Німеччина завжди вважалася одним із найвірніших союзників Ізраїлю. Після Голокосту Берлін взяв на себе особливу історичну відповідальність перед єврейською державою — підтримку безпеки Ізраїлю закріплено навіть у державній доктрині. Однак нинішня гуманітарна катастрофа в Газі й дедалі агресивніша політика уряду Біньяміна Нетаньягу викликають глибоку кризу довіри в німецькому суспільстві.
Канцлер Фрідріх Мерц опинився в епіцентрі політичного та морального конфлікту. Його консервативна позиція на тлі численних повідомлень про голод і нестачу медикаментів у Газі вже не сприймається громадськістю як збалансована. Партнери по коаліції — соціал-демократи — публічно закликають зупинити постачання зброї до Ізраїлю, тоді як християнські демократи, особливо їхнє баварське крило, навпаки, вимагають беззаперечної підтримки Тель-Авіва.
Позиція Німеччини дедалі складніша і в європейському контексті. Прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер і президент Франції Еммануель Макрон уже оголосили намір визнати Палестину як державу — до формального укладення мирної угоди. Мерц таку ідею категорично відкидає, наголошуючи на необхідності двосторонніх переговорів. Проте на тлі загострення ситуації в Газі та зростаючого тиску з усіх боків канцлер змушений діяти.
Місто Бейт-Лахія в Газі, цього місяця. Оскільки Ізраїль розширив військові операції в Газі, британські чиновники розглядали можливість запровадження санкцій проти урядових міністрів — Сахер Алгорра
Хоча публічно Німеччина досі демонструє солідарність з Ізраїлем, за зачиненими дверима відбуваються жорсткі переговори. Мерц неодноразово проводив напружені розмови з прем’єром Нетаньягу, вимагаючи негайного припинення вогню й відкриття гуманітарних коридорів. Разом із Макроном і Стармером він також звертався до президента США Дональда Трампа з проханням чинити тиск на Ізраїль.
Одним із кроків, який розглядається в Берліні, є часткове припинення участі Ізраїлю в програмі Horizon Europe. Це науково-дослідницька ініціатива ЄС, і хоч відключення від неї буде переважно символічним, воно означатиме серйозний дипломатичний сигнал. Ініціатива вже має підтримку з боку соціал-демократів, проте уряд Мерца вагається, з огляду на політичні ризики.
У той же час Німеччина вже бере участь у доставці гуманітарної допомоги до Гази повітряним шляхом через Йорданію. Міністр закордонних справ Йоганн Вадепфуль нещодавно відвідав Ізраїль і Західний берег, де провів переговори з місцевими лідерами. Він заявив про необхідність запобігти розриву між ЄС та Ізраїлем, що, за його словами, є реальною загрозою.
Після повернення до Берліна уряд виступив із обережною заявою: прогрес у наданні допомоги є, але він "недостатній для подолання надзвичайної ситуації". При цьому офіційний Берлін наголосив, що Ізраїль несе відповідальність за забезпечення доступу до гуманітарної допомоги, водночас висловивши занепокоєння через повідомлення про викрадення вантажів бойовиками ХАМАС.
Додатковий резонанс викликали відеозаписи, де ізраїльські заручники, у тому числі з німецькими паспортами, з’явилися виснаженими. Це викликало хвилю обурення та вимог негайного звільнення всіх заручників як частини умов перемир’я.
Намагання роздобути їжу в Джабалії, на півночі Гази, у квітні. Багато жителів Гази звертаються до благодійних кухонь, щоб отримати ще доступну їжу — Сахер Алгорра
Тиск на уряд зростає і з боку німецького суспільства. Близько 200 культурних діячів оприлюднили відкритий лист під назвою «Не дайте Газі померти, пане Мерц». У ньому закликається припинити експорт зброї до Ізраїлю, підтримати припинення угоди про асоціацію з ЄС і забезпечити негайне перемир’я. Суспільна думка також змінюється — згідно з дослідженням фонду Bertelsmann, лише 36% німців позитивно ставляться до Ізраїлю, тоді як 38% мають негативну думку.
Це різко контрастує з результатами 2021 року, коли 46% німців мали позитивне ставлення до Ізраїлю. Крім того, лише третина респондентів нині вважає, що Німеччина має особливу відповідальність перед Ізраїлем, а лише чверть відчуває «особливу близькість».
Аналітики зазначають: після вторгнення Росії в Україну Берлін намагався проявити активнішу зовнішню політику, але тема Ізраїлю залишається "особливою", де німці «ходять по лезу бритви». Будь-яка заява чи рішення — це ризик бути розкритикованим і з одного, і з іншого боку.
Серед можливих наступних кроків — точкові санкції проти ультраправих міністрів в уряді Нетаньягу, як це вже зробили Нідерланди, або тимчасове припинення поставок озброєнь. Ще один варіант — прийом поранених палестинських дітей у німецьких клініках.
Фрідріх Мерц переконаний, що саме від США і Німеччини Ізраїль готовий чути сигнали. Проте, як зазначають експерти, якщо ці сигнали не супроводжуються діями — вони втрачають вагу. У найближчі тижні Берліну доведеться вирішити, чи залишатися вірним традиційному курсу, чи переглянути політику, орієнтуючись на нову гуманітарну та політичну реальність.
