У Росії пролунала чергова заява, яка може свідчити про підготовку інформаційного ґрунту для нового ракетного удару по Україні. Депутат Держдуми Андрій Колесник заявив, що українська сторона нібито «наближається» до моменту, коли Росія може застосувати проти України ракетний комплекс «Орешник». Свої слова представник російського парламенту подає як попередження, однак подібна риторика фактично демонструє готовність Москви знову використовувати загрозу далекобійної зброї як інструмент тиску.
За словами Колесника, можливе застосування ракети він пов’язує з атаками по території Росії. Окремо депутат згадав події у Сочі та заявив, що Україна нібито використала для удару безпілотні катери. Російський посадовець назвав це «терористичною атакою» і після цього перейшов до прямої погрози застосування «Орешника».
Формулювання заяви залишає мало простору для двозначності. Колесник фактично припустив, що новий удар може відбутися вже найближчим часом, заявивши, що «недалека та година», коли Україна нібито відчує дію цієї зброї.
Водночас важливо розділяти політичні заяви та підтверджені військові рішення. Сам факт виступу російського депутата не означає, що запуск ракети вже запланований на конкретну дату. Однак подібні сигнали на тлі повідомлень української розвідки набувають особливого значення.
Раніше начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олег Іващенко повідомив про перебування на території Білорусі підрозділу 101-ї ракетної бригади Збройних сил РФ. За його словами, у складі цього підрозділу є комплекс «Орешник».
Саме цей фактор додає заявам із Москви додаткової тривожності. Білоруська територія вже давно використовується Росією як важливий військовий плацдарм. Її географічне розташування дозволяє скоротити відстань до багатьох українських регіонів і створює додаткові ризики для всієї системи безпеки України.
Іващенко також наголошував, що російське керівництво прагне дедалі глибше залучати Білорусь до війни. Йдеться не лише про політичну підтримку Москви, а й про використання території, інфраструктури та військових ресурсів сусідньої держави.
Для України це означає появу ще одного потенційного напрямку ракетної загрози. Особливо небезпечною ситуацію робить те, що навколо «Орешника» російська влада систематично створює образ надзвичайно потужної зброї, здатної завдавати ударів на великій відстані. Публічні погрози при цьому можуть виконувати одразу кілька завдань — від залякування населення до спроби вплинути на рішення партнерів України.
Росія вже використовувала ракетні удари не лише як військовий інструмент, а й як спосіб демонстрації сили. Тому кожна нова заява про можливе застосування стратегічно важливої зброї привертає особливу увагу.
Не менш важливим є інформаційний аспект. Москва традиційно намагається представити свої майбутні дії як «відповідь» на події, що відбуваються на російській території. Така риторика дозволяє російським посадовцям створювати потрібне виправдання ще до можливого удару. Водночас вона не змінює головного факту: рішення про застосування ракет ухвалюється російським військово-політичним керівництвом.
Зараз залишається невідомим, чи переростуть погрози Колесника у реальне застосування «Орешника». Проте повідомлення про розміщення відповідного підрозділу в Білорусі свідчать, що ракетний фактор залишається серйозною складовою військової ситуації.
Для України це означає необхідність постійно враховувати можливість нових атак і посилювати спроможності протиповітряної та протиракетної оборони. А для Росії кожна подібна погроза — ще й сигнал про те, що ракетна зброя залишається одним із головних інструментів психологічного та військового тиску.
Поки російські посадовці говорять про можливий «Орешник», українські військові та розвідка продовжують стежити за переміщенням російських ракетних підрозділів. Саме реальні дані про їхню активність, а не гучні заяви з російських телеканалів, матимуть вирішальне значення для оцінки того, наскільки близькою є нова ракетна загроза.
