Брюссель, квітень 2025 року – Ряд країн Європейського Союзу спільно шукають спосіб, який дозволив би подолати політичний маніпулятивний вплив угорського уряду на санкційну політику ЄС. Нині йдеться про ініціативу переведення санкцій проти Росії в рамки національного законодавства, що дозволить окремим державам застосовувати санкції незалежно від загальноєвропейських рішень. Цей крок має стати відповіддю на численні випадки, коли прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан використав свою можливість вето, щоб блокувати або затримувати ухвалення санкцій, навіть не пов’язаних безпосередньо з російською агресією.
За інформацією дипломатичних кіл, обговорення щодо такої ініціативи проводяться вже декількома країнами-членами ЄС. Відомо, що як мінімум шість міст були залучені до переговорів, і їхня пропозиція полягає в тому, щоб санкції, що стосуються Росії, впроваджувались окремо в кожній країні, а не як обов’язкове загальноєвропейське рішення. Це дозволить суттєво зменшити можливості для країн з особливими політичними інтересами, зокрема Угорщини, впливати на зовнішньополітичний курс усієї спільноти. Один із дипломатів, який розповідав анонімно через конфіденційність переговорів, зазначив:
«Ми маємо створити правову основу, щоб санкції могли продовжувати діяти навіть у випадку, якщо окремі держави вирішать не підтримувати загальноєвропейський курс».
Питання стає особливо гострим на тлі останніх подій. У січні цього року угорська делегація відмовилася затвердити продовження санкцій, що практично дозволило мільярдам доларів знову потрапити до Москви. Подібна ситуація викликала занепокоєння не лише серед представників інших країн ЄС, а й серед союзників України, що наголошують на необхідності забезпечення сталості санкційного тиску проти Росії.
Обговорення цього питання відбувається одночасно з підготовкою до нового раунду санкційних заходів. Минулого понеділка міністри закордонних справ ЄС зустрілися в Брюсселі для узгодження наступного пакету заходів, який уже стане 17-м із часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Проте навіть цей важливий етап переговорів стикається з численними викликами, серед яких особливе місце посідає питання рибальських прав.
За словами одного з високопосадовців ЄС, санкційний режим має бути “резильєнтним”, тобто таким, що зможе діяти незалежно від окремих вето-ініціатив. «Будь-який прогрес щодо безпеки і оборони є нерозривно пов’язаний із домовленостями в галузі санкцій, і саме тому важливо створити умови, за яких вето стане марним», – підкреслив представник дипломатичної спільноти.
Ідея переведення санкцій у національне законодавство викликала широку дискусію серед експертів. Деякі представники вважають, що такий підхід дозволить зберегти єдність у зовнішній політиці ЄС та уникнути ситуацій, коли окремі країни можуть односторонніми діями впливати на загальний курс. Проте існують і критики цієї стратегії. Так, міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський зауважив, що перехід до національних рішень може поставити під загрозу загальноєвропейський характер зовнішньої політики. «Якщо відмовитися від єдиного голосу по ключових питаннях, це може зробити Європу слабшою на міжнародній арені», – застеріг він.
Ключовим моментом у дискусії залишається те, що не всі країни мають можливість або правову базу для швидкого впровадження санкцій через національне законодавство. Деякі держави, що традиційно віддавали перевагу колективному прийняттю рішень, можуть зіткнутися з труднощами при адаптації власних законів до нових вимог. Проте, згідно з повідомленнями, такі країни, як Бельгія та Чехія, вже готові розглядати можливість розширення своїх санкційних заходів незалежно від загальноєвропейських угод.
За інформацією, на тлі останніх переговорів виникає загроза, що, у випадку повторної відмови Угорщини від затвердження санкцій, можливості країни блокувати інші важливі ініціативи можуть стати ще більш значущими. Орбан неодноразово використовував своє право вето як інструмент для досягнення політичних цілей, примушуючи інших партнерів погоджуватися на компроміси, які часто не мали прямого відношення до санкцій проти Росії. Один із дипломатів зауважив: «Без такого обмеження вето кожного разу можуть виникати ситуації, коли політичні інтереси окремої країни затьмарюють спільну позицію ЄС».
Найбільш гостро питання виявилося на фоні розбіжностей у позиціях щодо регулювання інших сфер політики, зокрема питань рибальства та енергетичної безпеки. Рішення щодо продовження санкційного режиму невід’ємно пов’язане з гарантіями доступу для риболовецьких флотів до британських вод. Представники прибережних країн, зокрема Франції та Данії, висловлюють занепокоєння тим, що будь-які зміни можуть вплинути на їхні економічні інтереси. Таким чином, переговори між ЄС та Великобританією, що тривають паралельно з обговоренням санкційного режиму, набувають ще більшої важливості для забезпечення єдності зовнішньої політики континенту.
