Україна та Туреччина активізують дипломатичні контакти на тлі затяжної війни з Росією. Президент Володимир Зеленський повідомив, що під час розмови з турецьким лідером Реджепом Таїпом Ердоганом було обговорено можливість проведення нового раунду тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США.
За словами Зеленського, Анкара готова виступити господарем наступної зустрічі. Президент України подякував турецькій стороні за ініціативу та висловив сподівання, що переговори можуть принести практичні результати.
За попереднім аналізом «Дейком», готовність Туреччини прийняти переговори підтверджує прагнення Анкари зберігати роль ключового посередника у війні між Україною та Росією. З початку повномасштабного вторгнення Туреччина неодноразово намагалася поєднувати дипломатичні контакти з обома сторонами конфлікту.
Саме Туреччина у 2022 році стала місцем перших серйозних переговорів між Києвом і Москвою, а також відіграла важливу роль у створенні Чорноморської зернової ініціативи, яка дозволила Україні відновити експорт зерна через Чорне море.
Нинішній формат переговорів, за попередніми даними, передбачає участь трьох сторін — України, Росії та Сполучених Штатів. Такий формат може свідчити про спробу активнішого залучення Вашингтона до процесу політичного врегулювання.
Водночас перспективи переговорів залишаються невизначеними. Попередні спроби дипломатичного врегулювання війни не призвели до припинення бойових дій, а позиції сторін залишаються суттєво відмінними.
Київ наполягає на відновленні територіальної цілісності України та виведенні російських військ. Москва, зі свого боку, продовжує висувати умови, які Україна вважає неприйнятними.
Експерти зазначають, що новий раунд переговорів може мати кілька практичних завдань: обговорення обміну військовополоненими, гуманітарних питань та можливих механізмів деескалації.
Для Туреччини участь у переговорному процесі також має стратегічне значення. Анкара прагне зміцнити свій статус регіонального дипломатичного центру та ключового посередника між Заходом і Росією.
Однак подальший розвиток переговорів значною мірою залежатиме від ситуації на фронті та ширшого міжнародного контексту. Ескалація конфліктів у інших регіонах, зокрема на Близькому Сході, вже впливає на глобальні дипломатичні пріоритети.
Тому навіть якщо нова зустріч у Туреччині відбудеться, її результати можуть бути радше підготовчим етапом для майбутніх домовленостей, ніж швидким кроком до завершення війни.
