В Україні діє наказ, який передбачає, що військовослужбовці не повинні перебувати безперервно на передовій понад 60 діб. Однак у реальних умовах бойових дій цей термін нерідко суттєво перевищується. Про це розповів Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, коментуючи одну з найболючіших проблем, із якою стикаються українські захисники.
В інтерв'ю «Новини.Live» омбудсмен зазначив, що до його офісу регулярно надходять звернення, пов'язані з надто тривалим перебуванням військовослужбовців безпосередньо на лінії бойового зіткнення. За його словами, в окремих випадках мова йде не про тижні чи навіть місяці, а про значно довші періоди.
Як приклад Лубінець навів військовослужбовця з позивним «Вітер», який, за наявною в нього інформацією, перебував на передовій 471 день. При цьому відстань до позицій російських військ становила лише кілька сотень метрів.
«Уявіть собі — 471 день. Є й інші випадки, коли військовослужбовці перебувають на передовій місяцями», — наголосив омбудсмен.
За словами Лубінця, подібні ситуації нерідко виникають через об'єктивні причини. Однією з головних проблем залишається нестача особового складу, через що командування інколи просто не має можливості своєчасно замінити підрозділи, які тривалий час виконують бойові завдання.
Водночас Уповноважений Верховної Ради з прав людини підкреслив, що кадровий дефіцит не може бути виправданням порушення встановлених термінів ротації.
Він звернув увагу, що тривале перебування в умовах постійної небезпеки серйозно впливає як на фізичний, так і на психологічний стан військовослужбовців. Після багатьох місяців без повноцінного відпочинку та відновлення навіть досвідчені бійці можуть зіткнутися з сильним емоційним і психологічним виснаженням.
Саме тому, за словами Лубінця, частина військових ухвалює рішення самовільно залишити військову частину (СЗЧ). Омбудсмен наголосив, що подібні випадки далеко не завжди пов'язані з відсутністю мотивації чи небажанням виконувати військовий обов'язок.
Він розповів, що до його офісу надходили звернення від військовослужбовців, які після багатомісячного перебування на передовій отримували короткий перепочинок, однак уже незабаром їх знову направляли на бойові позиції без чітких пояснень щодо тривалості наступної ротації.
«За таких умов навіть вмотивована людина, підготовлена, яка воює вже роками, ухвалює рішення: краще бути в СЗЧ, ніж знову пройти через це пекло», — зазначив Лубінець.
На думку омбудсмена, такі історії свідчать про необхідність удосконалення системи ротації особового складу. Він вважає, що дотримання встановлених термінів перебування на передовій має велике значення не лише для підтримання боєздатності підрозділів, а й для захисту прав самих військовослужбовців.
Під час інтерв'ю Дмитро Лубінець також торкнувся теми мобілізації в Україні. За його словами, найскладніша ситуація зі зверненнями щодо можливих порушень під час мобілізаційних заходів наразі спостерігається на Закарпатті. Саме з цього регіону до офісу омбудсмена надходить найбільша кількість скарг на ймовірні неправомірні дії працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Тим часом Верховна Рада раніше підтримала продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації ще на три місяці — до 31 жовтня 2026 року. Це стало вже двадцятим рішенням парламенту щодо продовження відповідних правових режимів із початку повномасштабної війни.
Заява Дмитра Лубінця вкотре привернула увагу до проблеми тривалого перебування військовослужбовців на передовій. На його переконання, своєчасна ротація залишається одним із ключових чинників, що впливають не лише на ефективність виконання бойових завдань, а й на моральний стан особового складу, збереження психологічного здоров'я військових та зменшення кількості випадків самовільного залишення частини.
