Естонський міністр оборони Ханно Певкур наголосив, що союзники України мають зосередитися на наданні фінансової та технічної допомоги, а не на відправці військових до зони конфлікту.
Він вважає, що українська армія здатна самостійно протистояти російському вторгненню за умов достатньої підтримки. Позиція Певкура відображає ширше занепокоєння країн НАТО щодо ескалації конфлікту за участю військовослужбовців Альянсу.
Українські сили мають потенціал, але бракує ресурсів
Виступаючи на Міжнародному безпековому форумі у Галіфаксі (Канада), Певкур зазначив, що Україна демонструє значні виробничі можливості у військовій сфері. Для прикладу, виробництво гаубиць в Україні перевищує обсяги Франції у сім разів. Проте обмеженість бюджету стримує розвиток військово-промислового комплексу.
Україна наразі має близько $15 млрд на оборонні потреби, хоча її потенційні можливості оцінюються у $30 млрд. Для подолання цього дефіциту, союзники повинні надавати фінансову підтримку, наголосив міністр: «Дайте їм гроші — це проста, але важлива вимога».
Певкур також підкреслив, що нестача ресурсів обмежила масштаби українського наступу на Курському напрямку 6 серпня. Для подальшого розвитку наступальних операцій і нарощування оборонного потенціалу Україна потребує більше техніки та боєприпасів.
Дискусії щодо відправки військових: позиції союзників
Публікація у французькій газеті Le Monde викликала чимало суперечок, припустивши можливість участі іноземних військових у війні в Україні. За даними джерел видання, Велика Британія та Франція обговорювали ймовірність відправки військовослужбовців або приватних військових компаній для підтримки Києва.
Проте британський міністр закордонних справ Девід Леммі категорично спростував цю можливість під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 в Італії. Він заявив, що Британія залишається на позиції надання військових тренувань українським силам, але не планує розгортання військових в зоні бойових дій. Німеччина також обмежує свою допомогу навчанням українських військових на своїй території.
Франція, зі свого боку, не виключає жодних варіантів. Міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро зазначив, що Захід не повинен встановлювати «червоних ліній» у питанні військової підтримки України. Проте президент Франції Еммануель Макрон наштовхнувся на опір союзників після пропозиції відправки інструкторів безпосередньо до України.
Чому НАТО уникає «чобіт на землі»
Експерти вважають, що розгортання військових НАТО в Україні створює значний ризик ескалації. Старший викладач зовнішньої політики та безпеки університету Сент-Джордж, Ендрю Пейн, підкреслив, що навіть одна загибель військовослужбовця НАТО на полі бою може спричинити ескалацію до повномасштабної війни між Альянсом і Росією.
Пейн також звернув увагу на те, що нестабільність у США через можливе президентство Дональда Трампа може вплинути на довгострокові зобов’язання Америки щодо підтримки України. У цьому контексті європейські союзники намагаються уникати дій, які можуть спровокувати ширший конфлікт.
Політика «підтримувати до останнього українця»
Політичні експерти відзначають, що нинішня стратегія НАТО полягає у наданні ресурсів, але без прямої участі у війні. Такий підхід, хоч і ефективний для уникнення ескалації, викликає критику, адже дозволяє Росії продовжувати агресію. Спроби України залучити більше підтримки для свого оборонного сектору залишаються ключовим завданням як для Києва, так і для його партнерів.
Україна чітко заявляє, що має сили й рішучість боротися за свою незалежність, але потребує адекватних ресурсів для протидії значно сильнішому противнику. Захід, своєю чергою, балансує між бажанням допомогти Києву й страхом втягнення у конфлікт з Росією, що залишається головним викликом для глобальної безпеки.
