Головнокомандувача Збройних сил України слід оцінювати за реальними результатами його роботи на полі бою, а не через призму політичних суперечок чи інформаційних кампаній. Таку думку висловив військовий експерт і військовослужбовець ЗСУ Олександр Мусієнко у своїй авторській колонці, опублікованій на сайті «Главком».
На його переконання, основними критеріями оцінки діяльності військового керівника мають бути успішність проведених операцій, співвідношення досягнутих результатів і втрат, а також здатність зривати плани противника.
«Головнокомандувача потрібно оцінювати за успішністю проведених операцій, за співвідношенням результату і втрат, за тим, чиї плани зірвано – наші чи ворожі, а також за тим, хто вважає за честь із ним працювати», – зазначив Мусієнко.
Головний показник — результати бойових дій
За словами експерта, саме бойові успіхи є найбільш об'єктивним показником ефективності військового командування.
Він наголосив, що оцінки, які ґрунтуються на політичній кон'юнктурі, популярності чи емоціях, не відображають реальної роботи головнокомандувача.
«Не емоції, не симпатії чи антипатії мають бути основою оцінки. Якщо говорити мовою бізнесу, то у головнокомандувача є свої KPI. Вони вимірюються результатами на полі бою», – підкреслив Мусієнко.
На його думку, саме виконання поставлених військових завдань має бути визначальним критерієм під час аналізу діяльності керівництва ЗСУ.
Оборона Києва, Харківська та Курська операції
Олександр Мусієнко навів низку військових кампаній, які, на його переконання, демонструють ефективність українського військового командування.
Серед них він назвав:
оборону Києва;
Харківську наступальну операцію;
Курську операцію;
стратегічну оборонну кампанію.
«Оборона Києва, Харківська наступальна операція, Курська операція, стратегічна оборонна кампанія – саме такі речі дають відповідь на питання про ефективність військового командування значно краще, ніж будь-які політичні оцінки», – зазначив експерт.
Він вважає, що саме результати цих операцій є найбільш переконливим аргументом під час оцінки діяльності головнокомандувача.
Міжнародна довіра також є важливим показником
Ще одним свідченням професійного авторитету керівництва Збройних сил України Мусієнко назвав співпрацю з відомими іноземними військовими фахівцями.
За його словами, той факт, що поруч із головнокомандувачем працюють авторитетні міжнародні експерти, свідчить про високий рівень довіри до українського військового керівництва.
«Коли поруч із головнокомандувачем працюють генерал Девід Петреус, генерал сер Річард Ширрефф та інші провідні військові фахівці світу, це також є відповіддю на питання про рівень довіри до українського військового керівництва», – зазначив він.
Дискусії мають бути професійними
Мусієнко наголосив, що обговорення діяльності головнокомандувача є необхідним, однак воно повинно базуватися на професійній оцінці військових рішень.
На його думку, предметом дискусії можуть бути окремі операції, тактичні чи стратегічні рішення, але остаточну оцінку слід формувати за результатами виконання основних функцій головнокомандувача.
«Можна і потрібно дискутувати про військові рішення. Але оцінювати головнокомандувача слід за тим, як він виконує свої безпосередні обов’язки – планує операції, керує військами та досягає результату в умовах повномасштабної війни», – резюмував експерт.
Кадрові зміни в Міністерстві оборони
Нагадаємо, раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський подякував Михайлу Федорову після його звільнення з посади міністра оборони та побажав йому й надалі залишатися «в команді України».
Після відставки прем'єр-міністра Юлії Свириденко уряд України склав повноваження, унаслідок чого свої посади залишили й окремі члени Кабінету Міністрів, зокрема Михайло Федоров.
17 липня Кабінет Міністрів України призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків міністра оборони України до ухвалення подальших кадрових рішень.
