У Франції ухвалено один із найжорсткіших антинаркотичних законів за останні роки. Законопроєкт, який значною більшістю підтримали депутати Національних зборів (396 голосів "за", 68 — "проти"), дає нові інструменти слідству, посилює покарання для наркоторговців і передбачає створення окремої національної прокуратури, яка займатиметься виключно організованою злочинністю та наркоторгівлею.
Попри політичні суперечності у парламенті, майже всі політичні сили об'єдналися навколо боротьби з наркотиками, які, за словами міністра внутрішніх справ Брюно Ретайо, є "коренем гіпернасильства" і "екзистенційною загрозою для французьких інституцій".
Основні положення закону включають:
- Створення до 2026 року окремої прокуратури, що координуватиме розслідування по всій країні.
- Полегшення конфіскації активів наркоторговців.
- Введення високоризикових тюремних режимів для особливо небезпечних злочинців — з обмеженням побачень, ізоляцією і слуханнями через відеозв'язок.
- Захист слідчої інформації: нова практика дозволяє поліції розділяти досьє, аби адвокати не мали доступу до деяких технічних деталей (наприклад, як проводилось прослуховування) — що вже викликало протест з боку адвокатської спільноти через потенційне порушення права на справедливий суд.
Імпульсом до прийняття закону стала сенатська доповідь, яка вказала на десятикратне зростання вилучення кокаїну за останнє десятиліття. Загальний обсяг наркоринку у Франції оцінюється у понад 3,5 мільярда євро.
Минулого тижня поліція вилучила 9,1 тонни канабісу поблизу Ліона — один із найбільших вантажів за останній час.
Крім того, в останні тижні атаки зі стріляниною й підпали біля французьких тюрем посилили відчуття втрати контролю. Міністр юстиції Жеральд Дарманен заявив, що за цим, ймовірно, стоять наркокартелі, які намагаються залякати державу.
Закон особливо актуальний після торішнього зухвалого нападу на тюремний конвой, під час якого звільнили наркобарона Мохамеда Амру, убивши двох охоронців. Амра, якого повторно затримали в Румунії лише через дев’ять місяців, керував кримінальними схемами з в’язниці, маючи доступ до кількох телефонів.
Попри загальну підтримку, деякі представники лівих сил критикували закон за ігнорування соціальних причин наркоторгівлі та недостатнє фінансування для поліції, щоб вести складні розслідування. Фракція “Нескорена Франція” була єдиною, хто проголосував проти. Її представник Юґо Берналісі заявив: "Цей закон, здебільшого, буде неефективним, бо не усуває джерел проблеми".
Водночас уряд прем’єра Франсуа Байру, який раніше ледве пережив вотум недовіри, сприймає ухвалення закону як великий політичний прорив на тлі парламентської фрагментації.
На тлі зростання насильства, викликаного наркоторгівлею, та все гучніших злочинів із залученням організованих угруповань, Франція робить ставку на жорсткі методи, спецоперації та централізоване переслідування мафії. Проте ефективність нових заходів стане очевидною лише з часом — і залежатиме від того, наскільки держава готова не лише карати, а й інвестувати в профілактику та соціальні зміни.
