Попередження про повітряну тривогу або сирена швидкої допомоги, допомога хворому, несподіваний подарунок, візит коханої людини або перемога в конкурсі - всі ці події викликають стрес, а значить, викид адреналіну в організмі.
Іноді на тлі постійного стресу у людини розвивається адреналінова залежність - бажання повернутися до стану «гострих відчуттів».
Разом з Оксаною Писарєвою, психологом благодійного фонду «Голоси дітей», ми спробуємо розібратися, що це за явище і наскільки воно небезпечне.
Адреналін: як він працює
Адреналін - це гормон стресу. Стрес буває позитивним і негативним, пояснює психолог:
«Сюрприз на день народження, або коли дитині дарують собаку, або коли вона виграє змагання - адреналін - це плюс. Так, тут є радість, але в першу чергу - це стрес. Тому люди мерзнуть, довго не можуть дихати, не можуть заснути. Це ефект адреналіну. Натомість, коли відбуваються негативні події, наприклад, обстріли, адреналін теж виділяється, але в негативному плані. І вранці ми прокидаємося втомлені, тому що вночі виділявся не мелатонін, а адреналін, який не давав нам спати».
Адреналін запускає внутрішні резерви організму, які дають відчуття надздібностей: загострюються органи чуття, тому ви краще бачите і чуєте, зростає витривалість, підвищується больовий поріг, напружуються м'язи.
«Під час стресу частішають серцебиття, пульс, рівень глюкози в крові, дихання, звужуються кровоносні судини», - пояснює Оксана Писарєва.
За допомогою цього гормону людина може не відчувати сильного болю в момент травми або, наприклад, швидко втекти від небезпеки чи подолати велику відстань.
Вдарити, втекти, завмерти
У стресовій ситуації після викиду адреналіну, який потрапляє в кров за 2-3 хвилини, основними реакціями є три: бийся, біжи, завмри, пояснює психолог:
«Тому якщо людина бачить змію, наприклад, хтось завмирає, хтось шукає палицю, щоб її відігнати, а хтось тікає».
Оксана Писарєва каже, що тривожні думки стимулюють викид адреналіну, а сигнал повітряної тривоги викликає різні почуття, залежно від пережитого. Це може бути страх за життя або злість, коли перериваються плани.
Наслідки тривалого впливу адреналіну
Стрес поділяється на короткочасний і довготривалий. В обох випадках працює адреналін. Він мобілізує резерви організму, але після того, як його дія закінчується, людина може відчувати слабкість і біль, пояснює психолог:
«Коли були перебої з електропостачанням у спеку під 40 градусів майже три тижні, спочатку було важко, а потім до кінця третього тижня можна було підніматися на верхні поверхи, не задихаючись. Коли ситуація почала покращуватися, деякі люди почали відчувати безсилля, слабкість і втому. І це просто кінець викиду адреналіну».
Іноді відчуття власних надможливостей може викликати адреналінову залежність.
Як зрозуміти, чи є у вас адреналінова залежність
Відчуття суперсили, яке виникає під впливом адреналіну, іноді змушує деяких людей шукати можливості зробити це знову і знову. Стан ейфорії, що виникає при цьому, схожий на дію психотропних речовин.
«Деякі люди, які підкорили Говерлу, кажуть: «Було круто, я це зробив, але більше не буду», а інші хочуть повторити, тому підкорюють нові вершини, шукаючи цих відчуттів, - пояснює психолог.
Тобто, якщо ви відчуваєте, що вам постійно мало і ви шукаєте нові небезпечні «Говерли», це може бути ознакою адреналінової залежності.
Оскільки солдати на передовій відчувають адреналін частіше, вони можуть бути більш схильні до адреналінової залежності. Але це не означає, що всі солдати будуть залежні від адреналіну.
Коли деякі солдати повертаються з фронту і не можуть знайти себе в цивільному житті, справа не лише в цій залежності, пояснює психолог:
«Звичайно, на фронті постійний викид адреналіну, чітке розуміння життя і смерті, активності і пасивності, тотальна мобілізація сил, і це те, чого не вистачає цивільному життю після повернення. Але тут грає багато факторів: і сум за людьми, які стали близькими за час служби, і загострене відчуття справжності, щирості, дружби, взаємопідтримки».
Психолог каже, що на адреналінову залежність загалом впливає багато факторів:
«Ця тема недостатньо досліджена. На мою думку, якщо людина не здатна переживати сильні емоції без додаткового стимулу, у неї може виникнути адреналінова залежність».
