Різка конфронтація між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі стала не лише черговою кризою у відносинах між Вашингтоном і Києвом, а й розкрила глибокі розбіжності всередині європейської ультраправиці.
Як повідомляє газета Дейком, лідери правих рухів у Європі, які ще недавно одностайно підтримували Трампа як політичного союзника, тепер розділилися через його підхід до війни в Україні та політику щодо Росії.
Позиції європейських ультраправих: розкол на два табори
Дональд Трамп, заморозивши військову допомогу Україні після відкритого конфлікту із Зеленським, викликав неоднозначну реакцію серед своїх прихильників у Європі.
Перший табір – відверті прихильники Трампа та його мирного плану:
- Віктор Орбан (Угорщина) активно підтримав Трампа, заявивши, що той «мужньо відстоює мир, навіть якщо це важко зрозуміти для багатьох».
- Маттео Сальвіні (Італія) та Тіно Чрупалла (Німеччина, "Альтернатива для Німеччини") вважають, що переговори між США та Росією без участі України та ЄС – єдиний реалістичний шлях до завершення війни.
- Бйорн Гьокке (радикальне крило AfD, Німеччина) звинуватив Зеленського у тому, що той «завдав собі шкоди, образивши господарів у Білому домі».
Другий табір – праві, які вагалися або виступили проти Трампа:
- Конфедерація (Польща) розкритикувала як Трампа, так і Путіна. «Трамп не зміг отримати швидкий мир від Путіна, хоча, можливо, вважав, що йому це вдасться», – заявив лідер партії Кшиштоф Босак.
- VOX (Іспанія) намагається дистанціюватися від радикальних проросійських поглядів деяких своїх союзників у Європі, визнаючи, що виборці партії «перебувають у розгубленості» через непередбачуваність Трампа.
- Найджел Фарадж (Британія, "Реформа") підтримав ідею того, що Україна потребує «належних гарантій безпеки», але водночас критикував Зеленського за його манеру ведення переговорів.
Нейтральна позиція:
- Марін Ле Пен (Франція, "Національне об'єднання") утрималася від критики як Трампа, так і Зеленського, заявивши, що обидва «захищають національні інтереси».
- Джорджія Мелоні (Італія) уникає зайвих коментарів, обережно балансуючи між підтримкою України та збереженням хороших відносин із Трампом.
Праворадикальні рухи у Європі довгий час були об’єднані скептицизмом щодо ЄС, антиміграційною політикою та антиглобалізмом. Проте війна в Україні та політика США створили для них ідеологічну дилему:
- Чи варто повністю слідувати за Трампом, навіть якщо це означає поступки Росії?
- Чи потрібно дотримуватися більш традиційного європейського підходу – підтримки України як бар’єру від впливу Кремля?
Віктор Орбан та AfD у Німеччині продовжують проросійську лінію, тоді як Польща, британські євроскептики та Vox намагаються не відмовлятися від традиційної недовіри до Кремля.
Окремий вимір цієї дискусії – роль Ілона Маска, який останнім часом став активним політичним гравцем у Європі.
Його ініціатива "Make Europe Great Again" (MEGA) мала об’єднати європейські праві рухи навколо антиміграційної, антиглобалістичної та антиєвропейської риторики.
Проте війна в Україні та різні підходи до політики Трампа поставили під загрозу цей задум.
- Деякі ультраправі лідери бояться, що відкрита підтримка Трампа та його проросійської позиції може відштовхнути частину виборців.
- Інші, як Орбан, вважають, що саме через Трампа можна повернути ідеологічну єдність правих сил у Європі.
Збільшення конфлікту між правими в Європі.
- Чим більше Трамп віддалятиметься від Європи та підтримуватиме поступки Росії, тим більше він розколюватиме правих.
- Польща, Велика Британія та деякі праві партії у Німеччині можуть дистанціюватися від ультраправої проросійської коаліції Орбана та AfD.
Подальший розрив між Європою та США щодо України.
- Якщо Трамп продовжить наполягати на мирних переговорах без Зеленського, це посилить конфронтацію між Білим домом і європейськими країнами, які підтримують Київ.
- Джорджія Мелоні може відігравати ключову роль у пошуку компромісу між США та ЄС.
Маск як новий фактор впливу.
- Якщо MEGA стане реальною політичною платформою, вона може або ще більше роз’єднати правих, або створити новий альянс навколо антиевропейських ідей.
Попри прагнення ультраправих партій до об'єднання, конфлікт між Трампом і Зеленським продемонстрував, що європейська крайня правиця далека від єдності.
Різні підходи до війни, ставлення до Росії та питання трансатлантичної безпеки можуть переформатувати політичний ландшафт Європи перед наступними виборами до Європарламенту.
Чи стане ультраправа коаліція сильнішою чи, навпаки, розділеною через політику Трампа – вирішиться в найближчі місяці.
