Протести проти міграційних рейдів у Лос-Анджелесі: сутички з поліцією, газ та Нацгвардія на вулицях

Постріли, що змінили настрій міста

Міннеаполіс знову опинився в центрі національної уваги після того, як федеральні агенти застрелили чоловіка просто на вулиці міста. Цей випадок став другим смертельним інцидентом за місяць і різко загострив напругу, яка вже давно визрівала серед мешканців. Подія стала символом страху й недовіри, що охопили громаду на тлі активізації імміграційного контролю.

За офіційною інформацією Міністерства внутрішньої безпеки США, агенти прикордонної служби відкрили вогонь, діючи в межах самооборони. Влада заявила, що чоловік підійшов до них, маючи при собі пістолет і два магазини. Саме ця версія стала основою для подальших заяв федеральних структур, які наполягали на законності застосування сили.

Начальник поліції Міннеаполіса Брайан О’Хара повідомив, що загиблий був 37-річним мешканцем міста та, ймовірно, громадянином США. Він легально володів зброєю і не мав судимостей. Для багатьох жителів ці факти стали шоком, адже вони руйнували уявлення про те, що силові операції спрямовані виключно проти небезпечних злочинців.

Постріли, що змінили настрій міста

Міннеаполіс знову опинився в центрі національної уваги після того, як федеральні агенти застрелили чоловіка просто на вулиці міста. Цей випадок став другим смертельним інцидентом за місяць і різко загострив напругу, яка вже давно визрівала серед мешканців. Подія стала символом страху й недовіри, що охопили громаду на тлі активізації імміграційного контролю.

За офіційною інформацією Міністерства внутрішньої безпеки США, агенти прикордонної служби відкрили вогонь, діючи в межах самооборони. Влада заявила, що чоловік підійшов до них, маючи при собі пістолет і два магазини. Саме ця версія стала основою для подальших заяв федеральних структур, які наполягали на законності застосування сили.

Начальник поліції Міннеаполіса Брайан О’Хара повідомив, що загиблий був 37-річним мешканцем міста та, ймовірно, громадянином США. Він легально володів зброєю і не мав судимостей. Для багатьох жителів ці факти стали шоком, адже вони руйнували уявлення про те, що силові операції спрямовані виключно проти небезпечних злочинців.

Відео з місця подій, яке швидко розлетілося соціальними мережами, лише підсилило емоції. На кадрах видно людей у масках і тактичних жилетах, боротьбу на засніженій вулиці, а потім — звуки пострілів. Момент, коли чоловік падає на землю, для багатьох став уособленням безсилля людини перед державною машиною.

Після стрілянини напруга не зникла, а лише зросла. Інші записи з того ж району показали застосування сльозогінного газу проти натовпу глядачів. Для мешканців це виглядало як спроба придушити не лише можливі заворушення, а й саме право громади на емоційну реакцію та запитання.

Реакція влади та голоси обурення

Мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей виступив із різкою заявою, закликавши негайно припинити федеральні операції з імміграційного контролю в штаті. Його слова прозвучали як крик відчаю міського керівника, який бачить, як страх і гнів проникають у кожен район міста.

Фрей поставив публічне запитання, яке швидко стало цитатою дня: скільки ще людей мають загинути або зазнати серйозних травм, щоб ці операції було зупинено. У цьому зверненні йшлося не лише про конкретний випадок, а про накопичений біль громади, що відчуває себе заручником рішень, ухвалених далеко від місцевих вулиць.

До критики приєдналися губернатор штату та два сенатори США. Вони також закликали федеральних агентів залишити Міннесоту, наголошуючи на тому, що присутність великої кількості силовиків лише підсилює напругу і не сприяє відновленню довіри між владою та населенням.

Водночас у Білому домі підтвердили, що президент Дональд Трамп був поінформований про стрілянину. Для його адміністрації це стало черговим випробуванням, адже будь-яка заява або мовчання сприймалися крізь призму політичної боротьби та майбутніх рішень щодо імміграційної політики.

На тлі цих заяв місто жило у стані постійного очікування. Люди обговорювали не лише конкретний інцидент, а й те, що він означає для їхнього майбутнього. Чи залишиться Міннеаполіс безпечним простором для своїх громадян, чи перетвориться на арену безперервних силових операцій — це питання звучало дедалі частіше.

Протести, наслідки та глибші питання

Стрілянина сталася наступного дня після масових протестів, у яких взяли участь понад 10 тисяч людей. Вони вийшли на вулиці, висловлюючи незгоду з присутністю близько 3000 федеральних агентів, направлених до штату. Ці акції показали, що невдоволення давно вийшло за межі окремих інцидентів.

Мешканців обурили й інші події останніх тижнів. Серед них — загибель громадянки США Рене Гуд, затримання іншого громадянина США, якого вивели з дому в нижній білизні, а також затримання дітей, включно з п’ятирічним хлопчиком. Кожен такий випадок додавав новий шар недовіри та страху.

У четвер Міннеаполіс відвідав віцепрезидент Джей Ді Венс. Він висловив підтримку імміграційним службовцям і закликав місцевих лідерів та активістів зменшити напругу. За його словами, Імміграційна та митна служба США виконує важливу місію щодо затримання порушників законодавства.

Однак ці слова не змогли повністю заспокоїти громаду. Для багатьох жителів вони прозвучали як відрив від реальності, у якій звичайні люди стають випадковими жертвами масштабних політичних рішень. Довіра, підірвана пострілами й затриманнями, відновлюється значно повільніше, ніж ухвалюються накази.

Події в Міннеаполісі змусили всю країну знову замислитися над тонкою межею між безпекою та правами людини. Це історія не лише про один постріл чи одну операцію, а про глибоку суспільну тріщину. Від того, як влада відповість на ці виклики, залежить, чи стануть такі трагедії винятком, чи перетворяться на небезпечну норму.

Каліфорнійський генеральний прокурор Роб Бонта подав позов проти федерального уряду Дональда Трампа через використання Національної гвардії штату в Лос-Анджелесі для придушення протестів проти імміграційних рейдів.

На прес-конференції в понеділок Бонта заявив, що жорстоке введення військових підрозділів без згоди губернатора є “зловживанням владою” і порушенням конституційних прав громадян. Офіційний Акторній запевнив, що відповідні документи невдовзі з’являться в судовому реєстрі, і що штат наполягатиме на негайному відкликанні наказу з Білого дому.

Початок конфлікту пов’язаний із хвилею демонстрацій в Лос-Анджелесі, де активісти виступають проти масових депортацій та жорсткої імміграційної політики адміністрації Трампа.

Каліфорнійський генеральний прокурор Роб Бонта подав позов проти федерального уряду Дональда Трампа через використання Національної гвардії штату в Лос-Анджелесі для придушення протестів проти імміграційних рейдів.

На прес-конференції в понеділок Бонта заявив, що жорстоке введення військових підрозділів без згоди губернатора є “зловживанням владою” і порушенням конституційних прав громадян. Офіційний Акторній запевнив, що відповідні документи невдовзі з’являться в судовому реєстрі, і що штат наполягатиме на негайному відкликанні наказу з Білого дому.

