Прем’єр-міністр Марк Карні вперше в історії, не маючи за плечима жодного досвіду в національних виборах, здобув новий термін очолювати уряд Канади — причому зробив це в умовах, коли далеко не всі голоси були остаточно пораховані. Elections Canada призупинило врахування спеціальних бюлетенів із-за кордону до 9:30 ранку за східним часом, відтермінувавши остаточне рішення щодо того, чи матиме Ліберальна партія чітку більшість у Палаті громад. Утім те, що більшість виборців обрали Карні, було беззаперечним сигналом довіри до його політики протистояння агресивним економічним діям колишнього президента США Дональда Трампа.
Драматичним фіналом цієї кампанії стала поразка лідера Консервативної партії П’єра Пол’євра, який не лише не зміг забезпечити партії перемогу, а й втратив своє депутатське крісло в окрузі Карлтон. Пол’євра обрали депутатом у 2004 році, і протягом двадцяти років його мандат залишався незмінним символом консервативної міцності, аж поки виборці не вирішили віддати перевагу маловідомому ліберальному волонтеру Брюсу Фенджою. Цей результат демонструє, наскільки радикальна риторика «дефандити CBC», «боротьба з woke-ідеологією» та жорсткі соціальні гасла можуть відштовхнути поміркований електорат навіть у традиційно консервативних регіонах.
Ключовим чинником успіху Карні стала його роль «антитрампа» — непримиренного противника тарифної війни та загроз з боку Сполучених Штатів. У період кампейну він неодноразово наголошував: «Америка хоче нашу землю, наші ресурси, нашу воду. Президент Трамп намагався зламати нас, щоб володіти нами. Але цього ніколи не станеться». Ця риторика резонувала з тими канадцями, для яких питання економічної незалежності та збереження суверенітету стали головними мотиваторами голосування.
Прем'єр-міністр Канади Марк Карні, кандидат від Ліберальної партії, у понеділок увечері переміг на новому терміні. Коул Берстон
Сам Карні, 60-річний економіст світового рівня, уперше взяв участь у загальнонаціональних виборах. Він є випускником Гарварда та Оксфорда, працював головою Банку Канади під час глобальної фінансової кризи 2008 року та керував Банком Англії в період Brexit. Після завершення кар’єри державного службовця перейшов у приватний сектор і здобув репутацію експерта з кліматично орієнтованих інвестицій. Саме його технократичний бекграунд та зважений тон під час кампанії дозволили йому завоювати довіру як центристському, так і бізнес-орієнтованому електорату.
Стан виборчої ночі демонстрував контраст між гладіозністю федеральної політики та тонкою дипломатією регіональних лідерів. Обіймаючи прем’єрське крісло лише місяць тому після відставки Джастіна Трюдо, Карні зміг об’єднати Ліберальну партію навколо ідеї, що тільки єдність та рішучість допоможуть Канаді втримати економічну стабільність у часи зовнішнього тиску. Його головним супротивником на цьому шляху став саміту з Трампом, під час якого Карні пообіцяв вести переговори з повною готовністю використовувати альтернативні шляхи до процвітання.
Після оголошення про припинення підрахунку спецпартій інші країни також поспішили з привітаннями: прем’єр Великобританії згадав тісні зв’язки Карні з Банком Англії, а очільник Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначила продовження співпраці у сфері безпеки. Австралійський прем’єр Ентоні Албанезе та колишній президент США Джо Байден оприлюднили свої побажання успіху новому уряду Канади, що підкреслило вагу цих виборів на міжнародному рівні.
Однак головним питанням, яке залишається відкритим, є формат нового уряду. Каденція Карні може розпочатися з чіткої більшості, якщо Ліберали здобудуть 172 місця, або ж йому доведеться сформувати міноритарний уряд, шукаючи підтримки в інших фракцій. Умови міноритарності вимагають здатності до переговорів і компромісів із НДП та представниками жовтих партій, що може уповільнити прийняття критично важливих економічних та соціальних реформ.
Лідер консерваторів П'єр Пуальєвр втратив своє місце після програшу його партії на виборах. Ембер Брекен
Поразка П’єра Пол’євра стала ще одним доказом того, що надто радикальна консервативна риторика, схожа на MAGA-стиль Дональда Трампа, може обернутися токсичною за кордоном. Канадці, попередньо налаштовані підтримати «жорстку» альтернативу Лібералам, на фінішній прямій кампанії віддали перевагу стриманішому, але цілеспрямованому технократу, який обіцяв не лише захистити національні інтереси, а й забезпечити зростання економіки.
Найближчі тижні стануть справжнім випробуванням для Карні та його команди: йому належить вести складні переговори з Вашингтоном, демонструвати ефективність економічних реформ і тримати курс на модернізацію інфраструктури та підтримку робочих місць. Водночас прем’єру доведеться налагодити діалог із партіями, без спільної згоди з якими законодавчий процес може стати непередбачуваним.
У підсумку перемога Марка Карні на виборах 2025 року є символом впливу зовнішніх чинників на внутрішню політику Канади та підтвердженням того, що в епоху глобальної невизначеності електорат віддає перевагу поміркованості, професіоналізму та прагматизму. Як би не склався остаточний баланс сил у Палаті громад, майбутній курс уряду визначатиметься здатністю Карні поєднати захист суверенних інтересів із відкритістю до міжнародного співробітництва.
