Війна дронів змінює не тільки тактику бою, а й саму логіку постачання. Українська армія дедалі менше покладається на стару модель, де центр закуповує «стандартний набір» для всіх. Натомість держава переводить БПЛА, FPV-дрони й суміжне обладнання в режим швидкого вибору під конкретну ділянку фронту.
Ця зміна вже оформлена не як експеримент, а як система. Міністерство оборони запустило DOT-Chain Defence у лютому 2025 року саме для закупівлі та постачання дронів, а згодом розширило доступ до платформи спершу на 130 бригад, а далі — на 186 бойових бригад ЗСУ та підрозділи корпусів «Азов» і «Хартія».
Паралельно працює Brave1 Market — окремий маркетплейс прямої дії, де військові можуть напряму знаходити дрони, роботизовані комплекси, РЕБ, РЕР та комплектуючі українських виробників. Там можливі як закупівлі за кошти підрозділу, так і замовлення за єБали, прив’язані до програми «Армія дронів Бонус».
За попереднім аналізом Дейком, це одна з найважливіших інституційних змін української війни після 2022 року. Її суть не в красивій цифровій оболонці, а в тому, що військові закупівлі вперше підлаштовуються під ритм поля бою, де модель дрона може морально застаріти швидше, ніж завершиться паперове погодження в традиційній системі.
Український наземний безпілотник «Рател-С». Наземні безпілотники - це «наступна зміна правил гри у цій війні», - сказала Наталія Кушнерська, операційний директор українського кластеру оборонних технологій Brave1. — Brave1
Офіційні цифри показують масштаб цього повороту. Через DOT-Chain Defence за сім місяців фронт отримав 500 тисяч засобів загальною вартістю 23,3 млрд грн, а каталог системи вже включає майже 500 позицій від понад 140 українських виробників. Серед найбільш затребуваних категорій — FPV-дрони, важкі ударні безпілотники та розвідувальні крила.
Brave1 Market, зі свого боку, став інструментом ще швидшої тактичної адаптації. За даними Міноборони, за перші шість місяців військові замовили через нього 240 тисяч дронів та іншого обладнання за бойові єБали, а понад 160 тисяч одиниць уже працюють на найскладніших напрямках. Середній час доставки там також оцінюють приблизно у 10 днів.
Саме швидкість тут і є головною валютою. У DOT-Chain Defence Міноборони прямо підкреслює: фронту потрібен не «якийсь дрон», а апарат із потрібними характеристиками саме для конкретного сектору, погоди, дистанції, типу російської РЕБ і завдання. І це вже не теоретична теза, а офіційна філософія системи постачання.
У цьому сенсі Україна справді відходить від поколінь централізованого стандартизованого озброєння. Для гвинтівки чи снаряда уніфікація все ще зручна, але для безпілотників вона дедалі частіше шкодить. Один підрозділ потребує оптоволоконні FPV-дрони, інший — бомбер, третій — розвідник із кращою дальністю чи термальною оптикою.
Інженер збирає дрони FPV компанії «General Cherry» на майстерні в Україні, 4 грудня 2025 року — Євген Малолєтка
Нові дрони на зберіганні перед випробуваннями в Донецькій області України у 2024 році — Ніколь Танг
Важливо, що ця децентралізація не означає хаосу. DOT-Chain Defence працює через попередньо законтрактованих виробників, а оплата проходить після постачання у військові частини. Brave1 Market так само не є відкритим «ринком з вулиці»: це контрольована платформа з авторизованими виробниками та спрощеними процедурами відповідно до урядових норм.
Ще один переломний момент — гроші пішли ближче до командира. У січні 2025 року уряд погодив пряме щомісячне фінансування бойових бригад у розмірі 2,5 млрд грн на закупівлю БПЛА, а на перший квартал 2026 року Міноборони окремо заклало 12 млрд грн для замовлень дронів та іншої техніки через DOT-Chain Defence.
Така модель змінює не лише логістику, а й саму економіку війни. Якщо раніше виробники дронів часто залежали від великих циклів погодження й разових рамкових рішень, то тепер отримують більш живий сигнал попиту від конкретних бригад. Для української оборонної промисловості це означає коротший зворотний зв’язок і швидше масштабування рішень, які реально працюють на фронті.
Не менш показова і система бойових балів. Програма «Армія дронів Бонус» нараховує підрозділам бали за верифіковані ураження, після чого їх можна обміняти на БПЛА, РЕБ чи наземні роботизовані комплекси українського виробництва. За офіційними підсумками 2025 року було зафіксовано 819 737 відеопідтверджених уражень, а уряд навіть додатково перекинув понад 2 млрд грн на фінансування програми.
Інженер збирає FPV-дрон компанії «General Cherry» на майстерні в Україні, 4 грудня 2025 року — Євген Малолєтка
Але саме тут виникає і складніша аналітика. Коли закупівля дронів прив’язується до результативності, армія отримує сильний стимул до точності, швидкості й доказовості. Водночас така система потребує дуже якісної верифікації, щоб уникати спокуси зводити ефективність війська лише до кількості підтверджених уражень, а не до ширшого бойового ефекту. Це вже не зафіксована вада системи, а очевидний ризик будь-якої моделі, що керується метриками.
Ще одна межа — грошей усе одно бракує. Навіть за масштабного розширення маркетплейсів держава постійно збільшує фінансування: окремо для бригад, окремо для DOT-Chain Defence, окремо для «Армії дронів Бонус». Сам факт цих постійних вливань свідчить, що попит фронту на безпілотники, РЕБ та комплектуючі вже давно більший за будь-яку комфортну бюджетну рамку.
Попри це, стратегічний напрям очевидний. Міністерство оборони прямо заявляє, що у 2026 році Україна планує виробити понад 7 мільйонів дронів, а безпілотні технології вже стали основою асиметричної оборони. Коли така маса техніки поєднується з децентралізованим вибором, армія отримує не просто більше дронів, а гнучкішу систему їхнього застосування.
Власне, в цьому і полягає найглибший сенс українського експерименту. Brave1 Market і DOT-Chain Defence — це не просто цифрові платформи для замовлення дронів. Це спроба підлаштувати державу під темп технологічної війни, де перемогу дедалі частіше визначає не найдорожчий зразок зброї, а найшвидший цикл «виявив — обрав — замовив — доставив — уразив».
Співробітник компанії SkyFall керує безпілотником-перехоплювачем P1-Sun FPV під час випробувального польоту на полігоні, на тлі російського вторгнення в Україну, в невідомому місці, Україна, 6 березня 2026 року — Валентин Огіренко
І саме тому український досвід уже цікавить союзників. Президент Зеленський публічно заявляв, що Україна готова ділитися з партнерами своїм досвідом у протидії дронам, а з окремими країнами Близького Сходу вже обговорювали, як українські напрацювання можуть допомогти захисту життя та інфраструктури. Це означає, що фронтова імпровізація поступово перетворюється на експортовану модель.
Головний висновок тут простий і жорсткий. Україна вигадує не «Amazon для смерті», як любить формулювати західна преса, а нову систему військового управління, де закупівля дронів, оборонні технології, виробники дронів і бойова ефективність зв’язані в один цифровий контур. І якщо цей контур витримає масштаб 2026 року, то його вивчатимуть уже не як український виняток, а як прообраз армії майбутнього.
