На іспанському острові Ібіца, відомому у всьому світі своєю гучною нічною сценою та вечірками без упину, медики швидкої допомоги заявляють про реальну кризу. За їхніми словами, з початком літнього туристичного сезону понад 25% усіх викликів припадає на випадки передозування та наркотичної інтоксикації в нічних клубах.
Проблема не нова, однак, як стверджує Пабло Роїг, 47-річний технік швидкої допомоги, зараз ситуація на межі: "Бувають дні, коли навіть часу на каву немає. Один клуб ми можемо відвідати тричі за ніч".
Згідно з даними профспілки техніків служби охорони здоров'я Ібіци, такі виклики створюють значне навантаження на екстрену систему, де працює лише вісім бригад швидкої з мобільними реанімаційними модулями. Щоденно вони обробляють у середньому 70 звернень, з яких більшість — від туристів, що вжили наркотики.
Основні наркотики, з якими мають справу бригади, — кетамін, екстазі, амфетаміни, кокаїн, "тузі" (рожевий кокаїн) та психоделіки. З року в рік популярність речовин змінюється, і медики змушені наперед прогнозувати, які препарати будуть "у тренді", аби забезпечити наявність необхідних антидотів та медикаментів.
"Це як гра в кішки-мишки," каже Хосе Мануель Марото, представник профспілки, який працює в цій сфері вже 32 роки.
Туризм і перевантаження системи
Ібіца щороку приймає понад 3,3 мільйона відвідувачів, більшість з яких приїжджають саме на нічні вечірки. З огляду на ці обсяги, нічні клуби зобов’язані мати медичний персонал, однак у кризових ситуаціях саме державна швидка допомога змушена реагувати.
Вартість квитка у відомі суперклуби сягає 100 євро, а напої коштують по 25 євро. Тому дешевші наркотики стають альтернативою алкоголю, особливо для молодих туристів із обмеженим бюджетом.
Представники медичної служби кажуть, що виклики до клубів — одні з найнебезпечніших. Часто йдеться про непритомну людину, що створює ризик зупинки серця або летального результату.
Кожен такий виклик триває від 60 до 90 хвилин, враховуючи стабілізацію пацієнта та транспортування до лікарні. У червні кількість скарг від місцевих жителів щодо довгого очікування швидкої зросла, а державна телерадіокомпанія TVE нещодавно присвятила цій проблемі окремий репортаж.
Агресія, страх і мовчання
Медики також зіштовхуються з агресією та відмовою співпрацювати з боку відвідувачів клубів, які не хочуть зізнаватися у вживанні заборонених речовин:
"Люди бояться, що їх притягнуть до відповідальності, і стають агресивними", — каже Роїг.
Це суттєво ускладнює встановлення причин симптомів, затягує лікування і створює ризики для самих лікарів.
Хто має платити?
Усі резиденти Іспанії мають безкоштовний доступ до медичних послуг, а іноземці часто також отримують допомогу без оплати, особливо у невідкладних випадках. Проте профспілка медиків вимагає змін:
- Вони наполягають, щоб нічні клуби самостійно укладали контракти з приватними швидкими;
- Пропонують зобов’язати клуби фінансувати реагування на виклики, пов’язані з наркотиками.
"Це несправедливо, що клуби, які заробляють мільйони, перекладають відповідальність на публічну систему", — наголошує Марото.
Що кажуть клуби?
Amnesia Ibiza, один із найстаріших клубів острова, заявляє, що має кваліфікованих медпрацівників і минулого року викликав публічну швидку лише 19 разів.
Pacha, клуб на 3000 осіб, каже, що за цей сезон лише двічі звертався по державну допомогу. Обидва клуби зазначають, що прагнуть зменшити тиск на державну систему охорони здоров’я.
Але працівники швидкої стверджують, що реальна статистика відрізняється. Часто виклики не фіксуються або занижуються з боку закладів, аби уникнути додаткового контролю.
Європейський контекст
Криза на Ібіці — частина ширшої проблеми туризму в Європі. Протести проти перевантаження туристами нещодавно пройшли в Іспанії, Італії, Португалії. Громадяни висловлюють невдоволення тим, що туризм знижує якість життя, підвищує ціни на житло й перевантажує медичні та транспортні сервіси.
"Відчуття таке, що ми живемо в туристичному гетто, де послуги — тільки для гостей, а не для нас", — коментує мешканка Ібіци в ефірі TVE.
Зі зростанням популярності нових дешевих, але небезпечних наркотиків, система охорони здоров’я Ібіци опинилась на межі зриву. Поки держава мовчить, профспілка лікарів вимагає негайних змін, а жителі острова втрачають довіру до публічних сервісів.
"Різниця між викликом на ДТП і передозуванням у клубі очевидна: одне можна було попередити", — резюмує Роїг.
