Попри спробу виправити ситуацію новим законопроєктом президента, наслідки вже відчутні і можуть стати критичними у майбутньому.
Політична криза в тіні війни: що означає спроба перегляду статусу НАБУ і САП
Після кількох років спроб укорінити інституційну незалежність антикорупційних органів, Україна опинилася на роздоріжжі. Закон, ухвалений Верховною Радою, який передбачав зміну підпорядкування НАБУ і САП Генеральній прокуратурі, несподівано перетворився з технічного питання на символічну та реальну загрозу прозорості. Це стало першим серйозним політичним конфліктом від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Експерти, зокрема відомий політолог Володимир Фесенко, назвали ситуацію не просто спірною, а симптоматичною. Серед причин – глибокий особистий інтерес окремих депутатів, пов’язаний із власною вразливістю до розслідувань, а також ширше небажання певних політичних сил підтримувати незалежний контроль. Десятки депутатів, які раніше самі були в епіцентрі розслідувань, голосували за посилення контролю над органами, покликаними боротися з корупцією.
Важливо, що ця ситуація виникла не у мирний час, а в умовах найбільшої в історії незалежної України війни, коли кожен політичний крок розглядається під мікроскопом як усередині країни, так і за її межами. Саме тому реакція була миттєвою, болісною та об’ємною.
Міжнародна недовіра та загроза фінансовій стабільності
Найбільш тривожним наслідком ситуації стало погіршення довіри з боку ключових західних партнерів України. Прийняття законопроєкту викликало гостру реакцію представників Європейського Союзу, зокрема Єврокомісара Марти Кос, яка прямо заявила про "крок назад" на шляху реформ. Посли країн G7 також висловили своє занепокоєння, акцентуючи на важливості збереження інституційної незалежності антикорупційної інфраструктури.
Цей закон безпосередньо вплинув на призупинення частини траншів міжнародної допомоги, зокрема в рамках програми Ukraine Facility – головного фінансового механізму підтримки українського бюджету. За словами Фесенка, міжнародні партнери почали діяти жорсткіше, повертаючись до рамкових вимог, які діяли до 2022 року. Це означає відновлення суворих умов щодо проведення реформ, забезпечення прозорості та дотримання принципів правової держави.
Фінансова стабільність України без цієї допомоги під загрозою. Будь-яке зволікання або повторні спроби втручання в незалежність антикорупційних структур можуть не лише уповільнити співпрацю, а й повністю зруйнувати архітектуру міжнародної підтримки.
Особисті інтереси і ризики для влади
Фесенко зазначив, що за голосуванням стояли конкретні персональні мотиви частини парламентарів. Йдеться не лише про уникнення відповідальності, а й про спробу змінити систему стримувань і противаг, що поступово вибудовувалась протягом останніх років. На думку експерта, близько 20-30 депутатів мали безпосередній інтерес у зміні підпорядкування НАБУ і САП.
Але ситуація стала небезпечною не лише через парламентське голосування. Керівництво окремих правоохоронних структур, зокрема СБУ, за словами політолога, брало активну участь у просуванні ініціативи. Глава СБУ Василь Малюк навіть, як висловився Фесенко, провів “спецоперацію” проти НАБУ. Це свідчить про конфлікт не лише між гілками влади, а й між інституціями в межах виконавчої вертикалі.
Така поведінка ставить під сумнів цілісність влади та створює передумови до втрати легітимності в очах громадян. Особливо небезпечним це є для президента Зеленського, оскільки саме він асоціюється із реформами, прозорістю та боротьбою з корупцією. Фесенко прямо зазначає, що цей закон "вдарив по інтересах самого Зеленського і його команди", і наслідки для його рейтингу можуть бути тривалими.
Спроба виправити ситуацію: чи вистачить зусиль?
Уже після початку критики президент подав до Верховної Ради новий законопроєкт, покликаний захистити незалежність НАБУ і САП та запобігти впливу іноземних агентів, зокрема з боку Росії. Це стало спробою повернути довіру міжнародних партнерів і заспокоїти українське громадянське суспільство. Згідно з документом, співробітники антикорупційних органів з доступом до держтаємниці повинні періодично проходити перевірки на поліграфі.
Однак реакція на цю ініціативу поки не є однозначною. Частина експертів вважає її запізнілою, інші вказують на недостатню амбітність. Проблема полягає в тому, що кризу довіри не так легко нейтралізувати, особливо коли вона вже спричинила практичні наслідки у вигляді призупинення траншів допомоги.
Ситуацію ускладнює також те, що парламент розходиться на канікули, і шанси на швидке повернення до розгляду теми в сесійній залі є мінімальними. Як наголошує Фесенко, до кінця липня чекати вирішення ситуації не варто. Це створює небезпечний вакуум, у якому недовіра та напруга можуть тільки зростати.
Майбутнє під контролем: антикорупційна політика як тест на зрілість
Поточна ситуація показала, що антикорупційна політика України не лише залишається на порядку денному, а й стала одним з основних маркерів міжнародного ставлення до нашої держави. Усі спроби маніпулювати цими структурами розглядаються як атака на фундамент реформ. Це більше, ніж просто питання правового регулювання – це символ політичної зрілості країни у воєнний час.
Західні партнери, за словами Фесенка, тепер ставитимуть умови допомоги жорсткіше, а антикорупційна політика опиниться під мікроскопом. Україна опинилася у ситуації, коли від успішності внутрішніх реформ напряму залежить її здатність вижити і перемогти. І від того, наскільки влада усвідомлює цей зв'язок, залежить майбутнє країни.
Підсумовуючи, ситуація навколо НАБУ і САП стала не просто юридичною чи процедурною проблемою. Вона відкрила глибші тріщини у внутрішньополітичному ландшафті, протестувала стійкість влади та оголила складні взаємини із партнерами. Цей тест Україна ще не склала — але шанс виправити помилки залишається. Питання лише в тому, наскільки швидко і чесно влада визнає власні прорахунки.
