Іран може отримати нове джерело значних доходів завдяки несподіваній пропозиції від країн Перської затоки. Держави регіону розглядають можливість виплачувати Тегерану кошти за забезпечення безперешкодного проходу торговельних суден через Ормузьку протоку — один із найважливіших морських маршрутів у світі.
За інформацією італійського видання Corriere della Sera, така ініціатива була передана Ірану після консультацій між країнами Перської затоки. Посередником у переговорах виступив Оман, який запропонував створити спеціальний механізм фінансування.
Однак через складну політичну ситуацію сторони намагаються уникнути формулювання, яке могло б виглядати як офіційна плата Ірану за дозвіл на прохід суден. Саме тому можливі виплати можуть бути оформлені як «добровільні внески» від судновласників або торговельних компаній.
Чому Ормузька протока настільки важлива
Ормузька протока є однією з головних транспортних артерій світової економіки. Через неї проходить значна частина світового експорту енергоносіїв — передусім нафти та газу з країн Перської затоки.
Будь-яка нестабільність у цьому районі одразу впливає на глобальні ціни на енергоносії, страхові витрати для судноплавних компаній та міжнародну торгівлю.
Саме тому країни регіону зацікавлені у відновленні стабільного морського руху. Для них навіть багатомільярдні виплати можуть бути вигіднішими, ніж ризики тривалого блокування одного з ключових світових маршрутів.
Модель за прикладом Малаккської протоки
За даними Corriere della Sera, запропонована схема може бути побудована за аналогією з практикою у Малаккській протоці.
Там судновласники можуть добровільно робити внески на підтримку безпеки навігації, захист довкілля та проведення рятувальних операцій. Формально це не є платою за право проходу, тому принцип свободи судноплавства залишається незмінним.
Саме таку модель можуть спробувати адаптувати в Ормузькій протоці.
У разі погодження Іраном та відсутності заперечень з боку США це могло б дозволити відновити стабільний рух суден із нафтою, газом, добривами та іншими товарами.
При цьому Тегеран отримав би додатковий фінансовий ресурс, який міг би стати важливим для економіки країни, що роками перебуває під міжнародними санкціями.
США залишаються головним фактором
Одним із головних питань залишається позиція Вашингтона. Будь-яка угода, яка передбачає фінансові надходження для Ірану, може викликати суперечки через санкційну політику США щодо Тегерана.
За інформацією італійського видання, президент США Дональд Трамп, імовірно, вже знає про цю ініціативу та наразі не висловлював заперечень.
Для країн Перської затоки це важливий момент, адже вони намагаються знайти баланс між необхідністю гарантувати безпеку торговельних шляхів та збереженням відносин із Вашингтоном.
Фактично йдеться про спробу створити нову систему домовленостей, яка дозволила б уникнути прямої конфронтації між Іраном та іншими країнами регіону.
Іран поки не дав відповіді
Попри масштабність потенційної угоди, Тегеран поки офіційно не відреагував на пропозицію.
Також невідомо, якими можуть бути конкретні суми можливих виплат і хто саме нестиме основне фінансове навантаження — держави Перської затоки, судновласники чи великі міжнародні компанії.
Експерти зазначають, що для Ірану така схема може стати привабливою можливістю отримати додаткові доходи без формального скасування санкцій.
Водночас країни регіону отримали б шанс повернути стабільність одному з найважливіших морських маршрутів планети.
Новий баланс сил у Перській затоці
Можлива угода навколо Ормузької протоки демонструє, наскільки важливою залишається ця зона для світової економіки та міжнародної політики.
Для Ірану це може бути шанс перетворити власне географічне положення на джерело доходів. Для країн Перської затоки — спосіб знизити ризики для експорту енергоносіїв. Для США — складне дипломатичне питання, де необхідно одночасно враховувати безпеку союзників та санкційну політику.
Якщо домовленість буде реалізована, вона може стати одним із найбільш незвичайних економічних компромісів останніх років: країни, які мають глибокі політичні суперечності з Іраном, фактично можуть почати фінансувати механізм стабільності, який принесе Тегерану мільярдні доходи.
Поки що майбутнє цієї ініціативи залежить від рішення Ірану та реакції Вашингтона, але сама поява такої пропозиції свідчить про пошук нових шляхів для збереження глобальної торгівлі в одному з найбільш напружених регіонів світу.
