Війна Ізраїлю проти «Хезболли» на півдні Лівану стала черговим випробуванням для Ірану та його нового президента Масуда Пезешкіана, створюючи тиск на Тегеран з метою відповіді на захист важливого союзника. Проте Іран, як зазначають аналітики, поки що утримується від ескалації, якої очевидно не бажає верховний лідер Аятола Алі Хаменеї.
Президент Пезешкіан зараз перебуває в Нью-Йорку, де намагається продемонструвати більш помірковану позицію Ірану на міжнародній арені та зустрічається з європейськими дипломатами з надією відновити переговори щодо ядерної програми країни. У своїй промові на Генасамблеї ООН він відкрито заявив, що Ізраїль намагається втягнути його країну у ширший конфлікт. «Саме Ізраїль прагне створити цей всеосяжний конфлікт», — сказав він. «Вони тягнуть нас туди, куди ми не хочемо йти».
Іран на перехресті вибору
Іран опинився перед серйозною дилемою: як відновити стримування Ізраїлю, уникнувши при цьому повномасштабної війни, яка могла б залучити Сполучені Штати і, зрештою, зруйнувати ісламську республіку зсередини. Крім того, Тегеран прагне зберегти своїх союзників — «Хезболлу», ХАМАС та хуситів у Ємені, але не вступати у бій за них.
Іран хоче домогтися зняття економічних санкцій, які негативно впливають на економіку країни, відновивши ядерні переговори із Заходом, зберігаючи при цьому тісні військові та торгові відносини з головними противниками Вашингтона — Росією та Китаєм.
«Фундаментальні позиції Ірану не змінилися», — зазначає Алі Ваез, директор іранського проекту в Міжнародній кризовій групі. «Іран абсолютно не хоче втягуватися у більшу війну в регіоні». Це, на його думку, одна з причин, чому Іран досі не відповів на вбивство лідера ХАМАСу Ісмаїла Ханії, коли він був у Тегерані на інавгурації Пезешкіана.
Після повалення шаха у 1979 році і встановлення Ісламської Республіки Іран намагався поширити свій вплив у регіоні та обіцяв знищити Ізраїль. Тегеран створив мережу союзників і проксі-сил, які він фінансує, озброює та підтримує, але не контролює повністю: ХАМАС і «Ісламський джихад» у Газі та на Західному березі, хусити в Ємені, шиїти в Іраку та алавіти в Сирії, а також «Хезболла» на півдні Лівану, яка, як вважають, має у своєму арсеналі понад 150 000 ракет і здатна вражати будь-яку частину Ізраїлю.
Ізраїль та Іран: загострення протистояння
Атака ХАМАСу на Ізраїль майже рік тому висунула роль Ірану на перший план. Ізраїль скористався нагодою, щоб знищити або послабити двох іранських союзників: ХАМАС на своєму південному кордоні та «Хезболлу» на півночі, яка обстрілювала Ізраїль ракетами на підтримку ХАМАСу, змушуючи тисячі ізраїльтян покидати свої домівки.
Ізраїль також продовжує таємну війну проти Ірану, зокрема, вбиваючи високопосадовців під час ракетного удару по іранському консульству в Дамаску у квітні. Після цього Ізраїль та Іран обмінялися ударами на території один одного, а потім відступили.
Нещодавно Ізраїль посіяв паніку в Лівані, підірвавши пейджери та радіостанції, продемонструвавши свою здатність проникнути в структуру «Хезболли». Потім Ізраїль завдав масованого ракетного удару, який у понеділок забрав життя сотень людей у Лівані, що стало найбільшим за кількістю жертв днем з часів громадянської війни в країні, яка завершилася у 1990 році.
«Ізраїль намагається втягнути «Хезболлу» у конфлікт, який призведе до повномасштабної війни і дасть змогу Ізраїлю взятися за те, що він вважає своєю реальною стратегічною загрозою — за сам Іран», — зазначає Сюзан Малоні, експертка з Ірану та директорка програми зовнішньої політики в Brookings Institution.
«Хезболла» також не прагне конфлікту, який може призвести до її власного знищення, вважає Малоні. Для Ірану «Хезболла» є потужним стримуючим фактором — її можливості та близькість до Ізраїлю є першою лінією оборони для ісламської республіки, і якщо її буде знищено, це залишить Іран значно вразливішим.
Перевага «проксі» і ризик для Ірану
Проксі-сили представляють стратегію Ірану з «попередньої оборони», щоб захистити іранську територію. Проксі повинні воювати за Іран, пояснює Ваез: «Іран ніколи не передбачав, що буде воювати на їхньому боці».
Поки що Іран уважно спостерігає за розвитком подій, сподіваючись, що добре озброєна та організована «Хезболла» зможе постояти за себе та завдати серйозної шкоди Ізраїлю без відкритої підтримки з боку Тегерану.
Ізраїль, схоже, використовує виклики, з якими стикається Іран, але, як і завжди, існує ризик прорахунків.
Можливі сценарії розвитку подій
Серед Ісламського революційного гвардійського корпусу Ірану та всередині самої «Хезболли» є жорсткі елементи, які «вважають, що конфлікт з Ізраїлем неминучий і краще провести його якомога швидше», зазначає Еллі Геранмайє, експертка з Ірану з Європейської ради з міжнародних відносин.
Ірану потрібно якось зміцнити свою «вісь опору», вважає Корнеліус Адебар, дослідник Ірану в Carnegie Europe. «Іран не може миритися з цим вічно», — каже він. «Люди запитуватимуть: «Яка ж ви держава, якщо не можете захистити свої проксі?»»
Під час короткої промови у вівторок на Генеральній Асамблеї ООН Пезешкіан звинуватив Ізраїль у варварстві та назвав проксі Ірану «борцями за свободу». Але він також говорив про «нову еру» та пообіцяв відігравати «конструктивну роль». Іран готовий знову розпочати діалог із Заходом щодо ядерного питання, сказав він.
Пезешкіан вважається поміркованим у іранській політичній системі. Його перемога на цьогорічних президентських виборах стала сигналом про те, що верховний лідер Аятола Алі Хаменеї прагне зменшити напруження всередині країни, яке вибухнуло у 2022 році та було посилене більш жорсткою політикою попереднього президента Ебрагіма Раїсі.
Іран на роздоріжжі
Пезешкіан приїхав до ООН у супроводі досвідчених переговорників, добре знайомих із Заходом, намагаючись представити свій уряд як поміркований, прагматичний і відкритий до дипломатії. Проте час для цього невдалий, враховуючи майбутні президентські вибори в США у листопаді, і це може бути останнім шансом для такого зближення.
Якщо проксі Ірану зазнають серйозних втрат, а нові переговори щодо ядерної угоди не дадуть результату, у Тегерані посиляться голоси на користь збройної ядерної програми. Іран може також вирішити поглибити свої відносини з Москвою, сподіваючись отримати сучасну систему ППО С-400, оскільки його нинішні системи виявилися вразливими перед Ізраїлем.
«Іран стоїть на роздоріжжі», — каже Ваез. «Іран оцінює, чи є перспектива для ядерної дипломатії. Але будь-яка війна, яка значно послабить «Хезболлу», змусить Іран почуватися менш захищеним і може змінити їхню ядерну стратегію».