Початок конфлікту пов’язаний із хвилею демонстрацій в Лос-Анджелесі, де активісти виступають проти масових депортацій та жорсткої імміграційної політики адміністрації Трампа.

Під час нічних акцій деякі протестувальники влаштовували підпали автомобілів та дрібне мародерство, що спонукало поліцію застосувати сльозогінний газ і гумові кулі. Голова поліції Джим МакДоннелл визнав, що більшість демонстрантів залишаються мирними, але з настанням темряви елемент радикалізації бере гору, і ситуація виходить з-під контролю.

Президент Трамп у віртуальному зверненні назвав протести “мордобиттями мігрантів” і доручив федеральним агентствам “вжити всіх необхідних заходів” для продовження операцій із затримання й видворення.

Він також погрожував губернатору Каліфорнії Гевіну Ньюсому арештом за нібито бездіяльність, натякаючи на те, що лише федеральний контроль над Нацгвардією може відновити порядок. Такий крок викликав гнів у штабі Ньюсома, котрий вважає, що військові заходи лише загострять напруженість між місцевою владою та мешканцями.

Перед подачею позову губернатор Ньюсом письмово звернувся до Білого дому з вимогою відкликати “незаконне” розпорядження та повернути війська під контроль штату.

Він підкреслив, що масштаби насильства не виправдовують федералізацію Нацгвардії, адже штат зі свого боку здатний впоратися з громадським порядком через підрозділи поліції та служби реагування на надзвичайні ситуації. Ньюсом також попередив, що подальші втручання федеральної влади лише змусять активістів радикалізуватися ще більше.

Протестувальники зібралися навпроти готелю AC Pasadena. Алекс Велш

Політичні експерти відзначають, що позов Каліфорнії може стати важливим прецедентом у визначенні меж впливу федерального центру на штатні сили безпеки. Конституція США передбачає, що Національна гвардія здатна виконувати завдання як за наказом губернатора, так і за федеральним викликом, проте пряме перекриття штатного лідерства може вважатися порушенням принципу розподілу повноважень.

У разі успіху позову федеральній адміністрації доведеться обґрунтувати необхідність такого втручання перед Верховним судом.

Законодавці Каліфорнії вже підготували законопроєкт про посилення цивільного контролю за національними підрозділами, що закріпить за губернатором виключне право коментувати їх залучення до внутрішніх завдань. Водночас у Конгресі США ведуться дискусії про реформу закону “Posse Comitatus”, який обмежує використання армії та національної гвардії для контролю за цивільними завданнями, зокрема через побоювання зловживань із боку виконавчої влади.

Міжнародна спільнота з недовірою спостерігає за розвитком подій, оскільки демонстрації в Лос-Анджелесі стали символом ширшого протистояння навколо імміграційної кризи в США. Правозахисні організації засудили насильницькі дії владних структур і закликали адміністрацію Трампа дотримуватися прав людей на мирні протестні зібрання. Водночас консервативні політики підтримали жорстку лінію, наголошуючи, що безпека громадян має бути на першому місці.

Економічно Каліфорнія є одним із найбільших штатів країни, і будь-які заворушення в Лос-Анджелесі кидають тінь на глобальні інвестиції та імідж Каліфорнії як привабливого місця для бізнесу. Туристичний сектор, що потерпає від пандемії, додатково страждає через репортажі про масові заворушення. Уряд штату планує запровадити компенсаційні програми для власників малого бізнесу, постраждалого в результаті безладів, а також підсилити заходи безпеки у туристичних зонах.

У підсумку, судова тяганина між Каліфорнією і адміністрацією Трампа визначатиме межі взаємодії між федеральною та штатною владою в ситуаціях громадського порядку. Позов штату може стати випробуванням для системи стримувань і противаг у США та задати тон майбутнім спорам про компетенцію Національної гвардії у мирний час. У тіні цієї державної суперечки залишається головне питання: як знайти баланс між захистом прав громадян на протест і забезпеченням безпеки великих міст у складні періоди соціальної напруги.

Президент США Дональд Трамп і директор ФБР різко виступили на захист жорсткого підходу адміністрації до імміграційних протестів у Лос-Анджелесі, звинувативши керівництво Каліфорнії у поблажливому ставленні до правопорядку. Попри те, що демонстрації переважно проходили мирно, Трамп наказав ввести підрозділи Національної гвардії для їхнього придушення.

"Ці радикальні ліві протести, які організовують провокатори та часто оплачувані порушники, НЕ БУДУТЬ ТЕРПІТИМЕТЬСЯ," — написав Трамп у неділю у соцмережі Truth Social. Він також назвав губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома і мера Лос-Анджелеса Карен Басс "некомпетентними."

У серії нічних постів Трамп зазначив, що ситуація у Лос-Анджелесі "виглядає дуже погано," демонструючи намір продовжувати агресивну лінію у відповідь на протести проти імміграційної політики його адміністрації. У той же час каліфорнійські лідери звинуватили президента у навмисному розпалюванні конфлікту з політичною метою.

Президент США Дональд Трамп і директор ФБР різко виступили на захист жорсткого підходу адміністрації до імміграційних протестів у Лос-Анджелесі, звинувативши керівництво Каліфорнії у поблажливому ставленні до правопорядку. Попри те, що демонстрації переважно проходили мирно, Трамп наказав ввести підрозділи Національної гвардії для їхнього придушення.

"Ці радикальні ліві протести, які організовують провокатори та часто оплачувані порушники, НЕ БУДУТЬ ТЕРПІТИМЕТЬСЯ," — написав Трамп у неділю у соцмережі Truth Social. Він також назвав губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома і мера Лос-Анджелеса Карен Басс "некомпетентними."

У серії нічних постів Трамп зазначив, що ситуація у Лос-Анджелесі "виглядає дуже погано," демонструючи намір продовжувати агресивну лінію у відповідь на протести проти імміграційної політики його адміністрації. У той же час каліфорнійські лідери звинуватили президента у навмисному розпалюванні конфлікту з політичною метою.

Незважаючи на здебільшого мирний характер демонстрацій, Трамп обійшов губернатора Ньюсома та віддав наказ про введення Нацгвардії. Протягом вихідних відбулися окремі сутички між правоохоронцями та протестувальниками, що призвело до десятків арештів, пошкодження майна та перекриття доріг. Водночас більша частина Лос-Анджелеса залишалася спокійною.

На відеозаписах видно, що бійці Національної гвардії переважно утримувалися від безпосередніх сутичок із демонстрантами. Однак губернатор Ньюсом і мер Басс розкритикували адміністрацію за перевищення повноважень, формально вимагаючи виведення Нацгвардії. Ньюсом звинуватив Трампа у спробі "штучно створити хаос і насильство."

Протягом останніх місяців Ньюсом і Басс неодноразово ставали мішенню нападів Трампа, особливо після того, як губернатора почали розглядати як потенційного кандидата у президенти. У січні Трамп критикував їхні дії під час боротьби з масштабними лісовими пожежами у Лос-Анджелесі. "Подивіться, як вони впоралися з пожежами," — заявив президент у неділю, додавши, що зараз ці лідери "дозволяють катастрофі" розгортатися під час імміграційних протестів.

