Європейська комісія готує дев’ятнадцятий пакет санкцій проти Росії, ключовим елементом якого стане заборона імпорту скрапленого природного газу з 1 січня 2027 року. Це рішення символізує перехід від поступового відходу від енергоносіїв Москви до пришвидшеної стратегії енергетичної незалежності.
Першочерговим стимулом для такого кроку стала телефонна розмова президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із президентом США Дональдом Трампом. Американський лідер вкотре закликав європейців відмовитися від закупівель російських ресурсів швидше, аби позбавити Кремль важливих джерел фінансування війни проти України.
Попередній план передбачав поетапну відмову від LNG до 2028 року, однак під тиском геополітичних ризиків і енергетичної кризи терміни було переглянуто. Таким чином ЄС демонструє готовність брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку та енергостійкість.
Нове рішення ЄС також стосуватиметься боротьби з «тіньовим флотом» танкерів, який Росія активно використовує для обходу обмежень. Санкції передбачають посилення контролю за судноплавними компаніями, страхуванням і перевалкою нафти та газу через треті країни.
Окрему увагу Брюссель приділив фінансовим потокам. До списку обмежень увійдуть російські та центральноазійські банки, а також криптовалютні платформи, через які Москва намагається обходити міжнародні розрахунки та фінансувати військові закупівлі.
Ще одним напрямом нового пакету стане ліквідація митних лазівок, які дозволяли Росії імпортувати товари подвійного призначення для військової промисловості. ЄС планує перекрити ці канали постачання через спеціальні економічні зони та сумнівні схеми реекспорту.
Аналітики відзначають, що пришвидшена заборона LNG може мати відчутні економічні наслідки як для Росії, так і для самого ЄС. Москва ризикує втратити один із небагатьох напрямів енергетичних доходів, який залишався стабільним після відмови Європи від нафти та вугілля.
Водночас для європейських країн гостро постає питання диверсифікації постачань. Альтернативою мають стати проекти з США, Катару, Норвегії та розвиток внутрішньої інфраструктури з відновлюваних джерел енергії. Це сприятиме довгостроковому зміцненню енергобезпеки.
Ухвалення 19-го пакету очікується вже восени, коли Європейська комісія внесе пропозицію на розгляд держав-членів. Попри складність узгодження позицій усіх країн, настрої в Брюсселі свідчать про високий рівень політичної рішучості.
