В Україні готують масштабну реформу лотерейного ринку, яка може змінити не лише правила роботи операторів, а й саме поняття «державна лотерея». Міністерство цифрової трансформації пропонує відмовитися від цього формулювання, оскільки воно створює у громадян враження, що такі лотереї організовує держава або вони перебувають у державній власності.
Про це Українському радіо розповіла керівниця напрямку формування політики для сфери азартних ігор і лотерей у Мінцифри Зоряна Топорецька. За її словами, чинна система має суттєву проблему вже на рівні самого визначення, адже слово «державна» фактично не відображає того, як працює цей сегмент ринку.
Кому насправді належать «державні» лотереї
Для багатьох українців словосполучення «державна лотерея» звучить як гарантія контролю з боку держави. Людина може припускати, що саме держава є організатором розіграшу, відповідає за його проведення, володіє відповідним оператором або безпосередньо контролює рух коштів.
Однак, як пояснюють у Мінцифри, реальність зовсім інша. Лотереї проводять приватні оператори, які отримують відповідне право. Тобто держава не є безпосереднім організатором таких розіграшів.
«Державність» у нинішній системі фактично пов'язана з окремими правилами розподілу коштів та оподаткуванням. За словами Топорецької, 50% зібраних коштів спрямовується до призового фонду, а оператори сплачують податки так само, як інші суб'єкти господарювання.
Саме тому в Мінцифри хочуть прибрати термін, який може створювати хибне уявлення про статус лотереї. Натомість пропонується говорити просто про лотереї, організовані приватними суб'єктами, які отримали відповідне право через аукціон.
Це не просто зміна одного слова в законодавстві. За задумом міністерства, йдеться про перехід до більш прозорої моделі, у якій споживач повинен чітко розуміти, хто стоїть за конкретною лотереєю та на яких умовах вона працює.
Від сотень операторів до кількох великих гравців
Особливо показовою є історія українського лотерейного ринку. У 1990-х роках, за словами представниці Мінцифри, в Україні діяли близько 200 різноманітних операторів і лотерей.
Ринок тоді був надзвичайно строкатим. Існували загальнонаціональні та місцеві проєкти, а частина з них, як зазначає Топорецька, фактично зводилася до шахрайських схем зі збору грошей. В умовах слабкого регулювання та відсутності сучасних механізмів контролю для громадян було значно складніше відрізнити легальну діяльність від сумнівних пропозицій.
Сьогодні Україна хоче рухатися в протилежному напрямку. За основу планують взяти європейську практику, де ринок лотерей зазвичай представлений одним-трьома великими операторами. Важливим критерієм при цьому має бути їхня фінансова спроможність і надійність.
Таким чином, майбутня реформа може означати не просто перейменування «державних» лотерей. Фактично йдеться про спробу сформувати більш концентрований, контрольований і зрозумілий ринок, де право на організацію лотерей отримуватимуть суб'єкти, здатні підтвердити свою фінансову стійкість.
Чому це важливо для звичайних українців
На перший погляд може здатися, що зміна термінології стосується лише операторів і чиновників. Насправді наслідки можуть бути значно ширшими.
Лотерея — це продукт, у якому людина передає власні гроші в обмін на шанс отримати виграш. Тому довіра до організатора має принципове значення. Якщо назва створює враження державної участі там, де її фактично немає, споживач може ухвалювати рішення, спираючись на неправильне уявлення про гарантії та відповідальність.
Саме цю проблему й хочуть усунути в Мінцифри. Учасник лотереї повинен розуміти, що перед ним приватний оператор, який працює в рамках встановлених державою правил, а не організація, що є частиною державного апарату.
Водночас скорочення кількості операторів саме по собі не гарантує автоматичного вирішення всіх проблем. Важливими залишатимуться прозорі правила проведення розіграшів, контроль за фінансами, захист споживачів і недопущення схем, у яких лотерея стає інструментом для маніпуляцій із громадянами.
Реформа може стартувати вже восени
Законопроєкт, який має змінити правила роботи лотерейного ринку, у Мінцифри планують подати до Верховної Ради у вересні. Тож уже найближчими місяцями може стати зрозуміло, наскільки радикальними будуть запропоновані зміни.
Показовим є і рішення, ухвалене раніше. У березні державне агентство PlayCity анулювало ліцензію оператора лотерей «Патріот». Причиною назвали невідповідність кінцевого бенефіціарного власника законодавчим вимогам.
Цей випадок демонструє, що реформа ринку вже виходить за межі дискусій про назви. Держава намагається посилити контроль над тим, хто отримує право працювати в лотерейній сфері та чи відповідають такі компанії встановленим вимогам.
У підсумку Україна може отримати зовсім іншу модель лотерейного ринку — без формулювання «державна лотерея», з меншою кількістю операторів та чіткішими вимогами до них. Головне питання тепер полягає не в тому, як називатимуться лотереї, а в тому, чи справді нові правила зроблять цей ринок прозорішим і безпечнішим для людей.
Якщо законопроєкт буде внесений до парламенту у вересні, саме тоді стане зрозуміло, чи готова Україна остаточно відмовитися від моделі, що сформувалася ще в попередні десятиліття, і перейти до системи, орієнтованої на сучасні європейські принципи регулювання.
