Про це в інтерв’ю «24 Каналу» заявив заступник командира 3-го армійського корпусу Максим Жорін, коментуючи резонансний прогноз командира корпусу Андрія Білецького.
За словами Жоріна, оцінка Білецького щодо виснаження російської армії є реалістичною і ґрунтується на двох ключових чинниках, які вже фіксуються безпосередньо на фронті.
Чинник перший: просування ворога зупинено
«Перше — це просування противника. Сьогодні в рамках 3-го армійського корпусу воно повністю зупинилося. На ділянках, де ще пів року тому були втрати по 70 кілометрів на місяць, зараз противник або взагалі не просувається, або навіть поступово втрачає ці території на тактичному рівні», — сказав офіцер.
За його словами, у межах смуги відповідальності корпусу противник фактично зупинений у межах активної лінії бойового зіткнення.
«Є ще ділянки, де противник може рухатися, але вони незначні», — уточнив Жорін.
Чинник другий: технологічна перевага та зростання втрат РФ
Жорін стверджує, що навіть у разі зменшення активних штурмів втрати російських військ продовжують зростати завдяки технологічній перевазі української сторони.
Як може настати перелом
За словами військового, саме поєднання двох факторів — зупинка просування противника та стабільне зростання його втрат — створює основу для можливого перелому.
«Якщо ми втримуємо таку динаміку та ініціативу, то приблизно через 6–9 місяців зможемо говорити про критичний перелом у наш бік», — заявив він.
Він також наголосив, що досягти цього можна за двох умов:
впровадження технологічного підходу до ведення бойових дій на всіх рівнях;
масштабування ефективних управлінських і тактичних рішень, які вже показали результат у передових підрозділах.
Нагадаємо, командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький раніше прогнозував, що за збереження поточних тенденцій на фронті через 6–7 місяців може настати переламний момент, після якого стане очевидним тактичний програш Росії.
Додаткові оцінки та контекст
Водночас експерти підкреслюють, що будь-які прогнози щодо перелому на фронті залишаються умовними, адже ситуація залежить від багатьох факторів — від обсягів військової допомоги партнерів до здатності сторін компенсувати втрати та адаптувати тактику.
Окремо зазначається, що технологічний характер війни продовжує посилюватися. Зростає роль безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, розвідки в реальному часі та точкових ударів по логістиці.
Важливим фактором залишається і людський ресурс. Навіть за високого рівня технологій стійкість підрозділів залежить від підготовки військових, системи ротацій та забезпечення.
При цьому обидві сторони конфлікту продовжують адаптацію: змінюються тактики штурмів, посилюється оборона, розвиваються засоби протидії дронам і зростає роль ешелонованої оборони.
У підсумку горизонт у 6–9 місяців радше відображає можливе «вікно змін» у динаміці бойових дій, ніж гарантований перелом. Реальний результат залежатиме від того, чи зможе одна зі сторін закріпити перевагу та перетворити її на довгострокову.