Директор ФБР Каш Пател також різко висловився щодо демонстрантів, заявивши, що Лос-Анджелес "під облогою мародерів," хоча насправді зафіксовано лише окремі випадки заворушень, а більша частина міста залишалася спокійною.

Трамп використав також заяву шефа поліції Лос-Анджелеса Джима МакДоннелла, який висловився дещо м’якше за інших каліфорнійських лідерів. МакДоннелл заявив, що спочатку не планував просити про допомогу Нацгвардії, однак готовий переглянути цю позицію у зв’язку з тим, що вуличні сутички "стають більш насильницькими."

У пості на Truth Social Трамп назвав МакДоннелла "дуже шанованим" і закликав його: "Не дайте цим бандитам уникнути відповідальності."

На цьому тлі протистояння між федеральною адміністрацією та керівництвом Каліфорнії лише загострюється. Поки Трамп і його союзники наполягають на рішучих заходах, штатна влада наголошує на перевищенні федеральними органами своїх повноважень та розпалюванні конфлікту.

На вулицях Лос-Анджелеса під час протестів проти імміграційної політики адміністрації Дональда Трампа мексиканський прапор став потужним символом солідарності й гордості.

У неділю вранці 36-річна Елізабет Торрес тримала мексиканський прапор перед центром утримання у центрі міста. "Я дуже горда американка," — сказала вона. — "Але я також маю підтримати наших мексиканських братів і сестер."

Протягом цих вихідних мексиканські та інші латиноамериканські прапори з’явилися на протестах як символ спротиву, що викликало гнів з боку чиновників адміністрації Трампа та його прихильників.

На вулицях Лос-Анджелеса під час протестів проти імміграційної політики адміністрації Дональда Трампа мексиканський прапор став потужним символом солідарності й гордості.

У неділю вранці 36-річна Елізабет Торрес тримала мексиканський прапор перед центром утримання у центрі міста. "Я дуже горда американка," — сказала вона. — "Але я також маю підтримати наших мексиканських братів і сестер."

Протягом цих вихідних мексиканські та інші латиноамериканські прапори з’явилися на протестах як символ спротиву, що викликало гнів з боку чиновників адміністрації Трампа та його прихильників.

Представники Білого дому публічно засуджували демонстрантів із цими прапорами, зображуючи їх як повстанців та припускаючи, що вони не є громадянами США.

Старший радник Білого дому Стівен Міллер у неділю написав у соцмережах, що "іноземні громадяни, розмахуючи іноземними прапорами, влаштовують заворушення і перешкоджають федеральним правоохоронцям, які намагаються вислати незаконних іноземних загарбників."

Проте для багатьох протестувальників, які є громадянами США, ці прапори означають не бунт, а гордість за свої корені та солідарність з іммігрантами, що стали мішенню депортацій. "Це діти та онуки іммігрантів," — пояснив професор чіканських студій Каліфорнійського університету у Лос-Анджелесі Кріс Сепеда-Міллан. — "Вони не сумніваються у своєму громадянстві чи праві бути тут, але розуміють расистський підтекст атак на іммігрантів."

Він додав: "Вони реагують так: 'Ми не дозволимо вам змусити нас соромитися місця, звідки походять наші батьки та дідусі й бабусі.'"

У суботу в Парамонті 30-річний Ерік Торрес, не родич Елізабет Торрес, розмахував мексиканським прапором перед загонами шерифа у повному екіпіруванні. "Я прийшов підтримати своїх людей і показати, звідки ми походимо," — сказав він. — "Мої батьки — іммігранти. Більшість людей тут мають іммігрантське походження, тому я тут, аби висловити підтримку і нашу любов."

Поява іноземних прапорів на імміграційних протестах не є новиною. Так само не є новим і обурення тих, хто вважає це неамериканським жестом. Водночас, як і раніше, на протестах у Лос-Анджелесі поруч із мексиканськими та іншими прапорами можна було побачити і американські прапори. Більше того, серед протестувальників були помітні гібридні прапори — поєднання прапора США з прапорами інших країн, зокрема Мексики чи Гватемали.

Деякі іммігрантські коаліції в минулому закликали утримуватися від використання іноземних прапорів, щоб не підживлювати антиіммігрантські настрої. Однак нині багато іммігрантів відчувають себе атакованими, зазначає професор етнічних студій Каліфорнійського університету в Ріверсайді Альфонсо Гонсалес Торибіо, який досліджує рухи за права латиноамериканських іммігрантів. "Не думаю, що ми зможемо відмовити людей від розгортання прапора їхньої батьківщини. Це дає людям відчуття гордості," — підкреслив він.

Таким чином, попри спроби адміністрації Трампа зобразити протестувальників як загрозу, для багатьох американців з іммігрантським корінням використання мексиканського прапора на демонстраціях стало актом гордості та підтримки прав людини.

Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом у неділю офіційно звернувся до президента Дональда Трампа з вимогою відкликати війська Національної гвардії зі вулиць Лос-Анджелеса та припинити їх участь у придушенні протестів у місті.

Посиливши конфлікт із Білим домом, Ньюсом заявив у соцмережі X, що наказ про розгортання Нацгвардії є "незаконним" і закликав адміністрацію Трампа повернути контроль над гвардією до його офісу. У Каліфорнії генерал-ад'ютант Національної гвардії призначається саме губернатором.

"Скасуйте наказ. Поверніть контроль Каліфорнії," — написав Ньюсом у неділю. Він також направив офіційного листа міністру оборони США Піту Гегсету з протестом проти федерального розгортання сил у Лос-Анджелесі.

Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом у неділю офіційно звернувся до президента Дональда Трампа з вимогою відкликати війська Національної гвардії зі вулиць Лос-Анджелеса та припинити їх участь у придушенні протестів у місті.

Посиливши конфлікт із Білим домом, Ньюсом заявив у соцмережі X, що наказ про розгортання Нацгвардії є "незаконним" і закликав адміністрацію Трампа повернути контроль над гвардією до його офісу. У Каліфорнії генерал-ад'ютант Національної гвардії призначається саме губернатором.

"Скасуйте наказ. Поверніть контроль Каліфорнії," — написав Ньюсом у неділю. Він також направив офіційного листа міністру оборони США Піту Гегсету з протестом проти федерального розгортання сил у Лос-Анджелесі.

На тлі протестів проти імміграційної політики адміністрації Трампа у різних районах Лос-Анджелеса ситуація на вулицях залишалася напруженою — у хід пішли світлошумові гранати, сльозогінний газ, а демонстранти вступали у сутички з правоохоронцями. Білий дім поки що офіційно не відповів на вимогу Ньюсома.

"У нас не було проблем, поки Трамп не втрутився," — заявив губернатор. — "Це серйозне порушення суверенітету штату — загострюється напруга, відволікаються ресурси від місць, де вони дійсно потрібні."

Своє рішення обійти повноваження губернатора та задіяти Нацгвардію Трамп обґрунтував маловживаною нормою федерального законодавства. Указ, підписаний ним у суботу, спирається на положення Розділу 10 Кодексу США про збройні сили, яке дозволяє федеральне розгортання Нацгвардії у разі "повстання або загрози повстання проти влади уряду США."

За словами експертів, востаннє президент застосовував такі повноваження у 1965 році — тоді Ліндон Джонсон направив війська до Алабами для захисту учасників руху за громадянські права.

