Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган підтвердив готовність Стамбула стати майданчиком для відновлення мирних переговорів між Росією та Україною, про що він повідомив своєму російському колезі Володимиру Путіну в телефонній розмові 11 травня 2025 року. Ця пропозиція лягла в русло нещодавньої заяви Путіна про безпосередні переговори з Києвом у Стамбулі з метою покласти край війні, що триває з лютого 2022 року.
У заяві, поширеній Офісом президента Туреччини, Ердоган назвав поточний момент «історичним поворотом» і закликав усі сторони скористатися цією можливістю для досягнення стійкого миру. Він окремо підкреслив, що для того, аби переговори були ефективними, необхідно попередньо встановити «всеосяжний та безумовний режим припинення вогню».
Така позиція повністю корелює із заявою українського президента Володимира Зеленського, який у своєму зверненні підкреслив: першим кроком до справжнього завершення війни має стати негайне та надійне припинення бойових дій, починаючи з 12 травня 2025 року.
Пропозиція Путіна прозвучала в ефірі Кремля після 1:30 ночі за місцевим часом і збіглася з вечірнім праймом в Америці, де колишній президент США Дональд Трамп неодноразово закликав обидві сторони зупинити «безперервну криваву м’ясорубку». Хоча в Москві заявили про намір вести «перемовини без будь-яких передумов», проте пізніше представник Росії Юрій Ушаков уточнив, що Кремль наполягає на відновленні обговорення проєкту мирної угоди 2022 року.
Він передбачав постійний нейтралітет України в обмін на гарантії безпеки від п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН та визнання РФ контролю над анексованими територіями.
Туреччина, яка з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну демонструє виважену політику, зберігаючи добросусідські відносини як з Києвом, так і з Москвою, виступає природним посередником. Анкара не лише підтримала суверенітет і територіальну цілісність України, а й надала Києву безпекову та військову допомогу, включно з оборонними комплексами «Байрактар». Водночас вона заперечує необхідність санкцій, які, на думку Анкари, можуть підірвати регіональну стабільність та економіку країн-партнерів.
У березні 2022 року Туреччина вже виступала господарем перших раундів переговорів між представниками Росії та України. Тоді обговорювалися жорсткі умови, серед яких відмова Києва від євроатлантичних прагнень і визнання статусу «ядерно-нейтральної» держави в обмін на безпекові гарантії. Проте ті домовленості так і не були підписані, оскільки обидві сторони не дійшли згоди щодо ключових пунктів.
Сьогодні ж Анкара пропонує повернутися до переговорного формату на менш жорстких умовах: визнати необхідність невідкладного припинення вогню та створити «безпечний простір» для обговорення подальших політичних і територіальних питань. Такий підхід схвалюють ключові європейські столиці: у Києві вважають, що режим тиші має передувати будь-яким дискусіям, а в Парижі, Берліні та Варшаві виступають за 30-денне безумовне перемир’я під загрозою нових масштабних санкцій проти Москви.
У телефонній розмові з Ердоганом також брав участь президент Франції Еммануель Макрон, який назвав поточний момент «украй важливим» і закликав швидко погодити режим тиші. Макрон, як і раніше, наполягає: «Безумовне припинення вогню — не результат перемовин, а їхня необхідна умова».
НАТО визнає Туреччину одним із ключових партнерів по Чорноморському регіону, і Анкара не раз виступала майданчиком для стратегічних консультацій Альянсу. Саме тому роль Туреччини як посередника нині є надзвичайно вагомою: вона здатна забезпечити нейтральний формат безпекової зони для делегацій обох сторін.
Ключове питання полягає в тому, чи погодяться Москва та Київ залишити за дужками взаємні претензії та взятися до діалогу в умовах справжньої зупинки вогню. Україна вже готує власний мирний план із поетапного виведення російських військ, гарантій відновлення безпеки та відбудови інфраструктури. Зі свого боку РФ досі не надала чітких відповідей на такі ініціативи, продовжуючи називати головною умовою перемовин визнання анексованих територій.
Тим часом міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій. Очікується, що якщо режим припинення вогню буде підтверджено й затверджено сторонами, Туреччина офіційно оголосить дату та місце проведення наступного раунду переговорів — швидше за все, це Стамбул 15 травня 2025 року. Від того, чи знайдеться політична воля для мирного компромісу, залежить майбутня архітектура безпеки у Європі та баланс сил у Чорноморському регіоні.
Таким чином, готовність Туреччини знову виступити господарем мирних переговорів між Росією та Україною може стати переломним моментом, якщо обидві сторони погодяться на безумовний та всеосяжний режим припинення вогню. Утім без взаємної довіри та гарантій міжнародних партнерів будь-який дипломатичний процес ризикує знову зайти в глухий кут, а війна продовжиться, забираючи нові життя та руйнуючи надії на мир.
