Уранці в понеділок у Ланкастер-Хаусі в центрі Лондона відбувся довгоочікуваний саміт між Великою Британією та Європейським Союзом, покликаний «перезавантажити» відносини після виходу Британії з ЄС. Прем’єр-міністр Кейр Стармер та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, а також президент Європейської ради Антоніу Кошта і високопоставлені дипломати Блоку узгодили базові напрями співпраці в обороні, торгівлі та міграції.
Головним результатом зустрічі стало підписання нового оборонного й безпекового партнерства, яке передбачає спільні програми закупівель озброєнь, обмін розвідувальними даними та залучення британської оборонної промисловості до єдиного інвестиційного фонду ЄС на €150 млрд. Ця ініціатива відкриває для Великої Британії шлях до участі у закупівлях і розробці сучасних систем ППО та авіаційної техніки разом із країнами-членами Євросоюзу.
Ключове розбіжність, що тягнулося до останнього моменту, стосувалося доступу європейських риболовецьких флотів до британських вод. Після напружених переговорів сторони домовилися про пролонгацію дозволів до 30 червня 2038 року — компроміс, який задовольнив як прибережні держави ЄС (зокрема Францію та Бельгію), так і уряд Лондона, котрий на початку пропонував значно коротший термін.
У торговельній сфері учасники саміту підтвердили намір розширити зону вільної торгівлі, спростити митні процедури та підтримати галузі, що постраждали від нових тарифів після Brexit. Окрему увагу приділено автомобільній, хімічній та харчовій промисловості — традиційним торговельним стовпам між регіонами. Обговорювалася також програма молодіжної мобільності, за якою студенти з ЄС зможуть навчатися у британських університетах на пільгових умовах, хоча остаточні умови щодо розміру навчальної плати ще мають бути затверджені в наступних раундах переговорів.
Політичний контекст цього «нового перезавантаження» зумовлений не лише економічними інтересами. Після кількох раундів тарифних конфліктів з адміністрацією США Європа й Велика Британія шукають додаткові важелі впливу у світовій політиці. Спільна оборона та торгівля мають стати відповіддю на непередбачувану позицію Вашингтона, яка неодноразово змінювалася в останні роки.
Прем’єр Стармер у своїй промові наголосив, що посилення співпраці з ЄС означає «більше робочих місць, нижчі ціни для споживачів і надійніші кордони». Зі свого боку, Урсула фон дер Ляєн зазначила: «Ми показуємо, що після Brexit зберігаємо здорові й взаємовигідні відносини. Спільна європейсько-британська оборона — це відповідь на сучасні загрози».
Аналітики вітають угоду як важливий сигнал стабільності, але попереджають про складність реалізації. За словами Мудтаби Рахмана з Eurasia Group, «деталі програми молодіжного обміну та механізми фінансування оборонного фонду потребують подальшого врегулювання». Крім того, напруження в низці внутрішніх політичних сил — як у Франції, так і в Британії — можуть уповільнити імплементацію домовленостей.
У підсумковій заяві сторони наголосили на готовності до «поглиблених переговорів» вже після лондонського саміту. Наступним кроком має стати створення спільного технічного комітету з рибальства та фінансового форуму для залучення великих інвестицій у спільні проєкти інфраструктури. Також очікується, що через кілька місяців відбудеться зустріч на рівні міністрів закордонних справ, де узгодять подальші етапи співпраці в цифровій безпеці та кліматичній політиці.
Отже, угода ЄС і Британії у Лондоні стала важливою віхою після випробувань Brexit: вона демонструє прагнення обох сторін працювати над зміцненням взаємодії в обороні, економіці та гуманітарній сфері. Реальні результати залежать від оперативного виконання взятих зобов’язань та подальшого поглибленого діалогу в усіх ключових напрямах.