У листі до міністра оборони юридичний радник губернатора Девід Сапп наголосив, що ситуація у місті контрольована силами місцевої поліції і немає жодної потреби у федеральному втручанні. "Місцеві правоохоронці мають достатньо ресурсів для підтримання порядку," — написав Сапп. Він також підкреслив, що у динамічних ситуаціях саме влада штату та місцеві органи найкраще спроможні оцінити потребу у додаткових силах для захисту життя та власності. "Наказ президента не відповідає закону, адже він має бути узгоджений із губернатором штату," — додав радник.

Відтак Каліфорнія публічно оскаржила законність кроків Трампа, розпочавши новий виток протистояння між Білим домом і владою штату щодо правового статусу федерального втручання у внутрішні справи Каліфорнії.

Президент Дональд Трамп використав можливість для чергового політичного протистояння, вступивши у конфлікт із губернатором Каліфорнії Гевіном Ньюсомом через імміграційну кризу, яка спалахнула у Лос-Анджелесі. Ігноруючи повноваження губернатора, Трамп відправив підрозділи Національної гвардії для придушення протестів у місті, що розгорілися після імміграційного рейду у швейному кварталі.

Такі дії президента виходять за межі звичних норм президентських повноважень та викликають критику, що він цілеспрямовано загострює ситуацію задля власної політичної вигоди.

Попри те, що місцева та штатна влада не зверталися за допомогою у стримуванні протестів, Білий дім у неділю почав активно втручатися в ситуацію, представляючи демонстрації як екзистенційну загрозу для країни. Це спричинило жорстку федеральну відповідь, яка, у свою чергу, викликала ще більшу хвилю протестів по всьому місту.

Президент Дональд Трамп використав можливість для чергового політичного протистояння, вступивши у конфлікт із губернатором Каліфорнії Гевіном Ньюсомом через імміграційну кризу, яка спалахнула у Лос-Анджелесі. Ігноруючи повноваження губернатора, Трамп відправив підрозділи Національної гвардії для придушення протестів у місті, що розгорілися після імміграційного рейду у швейному кварталі.

Такі дії президента виходять за межі звичних норм президентських повноважень та викликають критику, що він цілеспрямовано загострює ситуацію задля власної політичної вигоди.

Попри те, що місцева та штатна влада не зверталися за допомогою у стримуванні протестів, Білий дім у неділю почав активно втручатися в ситуацію, представляючи демонстрації як екзистенційну загрозу для країни. Це спричинило жорстку федеральну відповідь, яка, у свою чергу, викликала ще більшу хвилю протестів по всьому місту.

Президент написав у соцмережах, що Лос-Анджелес нібито "окупований насильницькими повстанськими натовпами" і наказав своїм міністрам вжити всіх необхідних заходів для "звільнення Лос-Анджелеса від міграційного вторгнення". Він додав: "Ніхто не плюватиме на наших поліцейських. Ніхто не плюватиме на наших військових. Якщо таке станеться — відповімо дуже жорстко." При цьому не було підтверджено жодного факту таких інцидентів.

Хоча Трамп не уточнив, чи планує застосувати Акт про повстання 1807 року, що дозволяє використання федеральних військ для придушення внутрішніх заворушень, він заявив: "Наші війська будуть скрізь."

Президент Дональд Трамп у Нью-Джерсі в неділю. У соціальних мережах він, його помічники та союзники намагалися представити демонстрації проти імміграційних чиновників на власних умовах. Хайюнь Цзян

Заступник керівника апарату Білого дому Стівен Міллер написав у соцмережах, що це "битва за порятунок цивілізації".

Рішення Трампа відправити понад 2000 військовослужбовців Нацгвардії Каліфорнії — черговий приклад його готовності руйнувати усталені норми заради політичних цілей. Востаннє подібний крок здійснював президент Ліндон Джонсон у 1965 році для захисту учасників руху за громадянські права в Алабамі.

Соратники Трампа вважають нинішні події яскравим прикладом того, чому його було обрано президентом. "Це дуже показово: одна сторона за дотримання закону та захист американців, інша — на захисті нелегалів," — заявив колишній спікер Палати представників Ньют Гінгріч.

Останніми днями по всій країні відбуваються спорадичні протести, оскільки федеральні агенти проводять рейди на робочих місцях у пошуках нелегальних мігрантів. Адміністрація прагне значно збільшити кількість депортацій.

У соцмережах Трамп і його соратники активно просувають свою версію подій, публікуючи кадри найагресивніших епізодів протестів, хоча більшість демонстрацій залишаються мирними. Вони також акцентують увагу на демонстрантах, які розмахують прапорами інших країн — Мексики та Сальвадору — подаючи це як доказ "іноземного вторгнення".

У неділю правоохоронці та члени Національної гвардії Каліфорнії розпочали сутичку з протестувальниками в центрі Лос-Анджелеса. Габріела Бхаскар

"Нелегальні злочинці та насильницькі натовпи вчиняють підпали, закидають машини камінням та атакують федеральних правоохоронців протягом кількох днів," — написала прессекретар Білого дому Каролайн Левітт.

Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, якого Трамп образливо називає "Ньюскам", давно є політичним опонентом президента. "Ми цього очікували. Ми до цього підготувалися. Для них успіх означає провал Каліфорнії, тому вони діятимуть за перевіреним сценарієм, незважаючи на факти," — заявив Ньюсом.

У неділю губернатор направив листа міністру оборони з офіційним проханням скасувати розгортання Нацгвардії, вказавши, що федеральні дії лише загострюють ситуацію. Його підтримали інші демократи, зазначивши, що протести спровоковані саме діями президента.

"Адміністрація Трампа — майстри дезінформації. Вони створюють кризу власноруч, а потім театрально демонструють жорсткість імміграційної політики," — заявив сенатор Алекс Паділья.

Республіканці ж захищають президента. "Президент справедливо дбає про безпеку федеральних службовців у Лос-Анджелесі, які стикаються з насильством і переслідуваннями," — зазначив конгресмен-республіканець Кевін Кайлі.

Адміністрація Трампа заявила, що готова й надалі посилювати відповідь. Том Хоман, прикордонний координатор президента, заявив, що готові заарештовувати всіх, хто заважатиме імміграційним операціям, включно з посадовцями.

Протестувальники зібралися навпроти готелю AC Pasadena. Алекс Велш

Ця стратегія є продовженням курсу Трампа на покарання політичних опонентів. Минулого місяця він пригрозив позбавити Каліфорнію масштабного федерального фінансування через участь трансгендерних спортсменів у жіночих змаганнях. Днями його адміністрація оголосила про намір забрати близько $4 млрд з фінансування швидкісної залізниці Каліфорнії.

"Усе, що він робить для атаки на Каліфорнію чи на будь-кого, кого вважає своїм опонентом, стане його нав’язливою ідеєю," — сказав Паділья. "Він може думати, що це добре для його електорату, але це шкідливо для країни."

За словами представниці Білого дому Ебігейл Джексон, у діях Трампа є спільний знаменник: "Демократичні міста та установи роками підводили американців — як свідомо, так і через некомпетентність. У кожному випадку президент змушений був діяти заради захисту американців."

