Публічна заява Володимира Зеленського про готовність провести вибори під час війни стала результатом зростаючого тиску Вашингтона, а також однією з ключових вимог Москва, яка намагається поставити під сумнів легітимність української влади. Формально президент висловив готовність організувати голосування за умови надання безпекові гарантії з боку США та Європи, а орієнтовний строк назвав від двох до трьох місяців. Однак практична реалізація такого сценарію є надзвичайно складною.
Першою перепоною залишаються правові обмеження. Україна перебуває під воєнний стан з лютого 2022 року, а згідно з Конституцією проведення виборів у цей час заборонене. Повернення до виборчого процесу потребує ухвалення нового закону, що визначатиме правила, часові рамки та механізми безпеки. За оцінками українських аналітиків, створення такого законодавства вимагатиме щонайменше пів року.
На безпековому рівні ситуація ще складніша. Бойові дії тривають вздовж понад 1200-кілометрового фронту, а російські ракетні та дронові атаки регулярно вражають міста далеко від лінії бою. В таких умовах гарантувати свободу голосування та безпеку виборців практично неможливо. На думку експертів, для початку процесу потрібне хоча б тимчасове повітряне припинення вогню, на що Росія йти не буде, адже інформаційна та психологічна дестабілізація України є частиною її стратегії.
Головна проблема полягає також у розсіянні електорату. Більш як 4,3 мільйона українців мають тимчасовий захист у країнах ЄС, і забезпечення їхнього голосування вимагає створення сотень дільниць у Європі. Ще понад чотири мільйони зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, а близько мільйона служать у Збройних силах. Організація голосування для військових на передовій потребуватиме окремого закону, механізмів і значних ресурсів.
Не менш складним є питання виборців, які залишилися на окупованих територіях. За оцінками України, там проживає понад 4,5 мільйона дорослих громадян, і здійснення голосування там зараз неможливе. До цього додається необхідність оновлення Державного реєстру виборців, який має адаптувати списки та локації дільниць відповідно до нових реалій.
Громадська думка теж не на користь швидких виборів. За соціологічними даними, більшість українців виступають проти голосування під час війни, вважаючи, що це створює додаткові ризики та може бути використано Росія для дискредитації України міжнародно. Разом із тим у США політичний дискурс застосовує аргумент легітимності, що дозволяє Кремлю говорити про «узурпацію влади», намагаючись тиснути на західну аудиторію.
Щодо політичних перспектив, Володимир Зеленський залишається фаворитом. На початку вторгнення його рейтинг сягав 90%, але згодом впав до середини 50-х через корупційний скандал в енергетичному секторі та втоми суспільства. Водночас він продовжує випереджати інших традиційних політиків. Єдиним реальним конкурентом, за даними опитувань, міг би стати Валерій Залужний, однак він не заявляє про політичні наміри, наголошуючи на необхідності зосередження на обороні.
Таким чином, питання виборів у воєнний період виходить далеко за межі внутрішньої політики. Воно впливає на міжнародна легітимність, стосується умов можливого мирний процес та здатності України не допустити маніпуляція з боку Москва. У найближчі місяці дискусія стане ще гострішою, особливо на тлі закликів Вашингтон пришвидшити політичне врегулювання. Однак практично зараз Україна не має умов для проведення повноцінних, безпечних і вільних виборів.
