду. Але навіть переглянутий варіант бюджету не містив суттєвих скорочень витрат.
Проте їхня ініціатива зіткнулася із серйозними перешкодами. Конгрес, який контролює державний бюджет, не поспішає впроваджувати радикальні зміни. На думку бюджетних експертів, новий Департамент урядової ефективності більше нагадує аналітичний центр, аніж реальну урядову установу.
Як зазначає економіст Дуглас Гольц-Ікін:
«Вони мають лише трибуну для заяв, але жодних повноважень».
Реалії бюджету: куди йдуть основні витрати
У 2024 році витрати федерального бюджету США сягнули 6,7 трильйона доларів. З них понад 800 мільярдів було спрямовано на оборону. Однак основні статті витрат припадають на так звані «обов’язкові програми» — соціальне забезпечення, медичне страхування Medicare і зростаючі витрати на обслуговування боргу.
Дональд Трамп, відомий як «король боргів», неодноразово заявляв, що не буде скорочувати соціальні програми. Республіканці також не готові знижувати витрати на оборону. Це залишає дуже мало простору для маневру в скороченні найбільших статей витрат.
Більше того, відмова від посилення контролю податкової служби IRS і плановане розширення податкових пільг 2017 року лише посилюють проблему. Комітет відповідального федерального бюджету підрахував, що ці ініціативи можуть коштувати понад 4 трильйони доларів за наступні десять років, значно перевищуючи обіцяні скорочення витрат.
Дуайт Ейзенхауер на Близькому Сході цього року. Республіканці не бажають скорочувати військові витрати, на які припадає понад 800 мільярдів доларів державних витрат. Кенні Холстон
Проблема боргу: новий підхід чи повторення старих помилок?
На момент початку другого терміну Трампа державний борг США перевищив 36 трильйонів доларів, і, за прогнозами, до 2054 року може зрости до 166% ВВП. Це ставить під сумнів будь-які обіцянки щодо скорочення витрат.
За перший президентський термін Трампа національний борг збільшився на майже 8 трильйонів доларів через податкові пільги та екстрені програми допомоги під час пандемії. Замість жорсткої фіскальної політики Трамп навіть закликав до скасування стелі державного боргу, що довгий час було інструментом для стримування витрат.
«Це ідеальний час для скасування "стелі боргу"», — заявив Трамп.
Ця позиція викликала супротив серед фіскально консервативних республіканців, але відкрила можливості для майбутніх переговорів із демократами, які також виступають за скасування цієї межі.
Проблема ефективності: чому оптимізація не рятує бюджет
Скорочення витрат через оптимізацію роботи уряду часто сприймається як політична утопія. Історичні приклади, такі як Комісія Ґрейса за часів Рональда Рейгана, доводять, що рекомендації бізнес-експертів рідко впроваджуються в реальність через політичну фрагментацію.
Незважаючи на запевнення Трампа, Маска та Рамасвамі щодо економії, бюджетні експерти вважають, що подібні ініціативи мають обмежений вплив на загальну фіскальну картину. Як зазначає Кіт Холл, колишній директор Бюджетного управління Конгресу:
«Це може завершитися лише черговими збільшеннями витрат, податковими пільгами та зростанням боргу».
Висновок: чи є майбутнє у фіскальних реформ?
Попри амбітні заяви нової адміністрації, реалії бюджету США залишають мало простору для маневру. Без готовності до перегляду найбільших статей витрат — соціальних програм та оборонного бюджету — навіть найкращі ідеї щодо оптимізації залишаться символічними.
Державний борг продовжує зростати, а спроби вирішити проблему шляхом скорочення невеликих витрат нагадують боротьбу з вітряками. Чи зможе адміністрація Трампа зробити значний прорив у цій сфері, покаже час. Але наразі перспективи виглядають доволі песимістично.