У неділю вдень у Пасадені, затишному передмісті Лос-Анджелеса, що від центру міста віддалене приблизно на 18 кілометрів, кілька випадкових спостережень фургонів із логотипами Служби імміграції та митниці США (ICE) викликали хвилю занепокоєння серед місцевих мешканців.

Невдовзі у парковці біля елітного AC Hotel Pasadena опинилися не більше двох офіційних автомобілів, утім у соцмережах почали ширитися плітки про начебто заплановані облави на іммігрантів.

Завдяки поширенню чуток десятки людей з плакатами «ICE out of LA!», «Наш дім — не зона депортацій» та мексиканськими, американськими й латиноамериканськими прапорами миттю з’явилися на тротуарах навпроти готелю. Протестувальники зустрічали проїжджаючі автівки й закликали водіїв сигналити на знак підтримки.

У неділю вдень у Пасадені, затишному передмісті Лос-Анджелеса, що від центру міста віддалене приблизно на 18 кілометрів, кілька випадкових спостережень фургонів із логотипами Служби імміграції та митниці США (ICE) викликали хвилю занепокоєння серед місцевих мешканців.

Невдовзі у парковці біля елітного AC Hotel Pasadena опинилися не більше двох офіційних автомобілів, утім у соцмережах почали ширитися плітки про начебто заплановані облави на іммігрантів.

Завдяки поширенню чуток десятки людей з плакатами «ICE out of LA!», «Наш дім — не зона депортацій» та мексиканськими, американськими й латиноамериканськими прапорами миттю з’явилися на тротуарах навпроти готелю. Протестувальники зустрічали проїжджаючі автівки й закликали водіїв сигналити на знак підтримки.

Час від часу долинали мотиви пісень на іспанській, а дехто піддекламовував власні вірші й вигукував гасла солідарності з тими, кого можуть затримати.

«Це не просто протест, це святкування нашої культури й гордості, — сказав мер Пасадени Віктор Гордо, який у дитинстві переїхав до США з Мексики. — Тут дуже багато перших і других поколінь іммігрантів, і кожен із нас пам’ятає, як це — жити в страху перед тим, що тебе можуть вислати». Гордо поділився спогадами про те, як у його сім’ї в гаражі стояла банка від кави Folgers, наповнена готівкою й копіями важливих документів на випадок раптової депортації — «з-поміж найболючіших дитячих спогадів».

Попри гучні вигуки та міцний дух солідарності, офіційного рейду в Пасадені у неділю не відбулося. Представниця міської адміністрації Ліза Дердерян підтвердила, що федеральні агенти обмежилися перебуванням у двох готелях, але в жодному разі не проводили затримань на вулицях міста. Міська поліція спостерігала за акцією та оперативно втручалася лише на випадок загострення, але протест залишався мирним і не вимагав застосування сили.

Заклики протестувальників полягали не лише в засудженні потенційних облав, а й у вимозі поширити інформацію про права іммігрантів і забезпечити доступ до безкоштовної юридичної допомоги. Деякі активісти роздавали буклети з переліком безкоштовних телефонів правозахисних організацій та координатами місцевих адвокатів, які готові супроводжувати у справах щодо статусу і депортації.

Сцена в Пасадені різко контрастувала з тією, що розгорталася за 18 кілометрів на південний захід у даунтауні Лос-Анджелеса. Там кілька сотень демонстрантів уже третій день поспіль затято боролися з поліцією та федеральними агентами, застосовуючи електросамокати як метальні снаряди, виставляючи барикади, а правоохоронці відповідали світлошумовими гранатами й кийками. Поки в центрі запалали автомобілі і з’явилися численні постраждалі, Пасадена залишалася майже недоторканою імпровізованим мирним мітингом, що водночас став меседжем єдності громади.

Уже ввечері, коли протест завершився, на вулицях Пасадени можна було побачити лише сліди імпровізованого маршу — порожні трембіти вручну створених барикад з картону, наклейки «Immigrants are welcome» на стовпах та поодинокі сліди фарби від написів на асфальті. Більшість мешканців розходилися відчуваючи, що цього разу страх перед депортацією хоч трохи вщух, а єднання й взаємопідтримка громади дали надію на майбутнє.

Мер Гордо наголосив, що найбільше боїться появи військових підрозділів Національної гвардії в своєму місті: «У нас уже було достатньо страху під час лісових пожеж та пандемії. Пасадені не потрібні бронетранспортери та каральні методи». Він висловив сподівання, що центральна влада вирішить питання імміграції в слушний спосіб, а не через посилення репресій.

Насамкінець, подія в Пасадені показала, як легко в мегаполісі з 4 тисяч кв. миль площею з’ясовуються політичні настрої: достатньо лише кількох машин на стоянці, щоб спалахнув імпульс солідарності. Місцеві лідери вже обговорюють план створення регулярних громадських форумів, де можна обмінюватися інформацією про права іммігрантів, юридичні зміни та можливості для безперешкодного проживання в Сполучених Штатах. У такий спосіб Пасадена прагне стати прикладом того, як спокійна і згуртована спільнота може протистояти страху й тримати разом навіть у найскладніші часи.

Упродовж минулих вихідних п’ять представників Конгресу США з Каліфорнії та Нью-Йорка зіткнулися з відмовою у доступі до федеральних центрів утримання іммігрантів. Репрезентантка Максін Вотерс та її колеги Джиммі Ґомес і Норма Торрес прибули до Metropolitan Detention Center у центрі Лос-Анджелеса з наміром перевірити стан побитих та затриманих учасників протестів проти імміграційних облав, але двері їм закрили в лице.

Пізніше до цієї ж будівлі не пустили і законодавців з Нью-Йорка — Адріано Еспайята та Нідію Веласкес, які прагнули перевірити повідомлення про переповнені камери й нестерпну спеку на 10-му поверсі Федбудівлі імені Джейкоба Джевітса в Манхеттені.

Максін Вотерс у відеозверненні біля вхідних дверей MDC повторювала: «Я маю право наглядати за умовами утримання затриманих як член Конгресу».

Упродовж минулих вихідних п’ять представників Конгресу США з Каліфорнії та Нью-Йорка зіткнулися з відмовою у доступі до федеральних центрів утримання іммігрантів. Репрезентантка Максін Вотерс та її колеги Джиммі Ґомес і Норма Торрес прибули до Metropolitan Detention Center у центрі Лос-Анджелеса з наміром перевірити стан побитих та затриманих учасників протестів проти імміграційних облав, але двері їм закрили в лице.

Пізніше до цієї ж будівлі не пустили і законодавців з Нью-Йорка — Адріано Еспайята та Нідію Веласкес, які прагнули перевірити повідомлення про переповнені камери й нестерпну спеку на 10-му поверсі Федбудівлі імені Джейкоба Джевітса в Манхеттені.

Максін Вотерс у відеозверненні біля вхідних дверей MDC повторювала: «Я маю право наглядати за умовами утримання затриманих як член Конгресу».

Вона пояснювала, що прийшла провідати Давіда Уерту, свого друга і очільника профспілки Service Employees International Union California, який був заарештований під час протесту і нібито отримав травми. «Я не розумію, чому він став ціллю» — обурювалася Вотерс, коли двері в’язниці за метр від неї зачинилися. Прессекретарка міністерства юстиції ФБР відмовилася негайно коментувати цю ситуацію.