Небезпека адреналінової залежності полягає в тому, що вона створює великий стрес для організму. Тому вона може призвести до різних захворювань, а також до тривоги, безсоння, головного болю, панічних атак і розладів харчової поведінки.
«Будь-яка залежність є деструктивною, навіть трудоголізм. Окрім фізіологічних змін і стресу, відключається раціональне мислення та інстинкт самозбереження. Людина може не усвідомлювати, до яких наслідків це може призвести.
Чи можна запобігти виникненню адреналінової залежності у дитини?
Впливати на стійкість людини до залежностей, у тому числі й адреналінової, можна з дитинства.
У дітей ще не буде такої адреналінової залежності, як у дорослих, пояснює психолог. «Діти не шукають адреналіну, вони досліджують світ.
Якщо дитина лізе на дерево, то не тому, що хоче відчути адреналін висоти, а тому, що побачила кота або хоче робити те, що роблять інші», - пояснює психолог.
Однак адиктивна поведінка закладається в дитинстві і може проявитися в дорослому віці.
Психіка дітей пластична до підліткового віку, тому завдання батьків - подбати про те, щоб діти мали достатньо простору для пізнання світу та активності, важливо підтримувати вираження почуттів у дитини та слідкувати за балансом емоційних сплесків і спокою
«Молодший шкільний вік дуже творчий. Дитина має піти на прогулянку, поїхати в табір або в село, де вона сама вигадує ігри. І там дуже багато емоцій. Діти ближче до природи, їхня психіка добре відновлюється. Їм просто потрібно забезпечити елементарні умови безпеки», - зазначає психолог.
За таких умов дитина входить у підлітковий вік з навичками творчого ставлення до своїх емоцій. У такому випадку викид адреналіну буде максимально природним, без виникнення залежності.
Діти можуть відчути дію адреналіну в, здавалося б, звичних ситуаціях. Наприклад, конкурси або змагання. Ейфорія минає, але бажання пережити цей стан залишається.
Психолог пояснює, що тоді діти можуть шукати або вигадувати ситуації, щоб повторити це відчуття:
«Дитина виграє змагання, конкурс, але після ейфорії приходить спустошення, організм трохи гальмує. І це неприйнятно для дитини, тому що в цей момент вона не відчуває себе королем, а життя здається рутинним і нецікавим. І тоді вона починає шукати щось, щоб знову все відчути. Це може призвести до залежності».
Схожі відчуття виникають, коли діти виїжджають з небезпечної зони в мирну. Тоді це може бути пошук ризиків, особливо для підлітків, для яких загалом характерні гормональні коливання.
«Чому улюбленими місцями підлітків стають закинуті недобудови, самоушкодження, стрибки з будівель? Щоб відчути ейфорію в пошуках ризику. Але психіка не здатна довго справлятися з таким стресом, вона виснажується. Звідси й виникають психологічні проблеми», - додає психолог.
Якщо ви бачите, що дитина майже в депресії, весь час шукає, де б відчути адреналін, постійно тривожна, варто звернутися до фахівця, радить Оксана Писарєва:
«Якщо дитина навідріз відмовляється від будь-якого з легальних видів адреналіну, які пропонуються - гуртки, секції тощо. - разом з ознаками тривожності або самоушкодження, також варто звернутися до фахівця. Якщо це просто підлітковий опір, то дитина шукає себе. Хто я, хто мої люди, де моє місце в житті. Для цього їй потрібен вибір, свобода і час».
Батьки також повинні стежити за своєю поведінкою. Адже діти активніше виражають емоції і їх важче контролювати. Але спостерігаючи за дорослими, вони з часом вчаться регулювати свої почуття та дії.
Що робити дорослим, які відчувають ознаки адреналінової залежності?
Адреналінову залежність не можна подолати, але можна навчитися з нею жити.
Психолог радить і дітям, і дорослим, які мають ознаки адреналінової залежності, отримувати порції адреналіну легально і безпечно - ходити в спортзал, займатися в спортивних секціях, грати в команді, пробувати себе в конкурсах та інших творчих заходах.
«Це позитивний легальний викид адреналіну, тричі на тиждень на регулярній основі. Бо якщо в мене підвищений пульс і я сідаю читати книжку, то навряд чи це мені допоможе. Мені потрібно розвантажуватися. Я краще піду на футбол, поганяю м'яча, покричу, забиваю голи, злюся, радію - чудово, у мене буде викид адреналіну», - радить психолог.
Мета - знайти баланс між активністю і станом спокою, щоб не відбувалося гормональних сплесків.
Так можна уникнути деструктивних станів і навчитися краще розуміти себе.
