Європейський центральний банк (ЄЦБ) готується на своєму червневому засіданні вперше знизити депозитну ставку ще на 25 базисних пунктів, довівши її до 2,0 %. Навіть якщо у найближчі тижні адміністрація Дональда Трампа пом’якшить торгові обмеження, аналітики в Страсбурзі та Франкфурті сходяться на думці, що довготривалі наслідки від митного протистояння із США збережуть тиск на споживчий попит і інвестиції в економіці Єврозони.
Ключовим чинником для перегляду монетарної політики стала непередбачуваність Вашингтона, яка підживлює невизначеність серед бізнесу та домогосподарств. Багато членів Ради керуючих вважають, що навіть пауза в торгових війнах не зніме накопиченого ефекту — і він продовжуватиме втискати інфляцію донизу. Одночасно з цим на варті цінової динаміки стоять зміцнений євро, яке робить європейський експорт менш конкурентоспроможним, а також суттєве зниження світових цін на нафту.
З червня 2024 року ЄЦБ уже сім разів послідовно скорочував ставки, прагнучи підтримати слабкий ціновий тиск і переконатися, що інфляція наблизиться до цілі в 2 % без надмірного охолодження економічного зростання. Нині облікова ставка становить 2,25 %, і опитування аналітиків від Bank of America, Deutsche Bank та Morgan Stanley прогнозують її зниження до 1,5 % до кінця року.
Серед керуючих думки розділені. Голова Фінляндської центральної банки Оллі Рен та представник Литви Ґедімінас Симкус схильні розглядати ще глибше пом’якшення, близьке до «нейтрального» рівня 2 %, а очільники Нідерландської та Латвійської банків — Клаас Нот і Мартінс Казакс — засвідчують обережність. Вони наголошують, що тривалі наслідки від небюджетних та геополітичних шоків усе ще невизначені і можуть вимагати повернення до жорсткішого курсу.
Президентка ЄЦБ Крістін Лагард утримується від жорстких зобов’язань щодо майбутньої траєкторії ставок, наголошуючи на абсолютній залежності від свіжих даних. «Коли розмір і розподіл шоків є надзвичайно невизначеними, неможливо зафіксувати чіткий шлях для ставок наперед», — заявила вона під час зустрічі з міністрами фінансів країн ЄС.
Нинішні дані з реального сектора теж не додають оптимізму: індекси ділової активності (PMI) свідчать про зниження ділової впевненості і стриманий попит, а прогноз МВФ було переглянуто до 0,8 % зростання ВВП Єврозони у 2025 році замість попередніх 1 %. Таке уповільнення сприяє зниженню інфляції, але також підсилює аргументи прихильників подальшого стимулювання.
Міжнародний валютний фонд, як і ЄЦБ, очікує, що інфляція в зоні євро опуститься до 2 % у другій половині року. При цьому його очільник європейського департаменту Альфред Краммер вважає, що для досягнення цілі достатньо одного додаткового зниження на 25 б.п. і не потребує радикальних заходів, якщо не виникнуть інші «великий» шоки.
Більш «голосно-гучні» представники Ради керуючих, такі як Франсуа Віллеруа де Ґало з Банку Франції та Петер Казимир із Нацбанку Словаччини, уже заявили про відсутність нині інфляційних ризиків і те, що ціни поступово наближаються до цілі навіть раніше, ніж очікувалося. Утім ключовою залишається оцінка аж до 2027 року, щоб зрозуміти середньострокову стійкість цін.
У травні Євростат оприлюднить попередню оцінку зростання економіки в І кварталі: експерти очікують приріст лише в 0,2 %. А напередодні публікації виручить інформація про квітневу інфляцію, котру аналітики Bloomberg оцінюють у близько 2,1 %. Ці цифри ляжуть в основу остаточного рішення 5 червня.
Голова Нацбанку Фінляндії Оллі Рен підкреслює необхідність залишатися «гнучкими та активними» у монетарній політиці й не прив’язуватися до умовного нейтрального рівня. Головний економіст ЄЦБ Філіп Лейн на це зауважив, що теоретично варто уникати рутинного «автоматичного» кроку в 25 б.п., хоча на практиці це має відбуватися лише за виняткових обставин.
У той самий час представник Естонії Мадіс Мюллер визнає можливість «більш м’якого» підходу, якщо невизначеність у торгівлі виявиться болючішою для зростання. Проте голова Нацбанку Хорватії Боріс Вуйчич відзначає, що «зараз обсяги інвестицій у єврозону зростають, а доходності європейських облігацій падають», тож поточна ситуація не є найгіршою для регіону.
У підсумку, черговий крок ЄЦБ у червні стане важливою відправною точкою: банк намагається знайти баланс між підтримкою економічного зростання і утриманням інфляції на рівні 2 %, враховуючи складну комбінацію зовнішніх шоків. А подальші зміни ставок будуть залежати від того, чи збережеться уповільнення цінового тиску та якою буде перспектива світової торгівлі після можливого укладення тимчасового мораторію США на тарифи.