У суботу Джиммі Ґомес і Норма Торрес також отримали відмову: троє співробітників поліції і спецпризначенців оббризкали їх сльозогінним розчином, аби «не підпустити до оглядових камер». «Це перешкоджання виконанню наших обов’язків» — наголосив Ґомес, висловлюючи здивування нерівним ставленням до законодавців. Торрес назвала такі методи «неприпустимими» й закликала до негайного розслідування дій федеральних агентів.

У Нью-Йорку схожа ситуація сталася біля ICE-відділу на 10-му поверсі Федбудівлі Джейвіца. Адріано Еспайят і Нідія Веласкес прибули з повідомленнями про те, що в камерах не вистачає місця для всіх затриманих, деякі змушені спати просто на підлозі в туалеті, а температура повітря перевищує 35 °C. Їм відповіли, що це «чутливий об’єкт» і доступ потребує попереднього узгодження. «Якщо там усе гаразд, нам не мали б відмовляти у візиті», — заявив Еспайят, а Веласкес нагадала, що право законодавців наглядати за діяльністю федеральних агенцій закріплене в Конституції. «Це не Росія, це США», — підсумувала вона, апелюючи до ідеї поділу гілок влади.

У Департаменті внутрішньої безпеки заявили, що конгресмени з’явилися без попередження, і порадили їм наступного разу попередньо узгодити візит, «коли він не завадить поточним спецопераціям і можна буде прибрати чутливі матеріали». Представниця DHS Трішія МакЛафлін пояснила, що ICE «постійно підтримує діалог із Конгресом» і готова організувати екскурсію «за умови мінімізації ризиків для співробітників управління».

Зусилля конгресменів відбулися на тлі масових протестів біля будівель ICE у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку, які тижнем раніше переросли в сутички з поліцією, сльозогінний газ і націоналгвардійські бронетранспортери. Демонстранти виступали проти облав на іммігрантів, жорстоких депортацій і випадків, коли родини з маленькими дітьми, які вчасно з’явилися до суду з питань імміграції, опинялися в кайданках. За словами організації Immigrant Defenders Law Center, в’язні на федеральних об’єктах деякі години не отримували їжі та води, а адвокати не могли з ними зв’язатися.

Правознавці вказують, що згідно з розділом 6 статті I Конституції США та відповідними регламентами Конгрес має право проводити «усі необхідні перевірки» діяльності виконавчої влади. Водночас немає єдиного механізму обов’язкового доступу до місць ув’язнення без попереднього запиту. Юристи надають приклад 1965 року, коли президент Ліндон Джонсон уперше доручив Національній гвардії втрутитися в громадянські протести в Алабамі без формального прохання губернатора.

Імміграційні активісти наголошують, що відмова від наддачу доступу може стати прецедентом для обмеження законодавчого нагляду й порушення прав затриманих. «Це створює зони безконтрольності, де жоден адвокат чи член Конгресу не може перевірити умови утримання», — застерігає Ліндсі Точиловскі, голова Immigrant Defenders Law Center. Вона вже готує позов до Федерального суду з вимогою забезпечити безперешкодний доступ уповноважених представників.

На політичному рівні демократи в Конгресі порушують питання про слухання в комітетах із запрошенням глави DHS і директора ICE для звіту щодо інцидентів. На фоні активної дискредитації діяльності правоохоронців під час імміграційної політики це може призвести до нових нормативних ініціатив, які чіткіше пропишуть процедури в’їзду та супроводу законодавців під час візитів до в’язниць і центрів тимчасового утримання.

У найближчі тижні суди мають винести остаточне рішення про конституційність затверджених DHS обмежень. Від цього залежатиме, чи законодавці зможуть й надалі особисто перевіряти умови утримання затриманих громадян та мігрантів без заздалегідь погоджених дат і без ризику бути відсунутими сльозогінним газом. Заявлена мета — забезпечити прозорість і відповідальність федеральних агентств перед народними представниками — наразі залишається під питанням.

У неділю, коли на вулиці даунтауну в’їжджали перші броньовані «Хаммери» Національної гвардії за указом адміністрації Трампа, а федеральні агенти провокували сутички з протестувальниками біля ICE-офісу, решта Лос-Анджелеса неспішно поглинала звичний хід життя.

На Голлівудському бульварі вже прокотився 55-й щорічний Прайд-парад: сотні людей у яскравих костюмах, вуличні музиканти, танці під величезним різнобарвним стягом. У Hollywood Bowl стартував фестиваль з виступами Х’ю Джекмана та гурту The Roots, а м’яка «червнева імла» розвіялася до полудня, залишивши місто залитим сонцем.

Лос-Анджелес, що простягається на понад 4 000 квадратних миль, відомий тим, що здатен «ізолювати» хаос однієї події, не дозволяючи йому заважати іншим. У передмісті Silver Lake діти бігали по зеленому газону міського парку, а поруч під блакитним небом стояв намет для дня народження: музика лунала з портативної колонки, і торт уже готовий чекав гостей. У Комpton, за кілометр від місця масових арештів, вечерні зустрічі в квартирах тривали без змін: біля одного з будинків група друзів співала іспанську пісню з нагоди ювілею, а на сусідньому подвір’ї репетиції давала локальна рок-гурт.

У неділю, коли на вулиці даунтауну в’їжджали перші броньовані «Хаммери» Національної гвардії за указом адміністрації Трампа, а федеральні агенти провокували сутички з протестувальниками біля ICE-офісу, решта Лос-Анджелеса неспішно поглинала звичний хід життя.

На Голлівудському бульварі вже прокотився 55-й щорічний Прайд-парад: сотні людей у яскравих костюмах, вуличні музиканти, танці під величезним різнобарвним стягом. У Hollywood Bowl стартував фестиваль з виступами Х’ю Джекмана та гурту The Roots, а м’яка «червнева імла» розвіялася до полудня, залишивши місто залитим сонцем.

Лос-Анджелес, що простягається на понад 4 000 квадратних миль, відомий тим, що здатен «ізолювати» хаос однієї події, не дозволяючи йому заважати іншим. У передмісті Silver Lake діти бігали по зеленому газону міського парку, а поруч під блакитним небом стояв намет для дня народження: музика лунала з портативної колонки, і торт уже готовий чекав гостей. У Комpton, за кілометр від місця масових арештів, вечерні зустрічі в квартирах тривали без змін: біля одного з будинків група друзів співала іспанську пісню з нагоди ювілею, а на сусідньому подвір’ї репетиції давала локальна рок-гурт.

«Однією з головних особливостей Лос-Анджелеса є його неймовірна різноманітність: ти можеш бути свідком протестів із сльозогінним газом у центрі й водночас бачити безпеку та спокій на околицях, — коментує професорка права з Loyola Law School Джессіка Левінсон. — Я живу на пагорбі з видом на місто — і тут немає ані вертольотів, ані пожеж, як було 1992 року. Тут лише сонячні вулиці і пальми».

