Жителі Курської області змушені рятуватися від війни, тікаючи через кордон. Після удару по бомбосховищу в Суджі понад 100 росіян евакуювалися до України. Вони залишилися без даху над головою та вперше побачили війну без кремлівської пропаганди.
Як росіяни опинилися під ударом?
У ніч на 1 лютого 2025 року місто Суджа, що в Курській області, опинилося під ракетним обстрілом. Головне бомбосховище, розташоване в будівлі колишньої школи, було зруйноване. За словами очевидців, удар припав на той момент, коли більшість мешканців готувалися до сну.
"Я саме заряджала ліхтарик від генератора, коли почула вибух," – розповідає 69-річна Антоніна Романова. "Вмить усе обвалилося. Я навіть не встигла нічого зрозуміти."
Під завалами загинули щонайменше п’ятеро людей. Десятки отримали поранення. Багато з них не могли самостійно вибратися з руїн, а спроби врятувати постраждалих ускладнювали безперервні атаки дронів та страх нового обстрілу.
У Курській області бої тривають уже понад шість місяців, після того як українські війська зайшли на частину російської території в рамках своєї контрнаступальної операції. Москва неодноразово заявляла, що "контролює ситуацію", але насправді вона не змогла захистити місцеве населення.
Російські цивільні в Суджі місяцями жили під обстрілами без належної допомоги від уряду. Багато хто не мав електрики, доступу до медицини та навіть чистої питної води.
Після удару по бомбосховищу стало зрозуміло, що чекати допомоги від Кремля марно. Деякі поранені намагалися звернутися до місцевих лікарень, але ті не приймали всіх постраждалих. Через це люди прийняли несподіване для себе рішення – тікати до України.
Евакуація в темряві
Більшість евакуацій відбувалися вночі, без фар, щоб уникнути помітності для російських військових дронів.
"Ми завантажилися в машини, які нас вивезли через лісові дороги. Було страшно. Ми не знали, чи пропустять нас в Україну, і що з нами буде далі," – розповідає 45-річна Наталя Перфільєва, яка тікала разом із двома дітьми та літньою матір'ю.
На кордоні їх зустрічали українські військові та волонтери Червоного Хреста. Пораненим одразу надавали допомогу, а інших розміщували у тимчасових центрах для біженців.
У тимчасовому притулку в Сумській області російським евакуйованим надали чистий одяг, місце для відпочинку та триразове харчування.
"Тут нас прийняли добре. Нам дають їжу, є гаряча вода. Але вдома нам теж казали, що тут – 'нацисти'…" – каже 61-річний Микола, який не приховує своєї розгубленості.
Багато росіян, які втекли, досі не можуть примиритися з тим, що вони опинилися "по інший бік фронту". Більшість з них усе життя прожили на кордоні з Україною, розмовляють суржиком, мають українське коріння. Але їхні погляди були сформовані виключно російською пропагандою.
"Я голосував за Путіна," – говорить 63-річний Сергій, який допомагав витягувати Антоніну Романову з-під завалів. "Але я втомився від цієї війни. Її треба зупинити."
Хто завдав удару по Суджі?
Москва заявляє, що удар по бомбосховищу в Суджі був здійснений Україною. Київ натомість наполягає, що це була російська авіабомба, скинута з Су-34.
"Я не знаю, хто це зробив," – каже Антоніна Романова, лежачи в лікарняному ліжку в Сумах. "Але мій брат, який живе в Україні, переконаний: це були росіяни. Що ще можна очікувати?"
Україна вже неодноразово евакуювала росіян із прикордонних сіл і передавала їх назад у РФ через Білорусь. У цьому випадку теж ведуться переговори про можливу передачу людей.
Проте багато з евакуйованих бояться повертатися.
"У мене немає дому," – плаче 85-річна Галина. "Його зруйнували. Усе, що я хочу – побачити онуків. А ще, щоб ця війна закінчилася."
Дехто вже зміг знайти тимчасовий притулок у родичів в Україні. Наприклад, одна з евакуйованих, літня жінка, виїхала до своїх українських родичів у Сумах.
Що ця ситуація означає для Росії?
Евакуація російських цивільних до України – безпрецедентний випадок. Уперше за час війни громадяни РФ масово шукають прихистку у країни, яку їхній уряд називає "ворогом".
Це демонструє величезну кризу в Росії. Кремль, який позиціонує себе як "захисника" росіян, виявився нездатним забезпечити безпеку навіть своїх громадян.
Політолог Володимир Фролов зазначає:
"Ця ситуація б’є по міфу про 'велику Росію'. Якщо люди втікають до ворога, значить, свій уряд їх кинув. Це небезпечний сигнал для Путіна, особливо напередодні переговорів."
Війна, яку Росія розпочала проти України, тепер починає руйнувати її власне суспільство. Понад 100 російських громадян стали біженцями в Україні через бездіяльність власної влади.
Деякі з них усе ще виправдовують Путіна. Інші – починають бачити правду. Але одна річ об'єднує всіх: вони хочуть, щоб війна закінчилася.
"Нам обіцяли 'велику перемогу'. А вийшло так, що ми змушені просити допомоги у тих, кого вважали ворогами," – каже 41-річна Юлія, яка втратила в Суджі батьків.
Ця історія показує, що навіть у найтемніші часи правда знаходить шлях. І ті, хто ще вчора підтримував війну, сьогодні самі стають її жертвами.
