У серці столиці, під стінами Офісу Президента, знову лунають гасла протесту. Цього разу — не від ветеранів Майдану чи політичних активістів, а від молоді, яка виросла після Революції Гідності. Українці нового покоління вийшли на вулиці, обурені загрозою згортання антикорупційної реформи.
Поліна Моргун, 18-річна мешканка Києва родом із окупованого Донецька, вперше бере участь у протесті. Вона каже, що настав час взяти на себе відповідальність за майбутнє. Разом із тисячами однолітків вона висловлює протест проти дій влади, які ставлять під загрозу незалежність ключових антикорупційних інституцій України.
Минулого тижня Верховна Рада за підтримки пропрезидентської фракції проголосувала за законопроєкт, який надавав Генеральному прокурору — політичному призначенцю — контроль над антикорупційними структурами. Це викликало хвилю обурення як в середині країни, так і серед європейських партнерів України.
Антикорупційна реформа — це не просто технічна умова для євроінтеграції. Для багатьох молодих українців це символ відриву від корупційного минулого, пов’язаного з впливом Росії. Згортання таких реформ — удар по цінностях, за які загинули учасники Майдану, і за які зараз воює українська армія.
Українці протестують проти нещодавно прийнятого закону, який обмежує незалежність антикорупційних інституцій, на тлі нападу Росії на Україну, біля адміністрації президента в Києві, Україна, 23 липня 2025 року — Томас Пітер
Президент Володимир Зеленський, під тиском протестів, оголосив про подання нового законопроєкту, що гарантує збереження незалежності антикорупційних органів. Проте багато хто сприйняв це як реакцію на суспільний тиск, а не як прояв справжньої політичної волі.
25-річний Алік Вовкотруб, ще школярем ставши свідком Майдану, вважає участь у протестах обов’язком. За його словами, молодь повинна тримати владу під контролем, інакше реформаторський курс країни опиниться під загрозою.
Протести, які охопили не лише Київ, а й Львів та Харків, стали першими масштабними акціями після початку повномасштабної війни. В умовах воєнного стану вони проводяться обережно, без партійної символіки, під гаслами єдності та справедливості.
Марина Михальчук, 26-річна учасниця акції, наголошує: немає чітких пояснень, чому раптом виникла потреба змінювати баланс влади над антикорупційними структурами. Для неї, як і для багатьох, це виглядає як спроба політичного тиску на структури, які викривають корупцію серед можновладців.
Українці протестують на першому мітингу під час війни проти нещодавно прийнятого закону, який обмежує незалежність антикорупційних інституцій, на тлі нападу Росії на Україну, у Львові, Україна, 23 липня 2025 року — Роман Балук
Серед протестувальників — ті, хто має безпосередній зв’язок із війною. Деякі втратили друзів, інші готуються йти до лав ЗСУ. Вони розуміють: війна — це не лише про зброю, але й про принципи. Якщо корупція повернеться, перемога на фронті не гарантує перемоги всередині країни.
ЄС вже відреагував на ситуацію. Брюссель чітко заявив: боротьба з корупцією — ключова умова для подальшої фінансової допомоги та просування України до членства в Євросоюзі. Рішення Києва про перегляд змін до антикорупційного законодавства є важливим сигналом, проте партнери чекають реальних дій, а не лише обіцянок.
18-річна Поліна Моргун підкреслює: покоління, що пережило війну, більше не хоче бути пасивним. Вони хочуть будувати Україну, де панує закон, а не кулуарні домовленості. І саме молодь стає новим рушієм демократичних процесів у країні, що воює за своє виживання.
Протести 2025 року — не повторення Майдану, а нова форма громадянського тиску в умовах війни. Учасники акцій не вимагають зміни влади, а вимагають відповідальності й чесності. Вони не діють на замовлення, а діють із внутрішнього переконання, що майбутнє України — в їхніх руках.