Дійсно, в той час як конфлікти протестувальників із поліцією розгорталися на Sansome Street, де кидали барикади, а офіцери у захисних обладунках стріляли світлошумовими гранатами, сотні тисяч мешканців Шелтерсегу чи Пасифік-Пелесіди й далі насолоджувалися пообідньою кавою, їздили на пляжі та відвідували тренування на місцевих спортивних аренах. Дітей супроводжували батьки до басейнів і шкільних спортивних змагань, а в церквах проводили недільні служби з нагоди святого Тіла Христового.

Мер Лос-Анджелеса Карен Басс та губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом різко критикували рішення Трампа залучити Нацгвардію для «чеканки маршу» проти власних громадян. «Наше місто ще не оговталося від лісових пожеж, коли федеральна влада була справжнім партнером у допомозі постраждалим, а тепер ми бачимо війська на вулицях — це трагічно й абсолютно недоречно», — заявила Басс на прес-конференції. Джим МакДоннелл, очільник LAPD, початково не просив такого підкріплення, проте після низки жорстких зіткнень виголосив: «Через зростання насильства ми мусимо переглянути наші потреби в додаткових ресурсах».

Протестувальники прямо звинувачували поліцію в надмірному застосуванні сили: люди у футболках із написами «Свободу мігрантам!» і «Ні депортаціям!» тяглися до ланцюгів офіцерів, але кілька разів отримали по голові кийком. Деякі з них згадували сусідів із двох- і трирічними дітьми, яких ICE затримував у будівлі міського суду в Mission District: «Вони приходили на слухання, як наказано, а замість вироку отримували кайдани і поїздку до табору», — скаржилася одна з учасниць. Під час сутінків Bay Area Rapid Transit закрив одну зі станцій через повідомлення про «громадський безлад», щоб уникнути травм пасажирів.

Попри драму в центрі, мешканці відчули себе свободніше, ніж це могло би здатися: місцеві кафе повідомили про майже звичайний потік відвідувачів, а сервіси оренди самокатів підрахували незначне падіння попиту порівняно з буднями. Сусіди в Echo Park відзначили, що чули ледь чутні вибухи гранат, але вітри розносили дим углиб районів, де сім’ї пікнікували біля озера.

«Ніхто не живе цілодобово в страху, — жартує ветеран серфінгу на пляжі Веніс. — У нас є хвиля — от і сідай на неї, а потім — повернися додому подивитися новини».

Незважаючи на те що більшість протестів була сконцентрована біля будівель федеральних властей у Paramount і в даунтауні, широка мережа міських вулиць давала можливість кожному мешканцеві вирішувати, на якій картині «Життя в Лос-Анджелесі» грати свою роль сьогодні: учасника акції солідарності, спостерігача святкового дійства Прайду чи відпочивальника під сонцем.

У наступний тиждень лідерам Каліфорнії доведеться вирішити, як умістити два полюси — забезпечення громадської безпеки та безумовне дотримання конституційних прав, особливо в контексті іммігаційної політики. Рішення федерального суду щодо конституційності указу про залучення Нацгвардії та компромісні домовленості між міською поліцією й громадськими організаціями стануть ключовими для того, щоб життя в «городі янголів» змогло по справжньому «зібрати дихання» між вуликами протесту та райськими куточками пляжів.

Поки це питання з’ясовується в коридорах влади й судових залах, саме місто продовжує жити своїм різнобарвним життям — і в цьому незламному поєднанні активного громадянського суспільства та сонячної невимушеності й криється особливий дух Лос-Анджелеса.

У неділю ввечері в самому серці Сан-Франциско, під величною пірамідою TransAmerica, закінчилася мирна акція на підтримку протестів проти імміграційних облав у Лос-Анджелесі кривавим протистоянням із поліцією.

Спершу близько сотні людей зібралися перед офісом Служби імміграції та митниці США (ICE) на вулиці Sansome, тримаючи в руках мексиканські, американські й прапори гордості ЛГБТ.

Серед них були перші й другі покоління іммігрантів, які виступали проти депортації сусідів та рідних. Однак те, що починалося під лозунгами «М’який тато проти тиранії» та перформансом «Статуї свободи», швидко переросло в масову бійку з правоохоронцями.

У неділю ввечері в самому серці Сан-Франциско, під величною пірамідою TransAmerica, закінчилася мирна акція на підтримку протестів проти імміграційних облав у Лос-Анджелесі кривавим протистоянням із поліцією.

Спершу близько сотні людей зібралися перед офісом Служби імміграції та митниці США (ICE) на вулиці Sansome, тримаючи в руках мексиканські, американські й прапори гордості ЛГБТ.

Серед них були перші й другі покоління іммігрантів, які виступали проти депортації сусідів та рідних. Однак те, що починалося під лозунгами «М’який тато проти тиранії» та перформансом «Статуї свободи», швидко переросло в масову бійку з правоохоронцями.

Спокійна демонстрація раптово змінилася, коли протестувальники рушили вгору по Sansome до ланцюга офіцерів у повному захисному спорядженні. Дехто зібрав під руки металеві барикади, інші — піднімали сміттєві бочки та дорожні конуси й штовхали їх уперед, намагаючись прорвати кордон поліції.

Відчайдушна спроба силою пройти призвела до сутичок: поліцейські відповідали кийками, світлошумовими гранатами та водометами, тоді як протестувальники кидали в них яйця, скляні пляшки й феєрверки.

Саме в гарячці бою було затримано щонайменше 60 людей, повідомила Сан-Францисська поліція. Троє офіцерів отримали поранення — удари кийком і струс мозку від вибухового заряду, а кілька громадських автобусів і трамваїв зазнали пошкоджень через уламки барикад і вибухових гранат. Bay Area Rapid Transit (BART) тимчасово закрив станцію метро поряд із зоною заворушень через «громадський безлад», аби уникнути травм пасажирів.

Серед постраждалих протестувальників — 35-річний Спір Мінтек, який нес міцний картонний плакат «Ось як виглядає поліцейська держава». «Мене вдарили в груди кілька разів; здавалося, вони злилися через наші вимоги свободи слова», — розповідав Мінтек із синцями під очима. Він приїхав на акцію після дзвінка друзів із Лос-Анджелеса, яким пригрозили депортацією, і не пожалкував: «Було страшно, але я не міг стояти осторонь».

Сан-Франциско, США. Лорен Елліотт

Прокурорка-волонтерка Кортні Лісс, 31 рік, яку відштовхнули від гідранта й у якої залишилися сліди від ударів кийком, обурювалася: «Коли адвокати у костюмах протестували на мирних мітингах, поліція стояла осторонь, але варто нам вийти з прапорами — і вони кидаються з кийками». За словами Лісс, кілька сімей, які прибули на демонстрацію, розповіли, що їхні діти віком від трьох років потрапили до тимчасових утримувальних центрів ICE, попри те, що вони вчасно з’являлися на слухання в імміграційному суді.

Голосним фоном акції стали вигуки «Фашистські свині», «Геть ICE» та «Death to ICE», написані також червоною фарбою на стінах прилеглих будівель. Місцеві мешканці з Mission District згадували, як депутатка Джекі Філдер заявила, що діти, серед яких були безпосередньо дошкільнята, чекаючи в черзі до суду, опинилися в кайданках. Її слова лише підлили масла у вогонь солідарності.