Деякі країни-члени ЄС висловлюють думку, що існує потреба у більш чітких юридичних підходах до формування санкцій. Водночас, представники угруповання «коаліції бажаючих», яка включає країни, що активно підтримують Україну як політично, так і військово, вважають, що поділ санкційного регулювання на національний рівень може стати єдиним способом уникнути блокування спільної позиції. Проте, як зауважив один із дипломатів, «якщо окремі держави не зможуть ефективно інтегрувати санкції у власне законодавство, це може створити розкол у зовнішній політиці ЄС».
З іншого боку, на тлі глобальних викликів у сфері безпеки та геополітичних змін, питання санкцій проти Росії набувають ще більшої актуальності. З одного боку, санкції слугують інструментом тиску на Москву за її агресивні дії проти України, а з іншого – вони дозволяють демонструвати єдність та непохитність Європейського Союзу перед обличчям зовнішніх загроз. Водночас, кожна країна повинна враховувати свої національні інтереси, що іноді може вступати в конфлікт із загальноєвропейськими рішеннями.
Окрім санкційних питань, на порядку денному стоїть питання щодо майбутнього енергетичної політики ЄС. З огляду на те, що чинні умови торгівлі електроенергією можуть змінитися вже в червні 2026 року, країни-члени обговорюють можливість більш тісної інтеграції в галузі енергетики, що допоможе забезпечити стабільність постачання і зменшити залежність від зовнішніх джерел. Обговорення цих питань є важливим не лише для економічної стабільності, а й для забезпечення загальної безпеки регіону.
У той же час, не можна не зазначити, що позиція Угорщини щодо санкцій залишається предметом гострих суперечок всередині самого ЄС. Деякі представники угруповання рішуче виступають за те, щоб країни, що не дотримуються спільних принципів зовнішньої політики, зазнавали санкційних заходів, включаючи можливе позбавлення голосу у прийнятті рішень. Такі заходи, як-от обмеження голосувань, розглядаються як крайній засіб, який може примусити уряди країн, що відхиляються від загального курсу, змінити свою позицію. Один із дипломатів зазначив: «Без спільної відповідальності та єдиної позиції ЄС ризикує стати слабкішим блоком у світовій політиці», – що підкреслює важливість збереження єдності перед лицем внутрішніх розбіжностей.
Підсумовуючи, можна зазначити, що пропозиція переведення санкцій проти Росії у національне законодавство є важливим кроком до зміцнення зовнішньої політики Європейського Союзу. Цей підхід дозволить обійти блокуючу роль окремих держав і забезпечити стійкість санкційного режиму навіть у випадку повторних спроб політичного тиску. Проте для його успішної реалізації необхідна тісна координація між усіма країнами-членами, а також врахування їхніх національних інтересів у сферах рибальства, енергетики та безпеки.
Якщо цей підхід буде впроваджено, це може стати вирішальним кроком на шляху до подолання політичних розбіжностей усередині ЄС і створення більш єдиної та непохитної зовнішньої політики. Водночас важливо, щоб країни зберігали здатність до спільного прийняття рішень, адже тільки колективними зусиллями можна досягти необхідного рівня впливу на глобальну політичну арену.
Очікується, що найближчий майський саміт у Лондоні стане ключовою подією, під час якої обговорення цих важливих питань досягнуть нової стадії. Незважаючи на те, що деякі країни висловлюють сумніви щодо можливості повної децентралізації санкцій, більшість представників ЄС вважають, що лише спільний, скоординований підхід дозволить забезпечити стабільність і ефективність санкцій проти Росії.
Таким чином, незважаючи на те, що угорське вето у минулому неодноразово ставало причиною затримок у прийнятті важливих рішень, сучасна ініціатива має потенціал не лише змінити правила гри, а й зміцнити позиції ЄС на міжнародній арені. Вона дозволить створити більш гнучку систему санкцій, здатну оперативно реагувати на виклики сучасності та підтримувати єдину позицію Союзу у питаннях безпеки та зовнішньої політики.
На тлі постійних геополітичних змін та зростаючих глобальних загроз ця ініціатива розглядається як необхідний крок для збереження стратегічної єдності ЄС. І хоча шлях до її впровадження може бути ускладненим через різні правові та політичні бар’єри, прагнення до спільної дії залишається ключовим пріоритетом для більшості країн-членів. Незабаром світ побачить, чи вдасться Європейському Союзу зламати старі схеми і вийти на новий рівень співпраці, де окремі національні інтереси не затьмарюватимуть загальну позицію у боротьбі за мир і стабільність у світі.
