Розслідування Operation Midas оголило відкатні схеми на $100 млн у ядрі енергетичного сектору, вдарило по найближчому оточенню Зеленського й поставило під сумнів прозорість управління державою у розпал війни з Росією
Україна опинилася в епіцентрі найгучнішого корупційного скандалу з початку повномасштабної війни. Антикорупційні органи розкрили схему відкатів на сотні мільйонів гривень у державній компанії Енергоатом, яка забезпечує понад половину електроенергії країни і є критичною для фронту та тилу.
Розслідування, що отримало назву Operation Midas, вийшло далеко за межі однієї держструктури. Воно торкнулося людей з найближчого кола президента Володимира Зеленського, зокрема його давнього бізнес-партнера Тимура Міндича та колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова, що перетворює справу на політичну міну сповільненої дії.
За версією слідства, схема будувалася на класичних відкатах. Підрядників Енергоатому змушували погоджуватися на неофіційні платежі у розмірі десяти–п’ятнадцяти відсотків від суми контрактів. Тих, хто відмовлявся, фактично ставили на фінансову паузу, блокуючи виплати за вже виконані роботи.
Додатковим чинником стало воєнне законодавство. Під час дії воєнного стану підрядники, які працюють із критичною інфраструктурою, не можуть ефективно захищати свої права в судах. Це створило для корупційних груп унікальне вікно можливостей, де Енергоатом імунізувався від негайних юридичних претензій.
Особливо цинічним виглядає те, що частина відкатів була прив’язана до контрактів на будівництво укриттів над обладнанням, яке захищає ядерні об’єкти. Росія системно б’є по електричних підстанціях, і від стійкості цих об’єктів залежить стабільність енергосистеми. На цьому тлі крадіжка коштів виглядає подвійною зрадою.
Електрична підстанція, пошкоджена внаслідок удару російського безпілотника в Україні в березні — Євген Малолєтка
Антикорупційні органи заявляють, що гроші відмивали через «бек-офіс» у Києві, пов’язаний із родичами проросійського політика Андрія Деркача. Саме там, за даними слідства, відбувалося розщеплення потоків, маскування платежів і виведення частини коштів за кордон, включно з можливими переказами до Москви.
Оприлюднені уривки прослуховувань натякають, що частина грошей могла опинитися в Росії. Фрази на кшталт «два поїхали, будуть у Москві за півтора тижні» свідчать про транснаціональний характер корупційних зв’язків. Це б’є не лише по іміджу України, а й по аргументах у війні з Росією на полі довіри.
Ключовою фігурою слідчі називають Тимура Міндича — колишнього бізнес-партнера Зеленського по телевізійному бізнесу. Опозиційні політики давно описували його як сірого кардинала, який впливав на призначення в Кабміні й державних компаніях. Зникнення Міндича з України перед обшуками лише посилює підозри.
Іншим центральним підозрюваним став Олексій Чернишов, колишній віцепрем’єр і союзник президента. За даними розслідування, він міг отримати близько одного мільйона трьохсот тисяч доларів із корупційної схеми. Антикорупційний суд відправив його під варту на два місяці, попри заяви про невинуватість.
У справі фігурують і посадовці середньої ланки: керівник служби безпеки Енергоатому, колишній радник Міністерства енергетики, співробітники офісу, який забезпечував відмивання коштів. Частина з них уже за ґратами, ще один підозрюваний, за даними слідства, утік, що вказує на завчасну поінформованість.
Політичний вимір скандалу вдарив безпосередньо по Зеленському та Офісу президента. На записах фігурує і голос президента, який спілкується з тодішнім міністром енергетики Германом Галущенком. Хоча фрагменти не містять прямих доказів причетності, сама присутність Зеленського у матеріалах підсилює суспільну підозру.