Між тим адміністрація міста закликала до стриманості — мер Ед Лі ще вранці звертався до протестувальників і поліції із проханням не загострювати конфлікту. Але на місці подій панував хаос: десятки бійців поліції бігли вздовж вулиці, інші виїжджали на мотоциклах із сиренами, а одночасно чутно було гул вибухів світлошумових гранат.

Незважаючи на масштаб насильства в центрі, життя решти міста тривало: у Castro відбувався концерт на честь ЛГБТ-спільноти, у Presidio — велопробіг, а сім’ї гуляли вздовж бухти. Контраст між мирними атракціями та вулицями, у яких палилися сміттєві баки, наголосив на складності підтримки громадського порядку в мегаполісі з населенням понад мільйон.

Сутички в Сан-Франциско стали яскравим відлунням подій у Лос-Анджелесі, де за три дні протестів також використовувалися газ і кийки, а Національна гвардія вперше з 1965 року виведена за прямим указом президента без запиту губернатора. Для Федерації та місцевих громад це призведе до низки судових розглядів: лідери Каліфорнії вже готуються оскаржувати конституційність федерального втручання й вимагати чітких домовленостей про межі повноважень поліції та Нацгвардії.

Остаточними підсумками стануть рішення судів та нові правила взаємодії силовиків із мирними протестами. Однак для тих, чиї сім’ї та друзі ризикують бути депортованими, і для містян, які відчули на собі приниження та біль, ніч із Sansome Street назавжди залишиться символом боротьби за людську гідність і право не жити в страху.

У неділю вранці, коли центром Лос-Анджелеса рознеслися звуки сирен та анонси повітряної тривоги, тисячі мешканців вийшли на вулиці, аби висловити протест проти нещодавніх масштабних міграційних облав федеральних сил. Поряд із гранатами зі сльозогінним газом та світлошумовими зарядами лунали історії людей, яких особисто зачепили депортації їхніх сусідів, друзів і навіть рідних.

“Це не просто балачки — це реальна загроза для нашої громади,” — говорить Зандер Кальдерон, 36-річний мешканець Східного Лос-Анджелеса, одягнений у пончо з образом Діви Марії та кольорами мексиканського прапора. Він знає кількох людей, які вже отримали накази про депортацію, а один сусід, за його словами, “сам одержав волю” й поїхав назад до Мексики, щоб не жити в страху.

Після перших мирних зборів біля Metropolitan Detention Center натовп рушив на трасу 101, блокувавши рух на кілька хвилин, поки правоохоронці Каліфорнійської дорожньої патрульної служби не спрямували протестувальників назад до даунтауну. Під мостами, укриті від диму газу, демонстранти кидали електросамокати, феєрверки та каміння в офіцерів LAPD, які стріляли газовими гранатами та патрульними водометами. Впродовж дня палаючі авто — серед них п’ять тестових безпілотних Waymo — і поранені троє правоохоронців стали жорстоким маркером ескалації насильства.

У неділю вранці, коли центром Лос-Анджелеса рознеслися звуки сирен та анонси повітряної тривоги, тисячі мешканців вийшли на вулиці, аби висловити протест проти нещодавніх масштабних міграційних облав федеральних сил. Поряд із гранатами зі сльозогінним газом та світлошумовими зарядами лунали історії людей, яких особисто зачепили депортації їхніх сусідів, друзів і навіть рідних.

“Це не просто балачки — це реальна загроза для нашої громади,” — говорить Зандер Кальдерон, 36-річний мешканець Східного Лос-Анджелеса, одягнений у пончо з образом Діви Марії та кольорами мексиканського прапора. Він знає кількох людей, які вже отримали накази про депортацію, а один сусід, за його словами, “сам одержав волю” й поїхав назад до Мексики, щоб не жити в страху.

Після перших мирних зборів біля Metropolitan Detention Center натовп рушив на трасу 101, блокувавши рух на кілька хвилин, поки правоохоронці Каліфорнійської дорожньої патрульної служби не спрямували протестувальників назад до даунтауну. Під мостами, укриті від диму газу, демонстранти кидали електросамокати, феєрверки та каміння в офіцерів LAPD, які стріляли газовими гранатами та патрульними водометами. Впродовж дня палаючі авто — серед них п’ять тестових безпілотних Waymo — і поранені троє правоохоронців стали жорстоким маркером ескалації насильства.

“Цим ранком я не могла залишатися вдома,” — зізнається Елізабет Торрес, 36, яку з сином підвела до центру Утримання Метрополії вже вранці. Маючи в руках мексиканський прапор, вона вигукувала через натовп: “Якщо ті, кого затримали, можуть бачити мене у вікнах — знайте, ви не самі.”

Серед протестувальників був і професор фізики Мартін Геккер-Мартінес, який приїхав із передмість на півтори години поїздом. У руці він тримав поєднані прапори США й Колумбії та наголошував, що, будучи американським громадянином, пишається тим, що країна є “країною іммігрантів”. “Мене обурює, коли уряд замість захисту прав людини виступає проти власних громадян,” — додає він.

Мексиканські та латиноамериканські прапори, які адміністрація Трампа називала ознакою “заколотників”, тут виступали знаком гордості коренів і солідарності. Бріанна Варгас, 24-річна активістка з рупором у руках, протестувала за своїх батьків із Мексики та Сальвадору і тих, хто занадто боїться вийти з дому. “Поширити повідомлення в мережі — одне, а стояти тут, під газом і світлом прожекторів, — зовсім інше,” — казала вона.

Попри жорстке протистояння в центрі, у віддалених районах життя Лос-Анджелеса тривало за звичним сценарієм: у Пасифік-Пелісіді проходили спортивні змагання, у Голлівуді — концерт на Hollywood Bowl, а на вулицях Сільмаріо та Ехо-Парку гуляли родини. Цей контраст лише підкреслив розмір і різноманітність міста, де протест у даунтауні став приводом згуртувати тих, хто зазвичай не виходить на мітинги.

Кілька сотень націоналгвардійців були введені за указом адміністрації Трампа, хоча губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом і мер Лос-Анджелеса Карен Басс заявляли про перевищення повноважень. Голова LAPD Джим МакДоннелл визнав: “Спершу ми не просили про підсилення, але тепер, дивлячись на рівень насильства, мусимо переглянути нашу позицію.” Цей крок став першим подібним прецедентом із 1965 року, коли федеральні війська вводили Нацгвардію в Алабамі для захисту цивільних прав.

Увечері темні вулиці біля міської ратуші були унікальною мозаїкою: обгорілі барикади, розбиті пляшки, графіті з гаслами “Ні депортаціям!” та “Свободу іммігрантам!”. Після завершення акцій лідери Каліфорнії закликали до мирного діалогу й обіцяли створити комісію з прав людини для моніторингу дотримання свободи зібрань. У найближчі тижні вони мають намір оскаржити в судах конституційність федерального втручання та домогтися чіткого регламенту спільної роботи поліції та Нацгвардії в штаті.

Ця хвиля протестів стала дзеркалом сучасної Америки, де питання імміграції й прав людини й далі залишаються одними з найгостріших. Історії тих, хто вийшов захищати сусідів і рідних, демонструють, що навіть у місті з мільйоном облич окремі долі можуть згуртуватися навколо спільної боротьби за справедливість і право не жити в страху.