Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну касетні боєприпаси стали причиною щонайменше 1200 жертв серед цивільних, повідомляє Landmine and Cluster Munition Monitor.
Організація підкреслює, що найбільше постраждали мирні жителі у житлових районах, де вибухи спричиняли масові смерті та каліцтва.
Особливу небезпеку становлять нерозірвані боєприпаси, які залишаються на полях та в містах роками, перетворюючись на приховані пастки для населення. За словами експерта Майкла Харта, окремі атаки забирали десятки життів одночасно, залишаючи сотні поранених.
Ні Росія, ні Україна не приєдналися до Конвенції 2008 року про заборону касетних боєприпасів, учасниками якої нині є 112 держав. Це дозволяє обом сторонам офіційно не визнавати обмежень на використання таких видів зброї.
Звіт також відзначає передачу касетних боєприпасів Україні з боку США у період між 2023 і 2024 роками. Принаймні сім партій зброї потрапили на українську територію, деякі з них — транзитом через Німеччину, яка формально є стороною Конвенції. Водночас з початку президентства Дональда Трампа нових поставок не зафіксовано.
У березні 2025 року несподіваний крок зробила Литва, яка вийшла з конвенції, викликавши стурбованість правозахисників. Директорка Коаліції проти касетних боєприпасів Тамар Габельнік застерегла від «доміно-ефекту», який може підірвати систему гуманітарного роззброєння.
Ще однією тривожною подією стало рішення України у червні 2025 року вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Київ пояснив цей крок зростанням військової загрози з боку Росії, наголошуючи, що армія потребує максимального набору інструментів для оборони.
Ситуація з касетними боєприпасами демонструє подвійний виклик: з одного боку, армії намагаються використати всі доступні засоби у виснажливій війні, а з іншого — масштаби гуманітарної катастрофи зростають, адже головними жертвами залишаються цивільні.
