Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Іранський вимір війни проти України: як внутрішня криза в Тегерані впливає на безпеку Європи

Протести, блекаут і дискусії навколо Starlink змінюють зовнішньополітичні розклади, а для України це може означати корекцію темпів дронової кампанії РФ.


Ольга Булова
Ольга Булова
Газета Дейком | 13.01.2026, 21:55 GMT+3; 14:55 GMT-4

Війна Росії проти України дедалі більше виглядає як конфлікт взаємопов’язаних систем, де важливі не лише лінія фронту й кількість бригад, а й технології, санкційні режими та мережі міжнародної кооперації.

У цьому контексті Іран — не «віддалений сюжет», а один із вузлів, через які проходять рішення, що опосередковано впливають на українську безпеку.

Відомо, що іранські розробки безпілотників типу Shahed стали важливою складовою російської кампанії ударів по тилу — передусім по енергетичній та цивільній інфраструктурі України.

Росія, водночас, частково адаптувала цю технологію до власних виробничих можливостей, що зменшує її залежність від разових поставок. Проте технологічні ланцюги — компоненти, інженерна підтримка, можливі канали модернізації — залишаються значущими, а отже чутливими до політичних змін навколо Ірану.

За підрахунками редакції «Дейком», ключовим у нинішньому іранському кейсі є не драматичні гасла, а структурний зсув пріоритетів. Якщо держава входить у тривалий період внутрішньої напруги — протестів, репресивної мобілізації апарату, комунікаційних обмежень — її зовнішні проєкти зазвичай стають складнішими в управлінні. Це може відбитися і на рівні зовнішньої військово-технічної взаємодії, навіть якщо вона формально не зупиняється.

Віце-прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступає поруч із безпілотником Shahed-136, який Росія використовувала під час нападу на Україну та, як вважається, був виготовлений в Ірані, під час заходу, організованого партіє — Тобі Мелвілл

Події останніх тижнів підсвічують ще один важливий вимір — інформаційний. Блекаут і спроби обмежити альтернативні канали зв’язку, зокрема через глушіння супутникового інтернету, перетворюють доступ до комунікацій на частину політичного протистояння.

Звідси й увага до Starlink та контактів між адміністрацією США й компанією, адже питання зв’язку фактично стало елементом зовнішньої політики.

Паралельно посилюється дипломатичний тиск. Європейські лідери заявляють про готовність до нових санкцій у відповідь на насильство проти протестувальників, а у США звучать різкіші заяви на адресу Тегерана, включно з натяками на «варіанти» реагування.

Навіть якщо рішення залишаються в площині заяв, сама тональність створює додаткові ризики для будь-яких зовнішніх партнерств Ірану — через репутаційні втрати, посилення контролю за обхідними схемами та ускладнення фінансових каналів.

Для України важливо не переоцінювати ефект і не чекати «миттєвих» змін. Навіть за різкого погіршення ситуації в Ірані Росія зберігає накопичені запаси, налагоджені лінії виробництва та альтернативні канали постачання окремих компонентів.

Люди зібралися під час протесту в четвер у Тегерані. Демонстрації тривають уже кілька тижнів — через Getty Images

Однак у середньостроковій перспективі ймовірним виглядає інше: зростання собівартості, зниження стабільності постачань, уповільнення модернізації та складніша логістика можуть вплинути на інтенсивність і «якість» дронових атак.

Тому коректніше говорити не про «обвал» чи «поразку осі», а про можливе послаблення окремих елементів кооперації, яка допомагає Росії підтримувати тривалий тиск на український тил.

У цій рамці іранська внутрішня криза — один із факторів, що може змінювати розклад сил поряд із роботою ППО, постачанням західних систем, санкціями та здатністю України відновлювати енергетику.

Цей сюжет має і ширший вимір: те, як міжнародна спільнота реагує на блекаути та репресії, формує прецеденти для майбутніх криз.

Для України, яка з 2022 року веде не лише військову, а й інформаційно-інфраструктурну війну, питання стійкості зв’язку та доступу до правди — не абстракція. У цьому сенсі дискусія про Starlink у контексті Ірану відгукується українським досвідом, коли технології стають не просто сервісом, а елементом виживання.

У підсумку іранський фактор у війні проти України слід розуміти як «повільну змінну», що працює через економіку, логістику, санкції й дипломатію. Він не визначає сьогоднішню нічну тривогу в Києві, але може впливати на те, якою буде структура загроз через кілька місяців — і наскільки дорогою стане для Кремля спроба зберігати високий темп ударів по українському тилу.


Ольга Булова — Кореспонден, який спеціалізується на міжнародній політиці, економіці, науці, технологіях. Вона є дипломатичним кореспондентом в Берліні, Німеччина.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Протести в Ірані, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 13.01.2026 року о 21:55 GMT+3 Київ; 14:55 GMT-4 Вашингтон, розділ: Світові новини, Близький схід, Війна Росії проти України, Аналітика, із заголовком: "Іранський вимір війни проти України: як внутрішня криза в Тегерані впливає на безпеку Європи". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції