Американські посадовці назвали переговори між США, Україною та Росією «конструктивними», хоча жодної мирної угоди підписано не було. Після двох днів зустрічей в Абу-Дабі сторони домовилися зібратися знову наступної неділі, зберігаючи діалог, який уперше з початку повномасштабної війни набув тристороннього формату.
Переговори відбувалися в столиці Абу-Дабі, а американську делегацію очолювали спеціальні посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Обидва останніми днями окремо зустрічалися з Володимир Зеленський та Володимир Путін, що дозволило Вашингтону виступити своєрідним «мостом» між сторонами, які напряму майже не контактують.
Ключовою темою переговорів стали безпекові протоколи — для Києва це фундамент будь-якої домовленості. За словами американських чиновників, ці протоколи перебувають на «дуже просунутій» стадії й уже були переглянуті НАТО та низкою європейських держав. За попереднім аналізом газети «Дейком», сам факт такого попереднього погодження свідчить: США намагаються зняти головний український страх — повторну агресію після формального миру.
Втім, «вузькі місця» залишаються незмінними. Зеленський прямо назвав два з них: території на сході України та Запорізьку атомну електростанцію, захоплену російськими військами на початку війни. Остаточного рішення щодо АЕС немає, але американська сторона підтвердила, що питання розподілу електроенергії, яку вона виробляє, стане ключовим елементом будь-якої майбутньої угоди.
Президент Росії Володимир Путін, ліворуч, розмовляє з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим у Кремлі в Москві в четвер — Раміль Сітдіков/Reuters
Контрастом до дипломатичних формулювань стали події на землі. У ніч після першого дня переговорів Росія завдала масованого удару по Україні — понад 370 дронів і 21 ракета. У Києві без світла залишилися близько 800 тисяч споживачів, а половина багатоповерхівок не мала опалення напередодні морозів до -12°C. Ці удари підсилили аргумент Києва: переговори відбуваються під тиском сили, а не в умовах деескалації.
Для Москви така тактика — звична: поєднання дипломатії з демонстрацією військових можливостей. Для України — доказ того, що будь-які домовленості без реальних гарантій безпеки залишатимуться паперовими. Саме тут «конструктивність» переговорів набуває подвійного сенсу: сторони готові говорити, але не готові поступатися базовими позиціями.
Вашингтон, зі свого боку, прагне показати результативність посередництва. Президент США Дональд Трамп заявив цього тижня, що мав «хорошу» зустріч із Зеленським у Давосі та висловив оптимізм щодо завершення війни. Проте дипломатичний імпульс частково затьмарила інша ініціатива Білого дому — спроба домогтися контролю над Гренландією, яка викликала напруження серед союзників і відволікла увагу від українського треку.
У підсумку перший раунд тристоронніх переговорів радше окреслив рамку процесу, ніж наблизив мир. Конструктивність тут — це згода продовжувати говорити, а не згода на компроміс. Наступна зустріч покаже, чи здатні сторони перевести діалог із обміну позиціями в площину рішень — або ж війна й надалі диктуватиме переговорну логіку ракетами й відключеннями світла.
Президент України Володимир Зеленський виступив у четвер на Всесвітньому економічному форумі в Давосі — Фабріс Коффріні