Особливо болісно для президента те, що саме ці антикорупційні органи він намагався послабити влітку. Спроба «переформатувати» систему контролю над НАБУ та іншими структурами вже тоді викликала протести. Тепер виявляється, що незалежні слідчі фактично стали головними опонентами корупційних практик у ядрі держави.
Олексій Чернишов, колишній віце-прем'єр-міністр України та соратник Зеленського, є серед тих, хто був причетний до скандалу з відкатами — Джан Еренцеллер
Реакція Зеленського була швидкою, але багатьом здається недостатньою. За його ініціативою подали у відставку Галущенко і чинна міністерка енергетики Світлана Гринчук. Проти Міндича запроваджено санкції, а сам президент публічно пообіцяв «зачистити» державні компанії від корупційних впливів.
Опозиція вважає ці кроки косметичними. Депутати говорять про потребу глибшого перезавантаження енергетичного сектору, зокрема Енергоатому, та зміни підходів в Офісі президента. Йдеться не лише про персоналії, а про прозорість конкурсів, реальну незалежність наглядових рад та мінімізацію політичних квот.
Скандал загострив і парламентську кризу. Опозиційні фракції блокували трибуну, вимагаючи відставки уряду й посилення антикорупційних запобіжників у законодавстві. Обговорення бюджету на наступний рік перетворилося з технічного процесу на майданчик тиску на Зеленського та його команду.
Усередині фракції «Слуга народу» теж назріває розкол. Частина депутатів уже публічно заявляє, що наполягає на відставці керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Вони ставлять питання руба: без зміни ключових фігур довіра суспільства і міжнародних партнерів до України буде падати й далі.
Загроза полягає не тільки в рейтингах. Світові столиці уважно стежать за подіями в Києві. Україна саме зараз просить Європейський Союз про масштабні фінансові пакети й обговорює використання заморожених російських активів. Будь-який сигнал про слабкість антикорупційної системи може утруднити ухвалення цих рішень.
Показовою стала реакція німецького канцлера Фрідріха Мерца, який прямо закликав Зеленського «рішуче продовжувати боротьбу з корупцією». Для міжнародних партнерів питання не лише моральне: вони мають пояснювати власним платникам податків, чому мільярди євро та доларів спрямовуються до України в умовах гучних скандалів.
Столиця України, Київ, під час відключення електроенергії цього місяця — Гліб Гаранич
Паралельно всередині суспільства падає довіра до інституту президентства. Якщо після початку повномасштабного вторгнення Зеленському довіряли близько дев’яноста відсотків громадян, нині, за соцопитуваннями, ця цифра наблизилася до п’ятдесяти. Корупційний скандал може прискорити подальше падіння.
Аналітики попереджають, що затягування з системною реакцією загрожує появою «двох Україн» — фронтової, яка платить кров’ю, і політичної, де продовжують діяти старі корупційні правила гри. Такий розрив небезпечний, бо підриває готовність суспільства нести тягар довгої війни з Росією.
Ключове питання зараз — чи перетвориться справа Енергоатому на точку неповернення. Один сценарій — глибока чистка енергетичного сектору, публічне перезавантаження державних компаній та посилення реальної незалежності антикорупційних органів. Інший — обмеження кількома гучними посадками без зміни системи.
Для Зеленського йдеться не лише про політичне виживання, а й про те, якою Україна постане в очах союзників. Якщо країна зможе використати цей скандал як стимул для пришвидшення реформ, це зміцнить аргументи, що боротьба з корупцією тут справді відрізняється від російської моделі. Якщо ні, міжнародна підтримка може стати умовнішою.
У підсумку Operation Midas вийшла далеко за межі юридичної справи. Вона стала стрес-тестом для всієї системи: від антикорупційних органів і Верховної Ради до Офісу президента та міжнародних партнерів. Те, як Україна пройде цей тест, значною мірою визначить її спроможність вести війну й паралельно будувати державу, де корупція перестає бути нормою, а стає справжнім злочином із невідворотною відповідальністю.
