Вихід США з європейського континенту став сигналом для Брюсселя, що доба американського військового патронажу добігає кінця. Європейський комісар із питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс закликав адміністрацію Дональда Трампа до узгодженого плану дій. Йдеться про календар і механізм ротації, які дозволили б країнам ЄС вчасно замістити американські підрозділи власними силами.
Такі заяви пролунали після рішення США відкликати частину військ із Румунії та низки країн НАТО на східному фланзі. Це перший крок Вашингтона в рамках ширшого «переосмислення оборонної позиції», що передбачає перенесення акцентів із Європи на внутрішню безпеку та Азійсько-тихоокеанський регіон.
Для Європи, яка десятиліттями покладалася на американські гарантії безпеки, ця нова реальність є викликом. Кубілюс, колишній прем’єр-міністр Литви, наголосив: «Епоха, коли Америка дбала про нашу оборону, завершилася. Нам час готуватися самим». Ця позиція відображає наростаючу впевненість у необхідності стратегічної автономії.
Під час першого президентства Трампа планувалося виведення 12 000 солдатів із Німеччини. Частину з них мали перевести до Бельгії та Італії, решту — повернути до США. Байден зупинив цю ініціативу, однак тепер процес повертається. Європейські дипломати з тривогою очікують нової оборонної доктрини Пентагону, що остаточно визначить масштаби скорочення.
Загальна чисельність американських військ у Європі після вторгнення Росії в Україну коливалася від 75 000 до 105 000. З початку другого терміну Трампа європейські столиці готуються до поступового зменшення цієї присутності, що може відчутно вплинути на баланс сил у регіоні.
Попри запевнення Вашингтона, що відхід із Румунії не зменшить зобов’язань щодо захисту союзників, занепокоєння в країнах Балтії та Східної Європи зростає. Особливо на тлі активної агресивної політики Росії, яка розглядає будь-який розкол між НАТО як шанс для маневру.
Європейські уряди прагнуть уникнути непередбачуваних кроків США, які могли б створити враження стратегічної слабкості Заходу. Париж і Лондон намагаються переконати адміністрацію Трампа діяти через НАТО, щоб не дати Москві приводу тлумачити відхід як втрату єдності.
Сам Кубілюс наголошує: ЄС не вимагає від Вашингтона залишатися назавжди, але хоче «чіткої карти дій». Це дасть Європі час зміцнити власні оборонні ресурси — від створення систем розвідки до розвитку авіатранспорту й логістики, які нині залежать від американської підтримки.
Європейська комісія вже презентувала «дорожню карту оборони ЄС», що передбачає збільшення інвестицій у спільні військові проєкти, виробництво боєприпасів і розвиток космічних технологій. Саме ці елементи мають забезпечити континенту стратегічну незалежність у разі скорочення участі США.
НАТО офіційно заявило, що отримало попередження про плани Пентагону, однак деталей не оприлюднено. Експерти підкреслюють: будь-яке скорочення контингенту має відбуватися без зниження бойової готовності на східному фланзі — від Балтики до Чорного моря.
Кубілюс нагадує, що американський відхід не означає зраду. Це радше наслідок зміни геополітичного фокусу — Вашингтон прагне зосередитися на внутрішніх проблемах і протидії Китаю. Європа повинна використати цей момент, щоб нарешті сформувати власну оборонну ідентичність.
ЄС, створений як економічний і миротворчий проєкт, тепер трансформується в безпекову спільноту. Нові реалії вимагають не лише дипломатичних декларацій, а й реального збільшення оборонних бюджетів, спільних навчань і координації розвідданих.
У підсумку, ситуація з відходом американських військ стає тестом на зрілість європейської політики. Якщо Європа зуміє організовано взяти відповідальність за власну оборону, це стане кроком до стратегічної автономії без руйнування трансатлантичного партнерства. Якщо ж ні — континент ризикує залишитися без чіткої системи гарантій у найбільш непередбачувану добу.
