У неділю, коли на вулиці даунтауну в’їжджали перші броньовані «Хаммери» Національної гвардії за указом адміністрації Трампа, а федеральні агенти провокували сутички з протестувальниками біля ICE-офісу, решта Лос-Анджелеса неспішно поглинала звичний хід життя.
На Голлівудському бульварі вже прокотився 55-й щорічний Прайд-парад: сотні людей у яскравих костюмах, вуличні музиканти, танці під величезним різнобарвним стягом. У Hollywood Bowl стартував фестиваль з виступами Х’ю Джекмана та гурту The Roots, а м’яка «червнева імла» розвіялася до полудня, залишивши місто залитим сонцем.
Лос-Анджелес, що простягається на понад 4 000 квадратних миль, відомий тим, що здатен «ізолювати» хаос однієї події, не дозволяючи йому заважати іншим. У передмісті Silver Lake діти бігали по зеленому газону міського парку, а поруч під блакитним небом стояв намет для дня народження: музика лунала з портативної колонки, і торт уже готовий чекав гостей. У Комpton, за кілометр від місця масових арештів, вечерні зустрічі в квартирах тривали без змін: біля одного з будинків група друзів співала іспанську пісню з нагоди ювілею, а на сусідньому подвір’ї репетиції давала локальна рок-гурт.
«Однією з головних особливостей Лос-Анджелеса є його неймовірна різноманітність: ти можеш бути свідком протестів із сльозогінним газом у центрі й водночас бачити безпеку та спокій на околицях, — коментує професорка права з Loyola Law School Джессіка Левінсон. — Я живу на пагорбі з видом на місто — і тут немає ані вертольотів, ані пожеж, як було 1992 року. Тут лише сонячні вулиці і пальми».
Дійсно, в той час як конфлікти протестувальників із поліцією розгорталися на Sansome Street, де кидали барикади, а офіцери у захисних обладунках стріляли світлошумовими гранатами, сотні тисяч мешканців Шелтерсегу чи Пасифік-Пелесіди й далі насолоджувалися пообідньою кавою, їздили на пляжі та відвідували тренування на місцевих спортивних аренах. Дітей супроводжували батьки до басейнів і шкільних спортивних змагань, а в церквах проводили недільні служби з нагоди святого Тіла Христового.
Мер Лос-Анджелеса Карен Басс та губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом різко критикували рішення Трампа залучити Нацгвардію для «чеканки маршу» проти власних громадян. «Наше місто ще не оговталося від лісових пожеж, коли федеральна влада була справжнім партнером у допомозі постраждалим, а тепер ми бачимо війська на вулицях — це трагічно й абсолютно недоречно», — заявила Басс на прес-конференції. Джим МакДоннелл, очільник LAPD, початково не просив такого підкріплення, проте після низки жорстких зіткнень виголосив: «Через зростання насильства ми мусимо переглянути наші потреби в додаткових ресурсах».
Протестувальники прямо звинувачували поліцію в надмірному застосуванні сили: люди у футболках із написами «Свободу мігрантам!» і «Ні депортаціям!» тяглися до ланцюгів офіцерів, але кілька разів отримали по голові кийком. Деякі з них згадували сусідів із двох- і трирічними дітьми, яких ICE затримував у будівлі міського суду в Mission District: «Вони приходили на слухання, як наказано, а замість вироку отримували кайдани і поїздку до табору», — скаржилася одна з учасниць. Під час сутінків Bay Area Rapid Transit закрив одну зі станцій через повідомлення про «громадський безлад», щоб уникнути травм пасажирів.
Попри драму в центрі, мешканці відчули себе свободніше, ніж це могло би здатися: місцеві кафе повідомили про майже звичайний потік відвідувачів, а сервіси оренди самокатів підрахували незначне падіння попиту порівняно з буднями. Сусіди в Echo Park відзначили, що чули ледь чутні вибухи гранат, але вітри розносили дим углиб районів, де сім’ї пікнікували біля озера.
«Ніхто не живе цілодобово в страху, — жартує ветеран серфінгу на пляжі Веніс. — У нас є хвиля — от і сідай на неї, а потім — повернися додому подивитися новини».
Незважаючи на те що більшість протестів була сконцентрована біля будівель федеральних властей у Paramount і в даунтауні, широка мережа міських вулиць давала можливість кожному мешканцеві вирішувати, на якій картині «Життя в Лос-Анджелесі» грати свою роль сьогодні: учасника акції солідарності, спостерігача святкового дійства Прайду чи відпочивальника під сонцем.
У наступний тиждень лідерам Каліфорнії доведеться вирішити, як умістити два полюси — забезпечення громадської безпеки та безумовне дотримання конституційних прав, особливо в контексті іммігаційної політики. Рішення федерального суду щодо конституційності указу про залучення Нацгвардії та компромісні домовленості між міською поліцією й громадськими організаціями стануть ключовими для того, щоб життя в «городі янголів» змогло по справжньому «зібрати дихання» між вуликами протесту та райськими куточками пляжів.
Поки це питання з’ясовується в коридорах влади й судових залах, саме місто продовжує жити своїм різнобарвним життям — і в цьому незламному поєднанні активного громадянського суспільства та сонячної невимушеності й криється особливий дух Лос-Анджелеса.
